- •1.Психологічне пізнання як наукове пізнання.
- •2. Теоретичний та емпіричний рівні пізнання в психології.
- •3. Поняття методології. Вибір методологічної парадигми
- •4. Принципи наукового пізнання: об’єктивність, детермінізм, історизм, причинність, розвиток, практична спрямованість.
- •5. Об’єкт і суб’єкт наукового пізнання.
- •6. Проблеми і задачі в навчанні і науці.
- •7. Ознаки наукової проблемної ситуації
- •10. Формулювання проблем та визначення напрямку дослідження.
- •11. Визначення теоретичних, емпіричних і практичних завдань дослідження
- •14. Оформлення спску літератури у науковому звіті Складання списку літератури до наукової роботи Поради бібліографа
- •1. Бібліографічне оформлення списку
- •2. Систематизація літератури в списку
- •1. Джерела
- •3.Статті з періодичних видань
- •3. Бібліографічні посилання
- •15.Опис думок однодумців автора. Цитування
- •16. Критика положень, з якими науковець не погоджується
- •17 . Правила ведення дискусіїї
- •18.Співвідношення об’єкта і предмета наукового дослідження
- •19.Підходи до розуміння об’єкта і предмета в психології. Формулювання об’єкта і предмета дослідження
- •21.Підбір групи досліджуваних
- •22.Експериментальна і контрольна група
- •24.Вибірка, розрахунок вибірки відповідно до генеральної сукупності.
- •25.Мета, завдання дослідження та гіпотези.
- •26.Гіпотеза як передбачення майбутніх результатів.
- •28.Формулювання гіпотез, кількість та рівень загальності гіпотез.
- •29.Перевірка гіпотез.
- •30.Підбір методик для дослідження згідно з поставленою метою та сформульованими робочими гіпотезами
- •31.Кількість та об’єм методик. Узгодженість методик.
- •35.Організація збору емпіричних даних. Інструкція для досліджуваних
11. Визначення теоретичних, емпіричних і практичних завдань дослідження
Завдання дослідження можуть включати в себе наступні елементи:
1. Вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, розкриття категоріального апарату, виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо).
2. Аналіз існуючих методів, які можуть бути застосовані для дослідження проблеми, та обґрунтування вибору методів, які будуть використані саме в курсовій роботі, включаючи як методи загальнонаукові, так і методи емпіричного дослідження проблеми, аж до аналізу інструментарію (соціологічні анкети, психологічні тести, контент-аналіз тощо).
3. Всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду з вирішення досліджуваної проблеми. Таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження процесу в даному напрямку.
4. Обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми, яке, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з другого - на матеріали результатів емпіричних досліджень, тобто на дані вирішення другого завдання дослідження. Обґрунтування системи заходів практично збігається з конкретизацією гіпотези дослідження.
5. Емпірична перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль. Таке завдання може ставитись автором лише за умови його фактичної необхідності, а також наявності усіх необхідних умов його реалізації.
6. Розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання отриманих автором результатів дослідження на практиці.
Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення.
12.Окреслення кола проблем, дотичних до обраної для дослідження проблеми.
13. Підбір літератури (монографії, статті, дисертації тощо).Пошук інформації в системі Internet.
14. Оформлення спску літератури у науковому звіті Складання списку літератури до наукової роботи Поради бібліографа
Складання списку використаної літератури до наукової роботи є її важливою складовою частиною. Список показує джерелознавчу базу дослідження, відображає компетентність та вміння автора вести роботу з підбору і аналізу літератури, вказує, які відомості були запозичені з інших публікацій.
Складання списку – тривалий процес, що починається з моменту визначення теми наукової роботи.
Головну допомогу в пошуку необхідної літератури надають бібліотечні каталоги та картотеки. В першу чергу науковецьчистудент працює з довідково-бібліографічним апаратомнаукових бібліотек свого міста. Слід пам’ятати і про те, що на сайтах провідних бібліотек України та зарубіжжя представлені електронні каталоги, яківідображають їхніфонди. Робота з ними дає можливість значно розширити коло виявлених джерел до вибраної теми наукової роботи.
Допомогу в пошуку літератури нададуть також довідкові видання, бібліографічні покажчики, реферативні журнали.
Список літератури донауковоїроботи– це реєстр використаних джерел за темою дослідження у якнайширшому значенні. Тому не слід обмежуватися лише цитованою літературою. У список варто включати усі матеріали, які були прочитані, переглянуті, проаналізовані. Бажано виявляти джерела якомога повніше, пам'ятаючи, що бібліографічний список до науковоїроботи– це підсумок вивченняпроблеми і передумова подальших наукових досліджень.
Результатом роботи з каталогами, картотеками, довідковими, бібліографічними та реферативними виданнями повинна стати особиста алфавітна картотека, яка містить картки з бібліографічними записами видань, що мають відношення до теми. Картотека може бути картковою або електронною.
При ознайомленні з кожним джерелом бібліографічні дані перевіряються і уточнюються.