Зразок висновку до ситуаційної задачі

Попередній діагноз – харчове отруєння. Діагноз встановленно на підставі одночасності, масовості, чіткій вираженості початку захворювання, зв’язку захворювання з прийомом їжі. На підставі тривалості інкубаційного періоду (4-6 годин), клінічної картини (гострий початок, різкі болі в області шлунку, кішковика, блювання, випорожнення), характеру харчового продукту (холодець, м’ясо відварне) можливе припущення, що у даному випадку має місце харчове отруєння мікробної природи.

Для підтвердження діагнозу та визначення збудника потрібно провести дослідження випорожнень та крові (для постановки серологічних реакцій), залишків їжі (холодець, відварне м’ясо).

Тема №18. Харчові отруєння немікробної та невідомої природи. Методика розслідування харчових отруєнь.

1.Мета: засвоїти теоретичні питання дано з даної теми, засвоїти методику розслідування харчових отруєнь. Навчитися впроваджувати профілактичні засоби профілактики отруєнь немікробної та невідомої природи з урахуванням епідеміологічних особливостей цих захворювань.

1.1.Знати:

1.1.1.Визначення поняття та класифікацію харчових отруєнь.

1.1.2.Харчові отруєння немікробної та невідомої природи та їх профілактику.

1.1.3.Принципи лабораторної діагностики харчових отруєнь немікробної та невідомої природи.

1.2. Вміти:

1.2.1. Проводити розслідування та аналіз окремих спалахів харчових отруєнь. 1.2.2.Офорляти документацію по результатам розслідування випадків харчових отруєнь.

2.Питання для самостійної підготовки:

2.1. Класифікація харчових отруєнь немікробної природи.

2.2.Харчові отруєння продуктами токсичними за своєю природою та їх профілактика.

2.3.Харчові отруєння продуктами токсичними за певних умов та їх профілактика.

2.4.Харчові отруєння, спричинені домішками хімічних речовин та їх профілактика.

2.5.Роль харчового фактору в механізмі передачі антропонозних, зоонозних інфекцій, гельмінтозів.

2.6.Принципи лабораторної діагностики харчових отруєнь немікробної природи.

2.7.Методика розслідування харчових отруєнь. Інструкція про порядок розслідування, обліку та звітності про харчові отруєння лікаря з гігієни харчування СЕС.

2.8.Функціональні обов’язки посадових осіб СЕС та інших медичних установ у постановці діагнозу та розслідуванні харчових отруєнь.

2.9.Методика документального оформлення результатів розслідування харчових отруєнь, обліку та звітності.

3. Структура та зміст заняття:

Заняття починається з тестового контролю вихідного рівня знань та усного розбору питань даної теми. Після розбору теоретичного матеріалу кожний студент самостійно працює з інструктивно-нормативною документацією за темою заняття та вирішує ситуаційну задачу. За даними задачі складає акт розслідування випадку харчового отруєння. Декілька актів зачитуються студентами та обговорюються.

Наприкінці заняття викладач оцінює рівень знань студентів за темою заняття, оголошує завдання на наступне заняття.

4. Література:

4.1 Основна:

4.1.1. Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник; У 2 кн. – Кн. 2 /В.І. Ципріян, І.Т. Матасар, В.І. Слободкін та ін.; За ред. проф. В.І. Ципріяна. – К.: Медицина, 2007. – С.325 – 490.

4.2. Додаткова:

4.2.1 Гігієна харчування з основами нутриціології /В.І. Ципріян та ін. Навчальний посібник – К.: Здоров’я, 1999. – С. 398 – 430.

4.2.2 Ванханен В.Д., Лебедева Е.А. Руководство к практическим занятиям по гигиене питания. – М.: Медицина, 1987. – С. 68 – 78.

4.2.3. Ванханен В.Д., Петровский К.С. Гигиена питания. Практическое пособие. – Киев: Вища школа, 1981. – С. 107 – 120.

4.2.4. Гігієна харчування. Практичне керівництво /За ред. Ванханена В.Д. та Ципріяна В.І. – Донецьк: Донеччина, 2005. – С.236 – 258, 295 – 330.

4.2.5. Учение о питании. Том 2. Безопасность питания /Под ред. В.Д. Ванханена. – Донецк: Донеччина, 2005. – С.49 – 79, 117-131.

4.2.6. Инструкция про порядок расследования и учета пищевых отравлений в учреждениях санитарно-епидемиологической службы.

Додаток 1