6. Фауністичне право як підгалузь екологічного права

Фауністичне право є підгалуззю екологічного права, що стано­вить сукупність правових норм, якими регулюються суспільні відно­сини в галузі використання та відтворення об'єктів тваринного світу. Окремі науковці дискутують щодо становлення фауністичного права як особливої галузі права, проте єдиного, несуперечливого підходу до зазначеного питання немає.

Предметом фауністичного права є суспільні відносини з вико­ристання, відтворення, захисту та охорони тваринного світу як об'єкта правового регулювання, що базуються на відносинах власності на тва­ринний світ та похідних від них — відносинах управління та охорони фонду диких тварин. Управління фондом тваринного світу має суттє­ву специфіку, обумовлену особливим об'єктом, і відособлене у само­стійну сферу, що відмежована від управління землею, водами, лісами, надрами.

Відносини з використання власності, управління та охорони тваринного світу регулюються значною кількістю норм права, розмі­щених у різних нормативних актах, законах, постановах, положеннях, інструкціях. Тому фауністичне право доцільно розглядати і як галузь законодавства, оскільки її формування базується на функціях держави у регулюванні фауністичних відносин. Фауністичне законодавство формується завдяки нормам міжнародно-правових актів, зокрема Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів та Кон­венції про охорону біологічного різноманіття.

Фауністичне законодавство України складають: а) положення законів України «Про охорону навколишнього природного середови­ща», «Про тваринний світ». Земельного, Водного, Лісового кодексів України, які визначають комплексні питання використання і охорони середовища перебування тваринного світу (використання земельних ділянок лісового фонду, земельних ділянок водного фонду, для потреб рибальства тощо) як особливого об'єкта природи. Саме в цьому визна­чається співвідношення природоресурсового та природоохоронного права з фауністичним правом; б) відбувається інтеграція фауністично­го права як надгалузі права до цих комплексних галузей права: закони України «Про природно-заповідний фонд України», «Про виключну (морську) економічну зону України» та законодавства про континен­тальний шельф, якими визначається особливий режим тваринного сві­ту в межах цих територій та об'єктів; в) постанова Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. «Про Червону книгу України», до якої заносяться рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення в природних умовах на території України види тварин, які підлягають особливій охороні; г) постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах повноважень цього центрального органу державної вико­навчої влади на виконання фауністичного законодавства, накази, ме­тодики, інструкції тощо, які приймають у межах своїх повноважень спеціально уповноважені на те державні органи управління і контро­лю в сфері регулювання використання, відтворення та охорони тва­ринного світу; е) локальні нормативні акти органів місцевого само­врядування, прийняті ними в межах повноважень у галузі ви­користання, відтворення та охорони тваринного світу.

Окремі норми фауністичного законодавства містяться у кримі­нальному, адміністративному, цивільному законодавстві в частині притягнення винних осіб у цій галузі до відповідальності.