
- •Законодавство та право в агропромисловому комплексі України
- •Вінниця 2011
- •Розділ 1 теоретична характеристика законодавства та права в апк
- •Загальнотеоретична характеристика системи права та системи законодавства
- •Система законодавства та права в апк
- •Поняття, предмет, методи та принципи аграрного права
- •Поняття, предмет, методи та принципи земельного права
- •Поняття, предмет, методи та принципи екологічного права
- •Фауністичне право як підгалузь екологічного права
- •Природоресурсне право як підгалузь екологічного права
- •Розділ 2 джерела права в апк
- •Поняття та види джерел права в апк
- •Конституція України — основа джерел права в апк
- •Міжнародні договори як джерело права в апк
- •Регулювання відносин в апк на основі кодексів
- •Закони України в апк
- •Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел права апк
- •Завдання до самостійної роботи студентів
- •Розділ 3 правовідносини в апк
- •Поняття, ознаки, елементи та особливості правовідносин в
- •Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин в апк
- •Система правовідносин в апк
- •Основні види внутрішніх правовідносин в апк
- •Основні види зовнішніх правовідносин в апк
- •Поняття суб’єктів аграрного права та їх класифікація
- •Особисте селянське господарство як суб’єкт господарювання в апк
- •Фермерське господарство як суб’єкт господарювання в
- •Сільськогосподарські товариства як суб’єкти господарювання в апк
- •Сільськогосподарський кооператив як суб’єкт господарювання в апк
- •Державне сільськогосподарське підприємство як суб’єкт господарювання в апк
- •Особливості припинення сільськогосподарських підприємств
- •України
- •Поняття відповідальності за порушення аграрного законодавства
- •Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві
- •Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •Майнова відповідальність за аграрні правопорушення
- •Адміністративна відповідальність за порушення у сільському господарстві
- •Аграрні правопорушення як підстави настання кримінальної відповідальності
- •Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
- •Правове регулювання запровадження у виробництво сільськогосподарської продукції генетично модифікованих організмів
- •Стандартизація і сертифікація як нормативні засади якісності й безпечності сільськогосподарської продукції
- •Загальна характеристика правового регулювання захисту прав покупців сільськогосподарських машин
- •Основні права покупців сільськогосподарських машин
- •Основні обов’язки виробників, продавців, виконавців і покупців сільськогосподарських машин
- •Гарантійне обслуговування сільськогосподарських машин
- •Якість і комплектність машин
- •Розділ 8
- •Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва
- •Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •Правові засади виробництва молока і м’яса
- •Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •Правове регулювання бджільництва
- •Правове регулювання виробництва інших продуктів тваринництва
- •Правова охорона прав на сорти рослин
- •Суб’єкти і об’єкти насінництва та розсадництва
- •Правове регулювання захисту сільськогосподарських рослин
- •Карантинний режим як прояв особливого режиму захисту рослин
- •Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •Поняття та види аграрно-правових договорів
- •Договори у сфері реалізації сільськогосподарської продукції
- •Договори у сфері технічного сервісу сільськогосподарських підприємств
- •Договори кредитування та фінансового лізингу за участю аграрних товаровиробників
- •Договори щодо впровадження досягнень науково- технічного прогресу та передового досвіду в аграрне виробництво
- •6. Договори оренди в апк
- •Поняття соціального розвитку села
- •Правовий режим об’єктів соціальної інфраструктури села
- •Правове регулювання житлового будівництва на селі
- •Правове регулювання шляхового будівництва в сільській місцевості
- •Правове регулювання побутового обслуговування жителів
- •Розділ 12 правове регулювання використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •Поняття, принципи та види використання природних ресурсів у сільському господарстві.
- •Правове регулювання водокористування в сільському господарстві
- •Правове регулювання надрокористування в сільському господарстві
- •Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві
- •Правове регулювання використання рослинного світу в сільському господарстві
- •Правове регулювання лісокористування в сільському господарстві
- •Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •Землі сільськогосподарського призначення як об’єкт правового регулювання
- •Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •Форми власності на землі сільськогосподарського призначення
- •Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля в сільському господарстві
- •Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві
- •Правовий інститут меліорації земель у сільському господарстві
- •Правове регулювання хімізації сільського господарства
- •Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві
Дисциплінарна та матеріальна відповідальність осіб - це різновиди юридичної відповідальності, що передбачена нормами трудового права. Вона полягає у передбаченому нормами трудового права обов'язку працівника відповідати за вчинене трудове правопорушення і понести відповідні санкції.
Правовою підставою застосування юридичної відповідальності в трудовому праві є трудове правопорушення. Трудове правопорушення - це винне протиправне невиконання чи неналежне виконання трудових обов’язків суб’єктами трудових правовідносин. Вирізняють два види трудового правопорушення - дисциплінарний проступок і трудове майнове правопорушення. Якщо в результаті неправомірної поведінки суб’єкта трудових правовідносин було порушено трудову дисципліну, то виникає підстава для застосування дисциплінарної відповідальності, а якщо це правопорушення призвело до завдання майнової шкоди, то виникає підстава для застосування матеріальної відповідальності. Таким чином, в трудовому праві розрізняють два види відповідальності: дисциплінарну і матеріальну.
Виділяють такі відмінності дисциплінарної і матеріальної відповідальності: 1) На відміну від дисциплінарної відповідальності матеріальна має двосторонній характер, оскільки суб’єктами такої відповідальності можуть бути і працівник, і роботодавець; 2) Метою дисциплінарної відповідальності є забезпечення трудової дисципліни, а матеріальної - відшкодування завданої шкоди; 3) Доцільність застосування дисциплінарної відповідальності визначається самим роботодавцем, тому вона може бути замінена іншими заходами впливу (наприклад, зауваженням, виховними методами). Матеріальна відповідальність не може бути замінена іншими заходами, оскільки носить пра- вовідновлюючий характер, тобто завдана шкода повинна бути відшкодована; 4) Дисциплінарна відповідальність застосовується за наявності правозастосовчого акта (наказу чи розпорядження роботодавця), а матеріальна відповідальність не завжди вимагає такого акта, оскільки майнова шкода може бути відшкодована добровільно (детальніше матеріальну відповідальність розглянемо у наступному параграфі.)
Дисциплінарна відповідальність — це обов'язок працівника відповідати перед власником або уповноваженим ним органом за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.
Трудова дисципліна осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. Відповідно до законодавства України при вчиненні правопорушення до винних працівників можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення, якщо вони передбачені статутами, інструкціями або правилами внутрішнього розпорядку цих підприємств. Аграрні трудові відносини мають певні особливості, на відміну від інших видів трудових відносин. Особливо це стосується трудових відносин фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів тощо. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосований тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення з посади. Згідно зі ст. 147 Кодексу законів України про працю України законодавством, зокрема локальними актами підприємств, можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Наприклад, дисциплінарна відповідальність членів сільськогосподарських кооперативів, які вчинили дисциплінарний проступок, повинна передбачатися статутом і правилами внутрішнього розпорядку підприємства. Ними може бути догана, попередження про виключення з членів і виключення з членів КСП. Крім того, ч. 2 ст. 166 Цивільного кодексу України встановлено, що член сільськогосподарського кооперативу може бути виключений із кооперативу за рішенням загальних зборів у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на нього статутом кооперативу, а також в інших випадках, встановлених статутом кооперативу і законом.
Дисциплінарні стягнення до осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, застосовуються органом, якому надане право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника і настає також при порушенні працівником умов праці, якщо це не завдало матеріальної шкоди підприємству. Працівники, які обіймають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством. Так, вищим органом самоврядування у сільськогосподарському підприємстві кооперативного чи корпоративного типу є загальні збори його членів або збори уповноважених, які вирішують питання про обрання його голови, а тому такий голова може бути звільнений з посади за рішенням цих органів.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці, і не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. У разі незгоди працівника із заходами застосування дисциплінарного стягнення він може оскаржити таке рішення у порядку, встановленому чинним законодавством.