
- •Законодавство та право в агропромисловому комплексі України
- •Вінниця 2011
- •Розділ 1 теоретична характеристика законодавства та права в апк
- •Загальнотеоретична характеристика системи права та системи законодавства
- •Система законодавства та права в апк
- •Поняття, предмет, методи та принципи аграрного права
- •Поняття, предмет, методи та принципи земельного права
- •Поняття, предмет, методи та принципи екологічного права
- •Фауністичне право як підгалузь екологічного права
- •Природоресурсне право як підгалузь екологічного права
- •Розділ 2 джерела права в апк
- •Поняття та види джерел права в апк
- •Конституція України — основа джерел права в апк
- •Міжнародні договори як джерело права в апк
- •Регулювання відносин в апк на основі кодексів
- •Закони України в апк
- •Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел права апк
- •Завдання до самостійної роботи студентів
- •Розділ 3 правовідносини в апк
- •Поняття, ознаки, елементи та особливості правовідносин в
- •Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин в апк
- •Система правовідносин в апк
- •Основні види внутрішніх правовідносин в апк
- •Основні види зовнішніх правовідносин в апк
- •Поняття суб’єктів аграрного права та їх класифікація
- •Особисте селянське господарство як суб’єкт господарювання в апк
- •Фермерське господарство як суб’єкт господарювання в
- •Сільськогосподарські товариства як суб’єкти господарювання в апк
- •Сільськогосподарський кооператив як суб’єкт господарювання в апк
- •Державне сільськогосподарське підприємство як суб’єкт господарювання в апк
- •Особливості припинення сільськогосподарських підприємств
- •України
- •Поняття відповідальності за порушення аграрного законодавства
- •Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві
- •Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •Майнова відповідальність за аграрні правопорушення
- •Адміністративна відповідальність за порушення у сільському господарстві
- •Аграрні правопорушення як підстави настання кримінальної відповідальності
- •Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
- •Правове регулювання запровадження у виробництво сільськогосподарської продукції генетично модифікованих організмів
- •Стандартизація і сертифікація як нормативні засади якісності й безпечності сільськогосподарської продукції
- •Загальна характеристика правового регулювання захисту прав покупців сільськогосподарських машин
- •Основні права покупців сільськогосподарських машин
- •Основні обов’язки виробників, продавців, виконавців і покупців сільськогосподарських машин
- •Гарантійне обслуговування сільськогосподарських машин
- •Якість і комплектність машин
- •Розділ 8
- •Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва
- •Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •Правові засади виробництва молока і м’яса
- •Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •Правове регулювання бджільництва
- •Правове регулювання виробництва інших продуктів тваринництва
- •Правова охорона прав на сорти рослин
- •Суб’єкти і об’єкти насінництва та розсадництва
- •Правове регулювання захисту сільськогосподарських рослин
- •Карантинний режим як прояв особливого режиму захисту рослин
- •Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •Поняття та види аграрно-правових договорів
- •Договори у сфері реалізації сільськогосподарської продукції
- •Договори у сфері технічного сервісу сільськогосподарських підприємств
- •Договори кредитування та фінансового лізингу за участю аграрних товаровиробників
- •Договори щодо впровадження досягнень науково- технічного прогресу та передового досвіду в аграрне виробництво
- •6. Договори оренди в апк
- •Поняття соціального розвитку села
- •Правовий режим об’єктів соціальної інфраструктури села
- •Правове регулювання житлового будівництва на селі
- •Правове регулювання шляхового будівництва в сільській місцевості
- •Правове регулювання побутового обслуговування жителів
- •Розділ 12 правове регулювання використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •Поняття, принципи та види використання природних ресурсів у сільському господарстві.
- •Правове регулювання водокористування в сільському господарстві
- •Правове регулювання надрокористування в сільському господарстві
- •Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві
- •Правове регулювання використання рослинного світу в сільському господарстві
- •Правове регулювання лісокористування в сільському господарстві
- •Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •Землі сільськогосподарського призначення як об’єкт правового регулювання
- •Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •Форми власності на землі сільськогосподарського призначення
- •Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля в сільському господарстві
- •Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві
- •Правовий інститут меліорації земель у сільському господарстві
- •Правове регулювання хімізації сільського господарства
- •Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
Розділ 1 теоретична характеристика законодавства та права в апк
Загальнотеоретична характеристика системи права та системи законодавства
Право є дуже складною цілісною системою. Є два основні поняття: «система права» і «правова система». Ці поняття не є тотожними, тому їх слід розрізняти. Правова система - поняття ширше, ніж система права.
Правова система - це комплекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання. Вона включає наступні складові: юридичні норми, принципи, інститути, равосвідомість, законодавство, правові відносини, юридичні установи, правову культуру, правопорядок тощо.
Держава має свою національну правову систему. Історично склалося так, що у кожній країні діють свої правові звичаї, традиції, законодавство, юрисдикційні органи, сформувалися особливості правового менталітету, правової культури, що й об'єднується загальним поняттям «правова система». У будь-якій державі правова система, будучи невід'ємним елементом правової культури, детермінована історичними і географічними чинниками, є частина соціальної системи держави.
На відміну від правової системи система права - правова категорія, яка означає внутрішню будову права будь-якої країни. Внутрішня будова права в Україні визначається як його система.
Система права — це об'єктивно обумовлена системою суспільних відносин внутрішня структура права, яка складається з взаємозалежних норм, логічно розподілених за галузями, підгалузями та інститутами.
Поділ системи права на галузі ґрунтується на певних критеріях. Такими критеріями є предмет (матеріальний критерій) і метод (юридичний критерій) правового регулювання.
Предмет правового регулювання є умовне виділення певного відокремленого кола (сукупності) суспільних відносин, що мають єдину якість. Це дозволяє узагальнити норми права, які регулюють коло (сукупність) суспільних відносин у таку нормативну спільність як галузь права.
Приміром, предметом екологічного права є відособлена група суспільних відносин у раціональному використанні природних ресурсів й охороні навколишнього середовища. Предмет аграрного права складають суспільні відносини у сфері організації і діяльності сільськогосподарських товаровиробників. Предмет земельного права - суспільні відносини у сфері раціонального використання і охорони земель. Предмет адміністративного права - управлінські відносини. Предмет трудового права - трудові відносини і т.д. Кожна галузь права має свою, відносно відокремлену, сферу регулювання.
Предмет правового регулювання зазвичай розглядають як визначальний критерій системи права. Він - головна, об'єктивна підстава для розподілу правових норм за галузями права. Його доповнює метод правового регулювання.
Найбільшим елементом системи права є галузь права.
Галузь права — відносно самостійна сукупність юридичних норм, яка регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.
В Україні існують такі галузі права: конституційне право, адміністративне право, трудове право, цивільне право, сімейне право, кримінальне право, аграрне право, земельне право, екологічне право, міжнародне право, господарське право, фінансове право тощо. Галузь права може включати в себе підгалузі, наприклад: корпоративне право - підгалузь господарського права, право інтелектуальної власності - підгалузь цивільного права; банківське право та бюджетне право - під- галузі фінансового права тощо.
Система законодавства - система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів певної держави, що є формою існування правових норм, засобом надання їм об'єктивності, визначеності, загальності. На відміну від системи права, система законодавства характеризує її форму, зовнішній вираз, тобто це внутрішня структура законодавства, що складається звзаємопов'язаних нормативно- правових актів у тій чи іншій сфері суспільного життя. Вона формується шляхом видання та систематизації правових актів.
Система законодавства має два основних види: галузевий (тобто за предметом правового регулювання), обумовлений конкретними суспільними відносинами; ієрархічний (субординаційний), який відображає ієрархію державної влади та нормативно-правових актів за їхньою юридичною силою. На чолі цієї системи перебуває Конституція, далі - закони, потім - підзаконні акти.
У залежності від об'єкта правового регулювання може складатися комплексна система законодавства, наприклад, природоохоронне законодавство, екологічне законодавство тощо.
Система права і система законодавства співвідносяться між собою як зміст і форма. Між системою права і системою законодавства є відмінності. Вони спостерігаються в структурних елементах, змісті, обсязі.
Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є видимою, зовнішньою формою системи права.
Система права є сукупністю правових норм, а система законодавства — сукупністю нормативно-правових актів.
В системі права норми права логічно розподілені за галузями, підгалузями та інститутами. Як правило, норми галузей права — будівельний матеріал, із якого (у різному наборі та різному поєднанні) складається конкретна галузь законодавства. Можливим є варіант, коли галузь права є, а галузі законодавства — немає (фінансове право, право людини на соціальне забезпечення та ін.). У цьому випадку галузі права не кодифіковані, а нормативний матеріал розосереджений по кількох правових актах, які потребують на уніфікацію.
У системі законодавства нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які поділені на інститути законодавства. Галузі законодавства створюються як з урахуванням галузевого принципу, так і без його врахування: галузь законодавства може містити норми різних галузей права (комплексні галузі) або створюватися на підґрунті інституту або підгалузі права. Можливим є варіант, коли галузь законодавства існує без галузі права (митне законодавство та ін.).
Система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в яких відсутній метод регулювання, а
предмет регулювання не завжди однорідний, як у галузей права.
Система права має лише галузеву, горизонтальну будову, а система законодавства може мати будову і горизонтальну (галузеве), і вертикальну (ієрархічне). У федеративних державах існує законодавство федерації і законодавство її суб'єктів (вертикальна будова).
Первинний елемент системи права — норма права зі своєю структурою: гіпотеза, диспозиція, санкція, а первинний елемент системи законодавства — стаття закону, яка містить нормативне розпорядження, котре, як правило, не містить у собі всіх трьох структурних елементів логічної правової норми. Нормативне розпорядження нерідко складається лише з гіпотези і санкції; диспозиція може міститися або в іншій статті даного закону (відсильний спосіб викладу), або в іншому правовому акті (бланкетний спосіб викладу). Закони, що включають норми різних галузей права, забезпечуються санкціями, які викладені в інших нормативно-правових актах (наприклад, закони про власність, про підприємницьку діяльність та ін.).
Система права формується об'єктивно, відповідно до існуючих суспільних відносин, а система законодавства створюється в результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів і тому включає суб'єктивний момент.
Структурні елементи системи права не мають зовнішніх реквізитів: назв розділів, статей, глав та інших частин, властивих закону. Структурні елементи системи законодавства (нормативно-правові акти), як правило, мають назви розділів, глав, статей. Вони можуть містити преамбули, формулювання цілей і принципів, загальні нормативні визначення, що складають загальну частину тощо.