
- •Законодавство та право в агропромисловому комплексі України
- •Вінниця 2011
- •Розділ 1 теоретична характеристика законодавства та права в апк
- •Загальнотеоретична характеристика системи права та системи законодавства
- •Система законодавства та права в апк
- •Поняття, предмет, методи та принципи аграрного права
- •Поняття, предмет, методи та принципи земельного права
- •Поняття, предмет, методи та принципи екологічного права
- •Фауністичне право як підгалузь екологічного права
- •Природоресурсне право як підгалузь екологічного права
- •Розділ 2 джерела права в апк
- •Поняття та види джерел права в апк
- •Конституція України — основа джерел права в апк
- •Міжнародні договори як джерело права в апк
- •Регулювання відносин в апк на основі кодексів
- •Закони України в апк
- •Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел права апк
- •Завдання до самостійної роботи студентів
- •Розділ 3 правовідносини в апк
- •Поняття, ознаки, елементи та особливості правовідносин в
- •Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин в апк
- •Система правовідносин в апк
- •Основні види внутрішніх правовідносин в апк
- •Основні види зовнішніх правовідносин в апк
- •Поняття суб’єктів аграрного права та їх класифікація
- •Особисте селянське господарство як суб’єкт господарювання в апк
- •Фермерське господарство як суб’єкт господарювання в
- •Сільськогосподарські товариства як суб’єкти господарювання в апк
- •Сільськогосподарський кооператив як суб’єкт господарювання в апк
- •Державне сільськогосподарське підприємство як суб’єкт господарювання в апк
- •Особливості припинення сільськогосподарських підприємств
- •України
- •Поняття відповідальності за порушення аграрного законодавства
- •Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві
- •Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •Майнова відповідальність за аграрні правопорушення
- •Адміністративна відповідальність за порушення у сільському господарстві
- •Аграрні правопорушення як підстави настання кримінальної відповідальності
- •Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
- •Правове регулювання запровадження у виробництво сільськогосподарської продукції генетично модифікованих організмів
- •Стандартизація і сертифікація як нормативні засади якісності й безпечності сільськогосподарської продукції
- •Загальна характеристика правового регулювання захисту прав покупців сільськогосподарських машин
- •Основні права покупців сільськогосподарських машин
- •Основні обов’язки виробників, продавців, виконавців і покупців сільськогосподарських машин
- •Гарантійне обслуговування сільськогосподарських машин
- •Якість і комплектність машин
- •Розділ 8
- •Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва
- •Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •Правові засади виробництва молока і м’яса
- •Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •Правове регулювання бджільництва
- •Правове регулювання виробництва інших продуктів тваринництва
- •Правова охорона прав на сорти рослин
- •Суб’єкти і об’єкти насінництва та розсадництва
- •Правове регулювання захисту сільськогосподарських рослин
- •Карантинний режим як прояв особливого режиму захисту рослин
- •Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •Поняття та види аграрно-правових договорів
- •Договори у сфері реалізації сільськогосподарської продукції
- •Договори у сфері технічного сервісу сільськогосподарських підприємств
- •Договори кредитування та фінансового лізингу за участю аграрних товаровиробників
- •Договори щодо впровадження досягнень науково- технічного прогресу та передового досвіду в аграрне виробництво
- •6. Договори оренди в апк
- •Поняття соціального розвитку села
- •Правовий режим об’єктів соціальної інфраструктури села
- •Правове регулювання житлового будівництва на селі
- •Правове регулювання шляхового будівництва в сільській місцевості
- •Правове регулювання побутового обслуговування жителів
- •Розділ 12 правове регулювання використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •Поняття, принципи та види використання природних ресурсів у сільському господарстві.
- •Правове регулювання водокористування в сільському господарстві
- •Правове регулювання надрокористування в сільському господарстві
- •Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві
- •Правове регулювання використання рослинного світу в сільському господарстві
- •Правове регулювання лісокористування в сільському господарстві
- •Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •Землі сільськогосподарського призначення як об’єкт правового регулювання
- •Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •Форми власності на землі сільськогосподарського призначення
- •Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля в сільському господарстві
- •Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві
- •Правовий інститут меліорації земель у сільському господарстві
- •Правове регулювання хімізації сільського господарства
- •Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
Правове регулювання хімізації сільського господарства
Хімізація сільського господарства є чи не найбільшою його екологічною проблемою. І це не випадково, адже саме застосування хімічних засобів у сільському господарстві заподіює велику шкоду довкіллю під час ведення сільського господарства. Саме хімізація створює загрозу для здоров'я людини. Сьогодні ринкові умови і вибір покупця — на боці екологічно чистої продукції. Аграрне й екологічне законодавство регулюють хімізацію сільського господарства, що має стати запорукою екологічно обґрунтованого його ведення в Україні.
Хімізацію сільського господарства можна визначити як застосування хімічних препаратів у сільському господарстві. Існує два напрями такого застосування: а) для нищення тварин, бур'янів і мікроорганізмів, що є шкідниками сільського господарства і б) для здійснення
хімічної меліорації земель, тобто для удобрювання ґрунтів.
Важливими нормативними актами, які регулюють хімізацію сільського господарства, є закони України «Про захист рослин», «Про карантин рослин», «Про пестициди і агрохімікати».
З точки зору аграрного права всі засоби хімізації сільського господарства, незалежно від назви, поділяються на дві групи: пестициди і агрохімікати.
Згідно із Законом України «Про пестициди і агрохімікати», пестициди — це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічувальних видів риб. Агрохімікати ж визначаються Законом як органічні, мінеральні й бактеріальні добрива, хімічні мелі- оранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції. Простіше кажучи, пестициди — всі ті хімікати, що застосовуються для знищення шкідників, а агрохімікати — добрива, що використовуються для хімічної меліорації грунтів.
Відповідно до ст. 4 Закону, пестициди й агрохімікати повинні мати високу біологічну ефективність і відповідати вимогам екологічної безпеки. Закон забороняє ввозити на митну територію України, виробляти, реалізовувати, застосовувати та рекламувати пестициди та агрохімікати до їх державної реєстрації.
Пестициди та агрохімікати реєструються терміном до 5 років. Але в разі надходження нових даних про небезпеку препаратів, Мінприроди може достроково заборонити їх використання. Обов'язковій державній реєстрації підлягають також технічні засоби застосування пестицидів і агрохімікатів.
При застосуванні пестицидів і агрохімікатів здійснюється комплекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для певної ґрунтово-кліматичної зони, з урахуванням попереднього агрохімічного обстеження ґрунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділянки (поля) й стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин, прогнозу розвитку шкідників і хвороб. Переліки хімічних препаратів, дозволених для продажу населенню й до застосування авіаційним способом, мають бути затверджені Мінприроди за погодженням з МОЗ.
Сільськогосподарські підприємства, установи й організації зобов'язані вести облік наявності та використання пестицидів і агрохімі- катів і надавати інформацію органам Держкомстату в порядку періодичної державної статистичної звітності. Слід мати на увазі, що ця вимога стосується лише юридичних осіб і не поширюється на суб'єктів аграрного права — фізичних осіб.
Стаття 13 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» визначає, що пестициди й агрохімікати, які становлять підвищену екологічну небезпеку, застосовуються лише за спеціальним дозволом Мінприроди і МОЗ.
Особливі вимоги ставляться законодавством до умов виробництва продукції дитячого харчування. Сільськогосподарська сировина для виготовлення продукції дитячого й дієтичного харчування має вироблятися у спеціальних сировинних зонах. У спеціальних сировинних зонах забороняється використання пестицидів. Застосування агрохімікатів провадиться за спеціальними технологіями, що забезпечують отримання продукції, яка відповідає санітарно-гігієнічним вимогам щодо дитячого та дієтичного харчування.