
- •Законодавство та право в агропромисловому комплексі України
- •Вінниця 2011
- •Розділ 1 теоретична характеристика законодавства та права в апк
- •Загальнотеоретична характеристика системи права та системи законодавства
- •Система законодавства та права в апк
- •Поняття, предмет, методи та принципи аграрного права
- •Поняття, предмет, методи та принципи земельного права
- •Поняття, предмет, методи та принципи екологічного права
- •Фауністичне право як підгалузь екологічного права
- •Природоресурсне право як підгалузь екологічного права
- •Розділ 2 джерела права в апк
- •Поняття та види джерел права в апк
- •Конституція України — основа джерел права в апк
- •Міжнародні договори як джерело права в апк
- •Регулювання відносин в апк на основі кодексів
- •Закони України в апк
- •Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел права апк
- •Завдання до самостійної роботи студентів
- •Розділ 3 правовідносини в апк
- •Поняття, ознаки, елементи та особливості правовідносин в
- •Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин в апк
- •Система правовідносин в апк
- •Основні види внутрішніх правовідносин в апк
- •Основні види зовнішніх правовідносин в апк
- •Поняття суб’єктів аграрного права та їх класифікація
- •Особисте селянське господарство як суб’єкт господарювання в апк
- •Фермерське господарство як суб’єкт господарювання в
- •Сільськогосподарські товариства як суб’єкти господарювання в апк
- •Сільськогосподарський кооператив як суб’єкт господарювання в апк
- •Державне сільськогосподарське підприємство як суб’єкт господарювання в апк
- •Особливості припинення сільськогосподарських підприємств
- •України
- •Поняття відповідальності за порушення аграрного законодавства
- •Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві
- •Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •Майнова відповідальність за аграрні правопорушення
- •Адміністративна відповідальність за порушення у сільському господарстві
- •Аграрні правопорушення як підстави настання кримінальної відповідальності
- •Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
- •Правове регулювання запровадження у виробництво сільськогосподарської продукції генетично модифікованих організмів
- •Стандартизація і сертифікація як нормативні засади якісності й безпечності сільськогосподарської продукції
- •Загальна характеристика правового регулювання захисту прав покупців сільськогосподарських машин
- •Основні права покупців сільськогосподарських машин
- •Основні обов’язки виробників, продавців, виконавців і покупців сільськогосподарських машин
- •Гарантійне обслуговування сільськогосподарських машин
- •Якість і комплектність машин
- •Розділ 8
- •Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва
- •Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •Правові засади виробництва молока і м’яса
- •Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •Правове регулювання бджільництва
- •Правове регулювання виробництва інших продуктів тваринництва
- •Правова охорона прав на сорти рослин
- •Суб’єкти і об’єкти насінництва та розсадництва
- •Правове регулювання захисту сільськогосподарських рослин
- •Карантинний режим як прояв особливого режиму захисту рослин
- •Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •Поняття та види аграрно-правових договорів
- •Договори у сфері реалізації сільськогосподарської продукції
- •Договори у сфері технічного сервісу сільськогосподарських підприємств
- •Договори кредитування та фінансового лізингу за участю аграрних товаровиробників
- •Договори щодо впровадження досягнень науково- технічного прогресу та передового досвіду в аграрне виробництво
- •6. Договори оренди в апк
- •Поняття соціального розвитку села
- •Правовий режим об’єктів соціальної інфраструктури села
- •Правове регулювання житлового будівництва на селі
- •Правове регулювання шляхового будівництва в сільській місцевості
- •Правове регулювання побутового обслуговування жителів
- •Розділ 12 правове регулювання використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •Поняття, принципи та види використання природних ресурсів у сільському господарстві.
- •Правове регулювання водокористування в сільському господарстві
- •Правове регулювання надрокористування в сільському господарстві
- •Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві
- •Правове регулювання використання рослинного світу в сільському господарстві
- •Правове регулювання лісокористування в сільському господарстві
- •Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •Землі сільськогосподарського призначення як об’єкт правового регулювання
- •Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •Форми власності на землі сільськогосподарського призначення
- •Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля в сільському господарстві
- •Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві
- •Правовий інститут меліорації земель у сільському господарстві
- •Правове регулювання хімізації сільського господарства
- •Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
Державне сільськогосподарське підприємство як суб’єкт господарювання в апк
Державне сільськогосподарське підприємство являє собою підприємство, яке не є власником закріпленого за ним майна. Воно перебуває в державній власності і надається йому на праві повного господарського відання або оперативного управління не тільки для виробництва найважливіших видів сільськогосподарської продукції, а й спеціальних видів рослин, наприклад, для потреб медичної, парфумерної та інших галузей народного господарства.
Державне сільськогосподарське підприємство — це заснований на державній власності самостійний статутний суб'єкт господарювання, який має статус юридичної особи публічного права і здійснює виробничу (виробляє продукти харчування, продовольство та сировину рослинного і тваринного походження) та підприємницьку діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Таке підприємство має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням.
Державні сільськогосподарські підприємства залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу поділяються на унітарні та корпоративні.
Зі змісту ст. 73 Господарського кодексу України можна зробити висновок, що державне унітарне сільськогосподарське підприємство створюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери управління цього органу. Воно також може бути створене внаслідок адміністративного поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України. Створення державного унітарного сільськогосподарського підприємства шляхом відокремлення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємних зобов'язань та укладених договорів з іншими суб'єктами господарювання.
Державне унітарне сільськогосподарське підприємство згідно з
ч. 7 ст. 74 Господарського кодексу України може бути перетворене у випадках та порядку, передбачених чинним законодавством, на кор- поратизоване підприємство (державне акціонерне товариство). Особливості діяльності таких державних акціонерних товариств, якими є ДАК «Хліб України» та НАК «Украгролізинг», визначаються їх статутами. Управління корпоративними правами цих акціонерних компаній здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про управління корпоративними правами держави в агропромисловому комплексі» від 25 жовтня 2006 р. № 1473.
Спеціального закону про державні сільськогосподарські підприємства досі не прийнято.
Обсяг прав та обов'язків державних сільськогосподарських підприємств залежить, передусім, від правового режиму майна, закріпленого за ними. Так, майно державного унітарного сільськогосподарського підприємства перебуває в державній власності й закріплюється за ним на праві господарського відання.
На сьогодні до державних унітарних сільськогосподарських підприємств належать: машино-випробувальні станції, дослідні заводи сільськогосподарського машинобудування, насінницькі та племінні заводи й підприємства, кінні заводи, іподроми, державні заводські конюшні, селекційно-гібридні центри, дослідно-селекційні станції, сортовипробувальні станції, звірорадгоспи, тваринницькі комплекси, птахофабрики, парниково-тепличні комбінати, підприємства з відтворення цінних та анадромних видів риб (рибокомбінати, рибоводно- меліоративні станції, нерестововиросні господарства), підприємства, які вирощують ефіроолійні та лікарські рослини і культури, що містять наркотичні та отруйні речовини, а також підсобні господарства несільськогосподарських державних (комунальних) підприємств, які мають відокремлене майно і наділені правами юридичної особи.
На сьогодні в Україні не існує сільськогосподарських казенних підприємств (хоча теоретично зберігається можливість їх створення). Таким чином, державне унітарне сільськогосподарське підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту та на засадах господарської автономії, самофінансування, комерційного розрахунку і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном.
Виходячи із правосуб'єктності державного сільськогосподарського підприємства, воно має на праві господарського відання майно та на праві постійного користування земельні ділянки, на яких здійснює сільськогосподарську діяльність. Майно державного сільськогосподарського підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний фонд державного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб'єкта господарювання.
Державні сільськогосподарські підприємства не мають права передавати безоплатно закріплене за ним майно іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам, крім випадків, передбачених законодавством; відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних засобів, закріплених за підприємством. Відповідно до свого правового становища державні унітарні комерційні сільськогосподарські підприємства можуть створювати дочірні підприємства здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних підрозділів підприємство може лише за згодою органу державної виконавчої влади, до сфери управління якого воно належить. Державні сільськогосподарські підприємства формують виробничі програми, визначають перспективи свого економічного і соціального розвитку, вибирають постачальників і споживачів з урахуванням доведених до них в установленому порядку державних замовлень і державних контрактів. Прийняття і виконання таких замовлень і контрактів для державного підприємства є обов'язковим.
Правовою основою для здійснення господарської діяльності державними сільськогосподарськими підприємствами є статут підприємства та чинне законодавство, яке регламентує його діяльність. Державне сільськогосподарське підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.
Керівництво державним сільськогосподарським підприємством здійснює його директор — переможець конкурсного відбору, який здійснює поточне керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та контрактом. Керівник зобов'язується забезпечити виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства.