
- •1.Психологічне пізнання як наукове пізнання.
- •2. Теоретичний та емпіричний рівні пізнання в психології.
- •3. Поняття методології. Вибір методологічної парадигми
- •4. Принципи наукового пізнання: об’єктивність, детермінізм, історизм, причинність, розвиток, практична спрямованість.
- •5. Об’єкт і суб’єкт наукового пізнання.
- •6. Проблеми і задачі в навчанні і науці.
- •7. Ознаки наукової проблемної ситуації
- •10. Формулювання проблем та визначення напрямку дослідження.
- •11. Визначення теоретичних, емпіричних і практичних завдань дослідження
- •14. Оформлення спску літератури у науковому звіті Складання списку літератури до наукової роботи Поради бібліографа
- •1. Бібліографічне оформлення списку
- •2. Систематизація літератури в списку
- •1. Джерела
- •3.Статті з періодичних видань
- •3. Бібліографічні посилання
- •15.Опис думок однодумців автора. Цитування
- •16. Критика положень, з якими науковець не погоджується
- •17 . Правила ведення дискусіїї
- •18.Співвідношення об’єкта і предмета наукового дослідження
- •19.Підходи до розуміння об’єкта і предмета в психології. Формулювання об’єкта і предмета дослідження
- •21.Підбір групи досліджуваних
- •22.Експериментальна і контрольна група
- •24.Вибірка, розрахунок вибірки відповідно до генеральної сукупності.
- •25.Мета, завдання дослідження та гіпотези.
- •26.Гіпотеза як передбачення майбутніх результатів.
- •28.Формулювання гіпотез, кількість та рівень загальності гіпотез.
- •29.Перевірка гіпотез.
- •30.Підбір методик для дослідження згідно з поставленою метою та сформульованими робочими гіпотезами
- •31.Кількість та об’єм методик. Узгодженість методик.
- •35.Організація збору емпіричних даних. Інструкція для досліджуваних
6. Проблеми і задачі в навчанні і науці.
Навчальна проблема – це така проблемна ситуація, яка прийнята студентами для вирішення за допомогою засобів, що є у них (знань, умінь, досвіду). Ознаками навчальної проблеми є наявність суперечностей і наявність певної готовності того, хто вчиться до пошуку шляхів можливості неоднозначного шляху рішення. Навчальна проблема може бути поставлена у формі навчального завдання, питання, демонстрації.
Слід зазначити, що всяка навчальна проблема є штучною дидактичною конструкцією, оскільки шляхи її рішення вже знайдені в науці, і будується дана проблема виходячи з цілей навчання. У основі навчальної проблеми лежать суперечності сприйняття знань. Іншими словами, навчальні проблеми можуть бути обумовлені неправильним розумінням, помилковими думками, помилками в навчальній діяльності. Освоюючи діяльність в процесі навчання, студенти часто помиляються. Але, як правильно свідчить народна мудрість, «на помилках вчаться». Вони повинні самі вистраждати правильне рішення, знайти істину, саме тоді процес засвоєння буде найбільш ефективним. На будь-якому шляху пізнання істини можуть бути помилки, і чим більше цих помилок здійснюється, тим більше знаходиться можливих шляхів рішення і тим продуктивнішою буде діяльність. Набагато простіше просто викласти навчальний матеріал студентом. Але в даному випадку це буде викладання, а не навчання, і видана інформація може так і залишитися надбанням тільки викладача, оскільки ті, хто вчиться не «освоїли», а «вислухали» її. У проблемному навчанні викладач повинен не уникати складних проблемних ситуацій, а навпаки, провокувати їх, спеціально організовувати помилки для студентів, на цих помилках навчані вчитимуться.
Таким чином, навчальна проблема розв'язується викладачем і учнем в процесі проблемного навчання. При цьому викладач здійснює проблемне викладання, а учень – проблемне навчання.
Проблемне навчання – це особлива структура творчої діяльності учнів по засвоєнню способів діяльності шляхом аналізу проблемних ситуацій, формулювання навчальних проблем і їх рішень.
Проблемне викладання – це діяльність викладача по створенню умов проблемного навчання шляхом навмисного створення системи послідовних проблемних ситуацій і управління процесом їх дозволу.
Важливість проблеми і час, необхідний для її вирішення, можуть бути різними. Наприклад, після вивчення закону електромагнітної індукції перед учнями ставиться завдання розповісти принцип дії яких електротехнічних пристроїв або приладів заснований на цьому законі (проблема вибору).
Серйознішою для учнів є наступна проблема. Перед вивченням ланцюгів змінного струму з послідовним з'єднанням приймачів пропонується проаналізувати покази вольтметрів у схемі, що складається з послідовного з'єднання активного опору і індуктивності. Виникає природне питання: «Чому прикладена напруга не рівна арифметичній сумі падінь напруги на окремих ділянках ланцюга, як це мало місце для ланцюгів постійного струму?» На основі наявних знань (спосіб з'єднання приймачів, другий закон Кірхгофа) учні не можуть пояснити новий факт. Виникає проблемна ситуація. Вирішити цю проблему на даному етапі навчання учні самостійно не можуть, але питання їх зацікавлює, і вони активно вивчають матеріал. Така проблема «діє» тривалий час. В процесі роботи вона ділиться на ряд допоміжних, дрібніших проблем.
У практиці навчання питання проблемного характеру часто плутають із звичайними питаннями Дійсно, одне і те ж питання в одних умовах створює проблемну ситуацію, а в інших – не створює Навіть в одних і тих же умовах для деяких учнів питання може виявитися не проблемним, якщо вони зустрічалися з ним раніше і знають шлях вирішення. Таке положення можливо, оскільки проблемна ситуація є суб'єктивним поняттям. Так, наприклад, питання «Що виражає закон Ома?» після вивчення цього закону не є проблемним. Проблемними будуть питання, що вимагають використовувати знання цього закону в нових умовах, наприклад, під час аналізу графічних залежностей на підставі яких потрібно зробити висновок про величину опору ланцюга. Проблемним буде також експериментальне завдання по знаходженню залежності струму в простому ланцюзі від величин напруги і опору до вивчення закону Ома.
Характерною ознакою правильно поставленого проблемного завдання і виникнення проблемної ситуації є поява питань в учнів до самих себе.