4. Сільськогосподарські товариства як суб’єкти господарю­вання в апк

Правосуб'єктність сільськогосподарських товариств регламен­тується, зокрема, Цивільним кодексом України (статті 113-118, статті 140-162), Господарського кодексу України (статті 79-92), Законом України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. та За­коном України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарським кодексом України господар­ськими товариствами є підприємства або інші суб'єкти господарю­вання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'­єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У свою чергу, ст. 113 Цивільний кодекс України визначає, що господарським товариством є юридична особа, статутний капітал якої поділений на частки між учасниками. Госпо­дарські товариства завжди є юридичними особами. Учасником госпо­дарського товариства може бути фізична або юридична особа. Обме­ження щодо участі у господарських товариствах може бути встанов­лене лише законом.

До характерних ознак сільськогосподарських товариств на­лежать:

• наявність статутного капіталу (для ТОВ — це 1 мінімальна за­робітна плата, а для сільськогосподарського акціонерного товариства — 1250 мінімальних заробітних плат на момент державної реєстрації);

• право випускати цінні папери;

• необов'язковість особистої трудової участі акціонерів або уча­сників товариства з обмеженою відповідальністю у діяльності госпо­дарського товариства;

• управління та контроль діяльності цих підприємств здійсню­ється саме учасниками ТОВ або акціонерами;

• кожен учасник або акціонер має право на отримання дивіден­дів — доходів від акцій або інших цінних паперів, а також від корпо­ративних прав.

Стаття 2 Закону України «Про акціонерні товариства» конста­тує, що корпоративні права — це сукупність майнових і немайнових прав акціонера — власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціо­нерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також інші права та правомочності, передбачені законодавством чи статутними документами. Відповідно до чинного законодавства володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Таким чином, право участі у сільсько­господарських товариствах — це сукупність правових норм установ­чих документів, якими регламентуються корпоративні права й обов'я­зки щодо участі у формуванні статутного капіталу, розподілу прибут­ку, участі в управлінні, припинення участі в товаристві, а також пра­вомочностей у разі ліквідації або реорганізації цих підприємств.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Акціоне­рне товариство розміщує акції двох типів — прості та привілейовані. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини при­бутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права. Привіле­йовані акції надають їх власникам переважні щодо власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного то­вариства у разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених стату­том і законодавством, яке регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Реєстрацію випуску акцій здійс­нює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України.

Закон України «Про акціонерні товариства» визначає, що акціо­нерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні това­риства та приватні акціонерні товариства. Кількісний склад акці­онерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Приватне акціонерне това­риство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту това­риства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу това­риства — з приватного на публічне. При цьому зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його пере­творенням.

Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них.

Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, терито­ріальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комуналь­ним майном, а також фізичні або юридичні особи, що прийняли рі­шення про його заснування.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб. Засновниками може укладатися засновницький дого­вір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору. Для створення акціонерного товариства засновни­ки повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, уста­новчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товарист­ва. Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондо­вого ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Засновницький договір укладається в письмовій формі. Якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засно­вницькому договорі підлягають нотаріальному посвідченню. У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укла­дається.

У ст. 140 Цивільного кодексу України визначено, що товарис­твом з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кілько­ма особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники товариства з обме­женою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і не­суть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вар­тості своїх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Максимальна кількість учасників сільськогосподарського това­риства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) може досягати 10 осіб. При перевищенні цієї кількості СТОВ підлягає перетворенню на акці­онерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку — ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зме­ншиться до встановленої межі. Особа може бути учасником лише од­ного СТОВ, яке має одного учасника. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх вкладів. Учасники товариства, які не по­вністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобо­в'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Установчим документом СТОВ є статут. До моменту ре­єстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного капіталу не менше 50 відсотків вка­заного в установчих документах вкладу. Учаснику товариства з обме­женою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Учасник сільськогосподарського товариства з обмеженою від­повідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку або її частину в статутному капіталі одному або кільком учас­никам цього товариства. Відчуження учасником СТОВ своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено ста­тутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасни­ками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом про­тягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка учасника може бути від­чужена третій особі.

Сільськогосподарське акціонерне товариство може бути створе­не юридичними та фізичними особами. Якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Цей договір не є установчим документом това­риства. Договір про створення САТ укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами, договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Особи, що створюють сільськогосподарське акціонерне товари­ство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виник­ли до державної реєстрації товариства. Акціонерне товариство відпо­відає за зобов'язаннями учасників, пов'язаними з його створенням, лише у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами акціоне­рів. Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опуб­лікуванню.

Сільськогосподарське товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців» від 15 травня 2003 р. № 755 державною реєстрацією є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи а та­кож вчинення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Сільськогосподарське товариство може відкривати рахунки в банках, а також укладати договори та інші угоди лише після держав­ної реєстрації. Угоди, укладені засновниками товариства до дня його реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством у порядку, визначеному законом та установчими документами. Сільськогосподарські товарис­тва можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, всту­пати в зобов'язання, виступати в суді від свого імені. Зміни, які стали­ся в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими самими правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зо­бов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстра­цію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

В Україні облік сільськогосподарських товариств здійснюється в декількох реєстрах: Єдиному державному реєстрі, що створюється і ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної ре­єстрації і Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, який ведеться Державним комітетом статистики України.

Учасники сільськогосподарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

• брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

• брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

• вийти у встановленому порядку з товариства;

• здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капі­талі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

• одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Учасники сільськогосподарського товариства зобов'язані:

• додержуватися установчого документа товариства та викону­вати рішення загальних зборів;

• виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачува­ти акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

• не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну ін­формацію про діяльність товариства.

Учасники сільськогосподарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства.