6. Договори оренди в апк

При здійсненні господарської діяльності аграрні товаровироб­ники можуть здавати і брати в оренду цілісні майнові комплекси, зе­мельні ділянки цих підприємств. Оренда цілісних майнових комплек­сів державних сільськогосподарських підприємств, їх структурних підрозділів, а також окремого індивідуально-визначеного державного і комунального майна регулюється законом України «Про оренду державного і комунального майна» (в редакції від 14 липня 2011 р.).

Слід звернути увагу на те, що нормами цього закону можуть регулю­ватися відносини щодо оренди майна інших форм власності, якщо ін­ше не передбачено законодавством. Стаття 2 цього Закону України визначає, що під орендою розуміється основане на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Сторонами договору оренди є орендодавець і орендар. Оренда­рями державного і комунального майна можуть бути господарські то­вариства, створені членами трудового колективу державного підпри­ємства, його структурного підрозділу, інші юридичні та фізичні особи України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. При оренді майна, яке належить до інших форм власності (приватної, змішаної), орендодавцями і оре­ндарями можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи.

Особи, які бажають укласти договір оренди майна підприємства, направляють заяву, проект договору та інші необхідні документи оре­ндодавцеві. У разі надходження до орендодавця заяви про оренду ці­лісного майнового комплексу підприємства, його структурного під­розділу та нерухомого майна, що перебувають у державній власності, або належать Автономні й Республіці Крим, або перебувають у кому­нальній власності, орендодавець у 5-денний термін після реєстрації заяви надсилає копії проекту договору та інших матеріалів органові, уповноваженому управляти цим майном. В окремих випадках копії цих документів надсилають і до відповідного органу Антимонополь­ного комітету України.

Орган, уповноважений управляти відповідним майном держав­ної власності, майном, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває в комунальній власності, та орган Антимонопольного комі­тету України розглядають надіслані їм копії документів і протягом 15 днів після їх надходження надсилають орендодавцеві свої висновки щодо можливості самої оренди та умов договору. Якщо орендодавець не одержав протягом 15 днів висновків органу, уповноваженого управляти відповідним майном, і висновків органу Антимонопольного комітету, питання про укладення оренди вважається погодженим.

Орендодавець протягом 5 днів після закінчення терміну пого­дження умов договору оренди з зазначеними органами, а в разі, коли заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо індивідуально- визначеного, крім нерухомого, майна), протягом 15 днів після їх над­ходження повідомляє підприємство про своє рішення (дозвіл або від­мову). Тільки після отримання такого рішення державне підприємство дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди державного майна і повідомляє про це заявника.

Як уже зазначалося, договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад, вартість майна з урахуванням індексації); строк дії договору; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних від­рахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування майна. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умо­ви (наприклад, використання орендарем об'єкта оренди за цільовим призначенням).

Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку дії дого­вору; приватизації об'єкта оренди орендарем чи за його участю; банк­рутства орендаря; загибелі об'єкта оренди.

Договір оренди може бути розірваний за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розі­рваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх зобов'я­зань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Договірні відносини щодо оренди земельних ділянок регулю­ються Земельним кодексом України, Законом України від 6 жовтня 1998 року «Про оренду землі». Договір оренди землі — це угода сто­рін про взаємні зобов'язання, згідно з якими орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором термін.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій фо­рмі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Не­від'ємною частиною договору є план (схема) земельної ділянки.

Істотними умовами даного договору є: об'єкт оренди (розмір, місце розташування земельної ділянки; термін дії договору, що не по­винен перевищувати 50 років; орендна плата (розмір, форми, строки та порядок внесення платежу); цільове призначення (умови викорис­тання і збереження якості землі); умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; обмеження та обтяження щодо використання земель­ної ділянки; сторона, що несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди (його частки); відповідальність сторін. Сто­рони в договорі оренди можуть зазначати й інші умови (якість земе­льних ділянок, порядок виконання зобов'язань та ін.).

За договором оренди земельних ділянок орендодавець зобов'я­заний: передати в користування земельну ділянку, яка повинна відпо­відати умовам договору оренди; не вчиняти дій, що перешкоджували б орендареві користуватися орендованою ділянкою; попередити орен­даря про права третіх осіб на земельну ділянку. Водночас орендода­вець має право вимагати від орендаря використання орендованої землі за цільовим призначенням; додержання режиму використання водо­охоронних зон, захисних смуг, зон санітарної охорони та територій, що охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Завдання до самостійної роботи студентів

Виконайте такі завдання:

Завдання 1. Дайте відповіді на поставлені запитання:

1. Визначте поняття та види аграрно-правових договорів.

2. Охарактеризуйте критерії класифікації аграрно-правових до­говорів.

З.Охарактеризуйте значення договорів міни та комісії у сфері реалізації сільськогосподарської продукції.

4. Що є предметом договору виробничо-технічного обслугову­вання?

5. Визначте поняття та вкажіть на особливості договору контра­ктації сільськогосподарської продукції.

6. Визначте істотні умови та ознаки договору поставки.

Завдання 2. Побудуйте структурно-логічну схему на тему «Ви­ди договорів у агропромисловому комплексі».

Завдання 3. Підготуйте зразки документів:

1. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.

2. Договір поставки сільськогосподарської продукції.

3. Договір про виробничо-технічне обслуговування аграрних то­варовиробників.

4. Договір оренди цілісного майнового комплексу.

Завдання 4. Розв’яжіть тестові завдання:

1. Вкажіть на особливості аграрно-правового договору:

а) є юридичною формою організації виробничого процесу;

б) права й обов'язки сторін у договорі визначаються специфікою аграрного виробництва;

в) є правовою формою реалізації взаємних інтересів сторін з урахуванням юридичних, природно-кліматичних, екологічних можливостей;

г) об’єктом договору завжди виступає земля.

2. Механізм державних закупівель, засіб поповнення державного продовольчого резерву шляхом придбання продукції у недержавних сільськогосподарських підприємств, це :

а) договір купівлі-продажу;

б) договір комісії;

в) договір поставки;

г) договір контрактації сільськогосподарської продукції.

3. Державні замовлення на поставку продукції можуть бути обо­в'язковими:

а) для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково на державній власності;

б) для суб'єктів господарської діяльності України, яких притяг­нуто до господарсько-правової відповідальності;

в) для суб'єктів господарської діяльності України всіх форм вла­сності — монополістів на відповідному ринку продукції;

г) для усіх суб’єктів господарювання.

4. Максимальний термін дії договору оренди земельної ділянки не повинен перевищувати:

а) 10 років;

б) 30 років;

в) 55 років;

г) 50 років

5. В яких випадках суб’єкти господарювання, які зобов’язані ви­конувати державні замовлення на поставку сільськогосподарської продукціїможуть бути звільнені від цього обов’язку?

а) якщо це передбачено статутом;

б) якщо це не приносить прибутку суб’єкту господарювання;

в) виключно за наявності Постанови КМУ «Про звільнення с\г виробників від виконання державного замовлення»;

г) якщо виконання замовлення спричиняє збитків суб’єкту гос- подарювання.

6. Виділіть специфічні ознаки договору поставки, які характе­ризують його як окремий різновид кулівлі-продажу:

а) сфера застосування договору — підприємницька діяльність;

б) товар передається у власність покупця для використання його в особистих цілях, які пов'язані з сімейним або іншим подібним вико­ристанням;

в) сторони договору є суб'єктами підприємницької діяльності;

г) товар передається у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності.

7. До істотних умов договору лізингу належать:

а) предмет лізингу;

б) строк лізингу;

в) розмір лізингових платежів;

г) відповідальність сторін.

8. Відносини, що виникають між сільськогосподарськими това­ровиробниками і виробниками нових технологій і науково-технічних новацій, оформляються:

а) договором на створення, передачу науково-технічної продук­ції;

б) договором про селекцію рослин;

в) договором про передачу майнових прав інтелектуальної влас­ності на сорт;

г) договором купівлі продажу.

9. Договір про строкове платне користування майном, необхідним для здійснення підприємницької та іншої діяльності, це :

а) договір оренди;

б) договір поставки;

в) договір користування;

г) договір купівлі-продажу.

10. Договірні відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються:

а) Земельним кодексом України;

б) Міністерством аграрної політики та продовольства України;

в) ЗУ «Про оренду землі»;

г) органами місцевого самоврядування.

Завдання 5. Складіть анотації для зазначених наукових статей:

1. Корнієнко Г.С. Машинно-технологічна станція як одна з но-

вих організаційно-правових форм матеріально-технічного забезпечен­ня товаровиробників АПК в умовах ринку / Г. Корнієнко // Пробл. за­конності: - Респ. міжвід. наук. зб./ Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. - Вип. 55. - С. 187-194.

2. Курило В.І. Адміністративні правочини: визначення та право­вий зміст / В. Курило // Держава та регіони. Серія: Право. - 2007. - №

2. - С. 155-158.

3. Поліводський О.А. Щодо питання про види договорів на реа­лізацію товарної сільськогосподарської продукції / О. Поліводський // Правова держава. Випуск 9. — К.: Ін-Юре. — 1998. — С.376-379.

4. Поліводський О.А. Договір міни як форма реалізації сільгосп­продукції в Україні (проблеми правового регулювання)/ О. Поліводсь- кий // Економіка. Фінанси. Право. — 1999. — № 3. — С.25-28.

Завдання 6. Розв’яжіть задачі:

1. Приватний нотаріус Васільков відмовив у посвідченні договору оренди земельної ділянки на таких підставах: 1) за нотаріальне посві­дчення не було сплачено; 2) за реєстрацією договору не було сплачено реєстраційний збір;3) в договорі оренди земельної частки зазначається пункт “сума договору (в гривнях) який не передбачено Типовим дого­вором. Чи потрібно посвідчувати договір оренди земельної ділянки нотаріально? Чи правомірна відмова приватного нотаріуса по кожно­му з пунктів? Прокоментуйте ситуацію.

2. Напівзруйнований товарний склад державного сільськогоспо­дарського підприємства «Агроплюс» згідно з наказом директора був переданий приватному підприємству «М’яскоФФ» за договором оре­нди з можливістю його наступного викупу підприємством «М’яскоФФ». Трудовий колектив «Агроплюс» розцінив дії директора як неправомірні і звернувся за роз’ясненнями до юридичного відділу держадміністрації. Чи правомірні дії директора? Охарактеризуйте компетенцію директора державного підприємства та відповідальність учасників вказаних відносин.

Рекомендована література

1. Коморний О. І. Угоди про розподіл продукції: історичний розвиток/О.Коморний//Вісник прокуратури. - 2001. - № 6. - С. 118-123.

2. Коморний О.І. Правова природа угод про розподіл продукції /

О. Коморний // Право України. - 2002. - № 4. - С.43-46.

3. Курило В.І. Адміністративні правочини у сільському госпо­дарстві України: сучасна парадигма. Монографія. - К.: Магістр XXI сторіччя, 2007. - 312 с.

4. Курило В.І. Адміністративні правочини: визначення та пра­вовий зміст/ В. Курило // Держава та регіони. Серія: Право. - 2007. - № 2. - С. 155-158.

5. Поліводський О.А. Договір міни як форма реалізації сіль­госппродукції в Україні (проблеми правового регулювання)/ О. Полі- водський // Економіка. Фінанси. Право. — 1999. — № 3. — С.25-28.

6. Поліводський О.А. Правова культура у сфері укладання і ви­конання договорів у сільському господарстві / О.Поліводський // Пра­вова культура: теорія і практика. Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 15-16 травня 1997 р. — К.: МП "Леся". — 1997.

• С. 164-165.

7. Самсонова Я. О. Правові питання договірних відносин вино­градарських і виноробних підприємств: структура правовідносин / Я.Самсонова // Пробл. законності: респ. міжвідом. наук. зб./відп. ред.

2. Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - Вип. 79. - Ст. 183­191.

8. Самсонова Я. О. Договір контрактації винограду / Я. О. Сам­сонова // Пробл. законності: акад. зб. наук. пр. / відп. ред. В. Я. Тацій.

• Х.: Нац. юрид. акад. України, 2009. - Вип. 103. - Ст. 132-139.

9. Сафонов І.П. Правові проблеми державної підтримки сільсь­когосподарських виробників / І. Сазонов // Право України. - 2005. - №

3. - С. 54-57.

10. Сафонов І.П. Кредитування сільськогосподарських товаро­виробників як форма їх державної підтримки / І. Сафонов // Конститу­ція України - основа побудови правової держави і громадянського суспільства: Тези доп. та наук. повід. наук.-практ. конф. молод. учен. та здобув. / За ред. Панова М.І. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. -

2. 218-220.

Розділ 11

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

СЕЛА