3. Правовий інститут меліорації земель у сільському госпо­дарстві

Інститут меліорації земель отримав правове закріплення з при­йняттям Закону України «Про меліорацію земель».

Меліорації земель — це комплекс гідротехнічних, культуртехні­чних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних та інших меліорати­вних заходів, здійснюваних для регулювання водного, теплового, по­вітряного й поживного режиму ґрунтів, збереження та підвищення їх родючості й формування екологічно збалансованої раціональної стру­ктури угідь.

Будівництво меліоративних систем належить до екологічно не­безпечних видів діяльності, що можуть здійснюватися виключно за умови попереднього позитивного висновку державної екологічної експертизи.

Залежно від спрямування здійснюваних меліоративних заходів, Закон поділяє меліорацію на такі види: гідротехнічна, культуртехніч­на, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна.

Гідротехнічна меліорація передбачає заходи щодо поліпшення ґрунтів з несприятливим водним режимом (зрошувальні, осушувальні, протипаводкові тощо). Культур технічна меліорація передбачає захо­ди щодо упорядкування поверхні землі (викорчовування дерев, роз­чищення від каменів, вирівнювання поверхні, меліоративна оранка, залуження, влаштування тимчасової вибіркової мережі каналів тощо). Хімічна меліорація охоплює заходи щодо поліпшення фізичних влас­тивостей і хімічного складу ґрунтів (вапнування, гіпсування, збага­чення фосфором). Агротехнічна меліорація передбачає заходи, спря­мовані на поліпшення потужності й агрофізичних властивостей коре­невмісного шару ґрунтів (плантажна оранка, глибоке меліоративне розпушення, аераційний дренаж, піскування, глинування, щілювання тощо). Агролісотехнічна меліорація передбачає заходи щодо поліп­шення ґрунтів шляхом використання ґрунтозахисних, стокорегулюю- чих та інших корисних властивостей захисних лісонасаджень.

Оскільки Закон України «Про меліорацію земель» передбачає можливість перебування меліоративних систем у приватній власності, екологічні обмеження в цій сфері поширюються і на фермерські гос­подарства, сільськогосподарські підприємства, що можуть бути їх власниками.

Під час здійснення меліоративних заходів мають забезпечувати­ся: захист грунтів від деградації, вітрової і водної ерозії, виснаження, засолення, заболочення, насичення пестицидами, нітратами, радіоак­тивними та іншими шкідливими речовинами, погіршення інженерно- геологічних властивостей; охорона поверхневих і підземних вод від забруднення та виснаження, запобігання негативному впливові меліо­ративних заходів на рослинний і тваринний світ, збереження природ­них ландшафтів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, водно-болотних угідь міжнародного значення, інших терито­рій, що підлягають особливій охороні.

Проектна документація на проведення меліорації земель має в обов'язковому порядку містити матеріали оцінки впливу на навколи­шнє середовище і довідку про екологічні наслідки запроектованої дія­льності, відповідно до вимог законів «Про охорону навколишнього природного середовища» і «Про екологічну експертизу». Проектні рішення мають забезпечувати оптимально збалансоване врахування раціонального використання природних ресурсів і ефективної охорони довкілля. Зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено органами Мінприроди за погодженням з органа­ми МОЗ та державного ветеринарного нагляду.