
- •Законодавство та право в агропромисловому комплексі України
- •Вінниця 2011
- •Розділ 1 теоретична характеристика законодавства та права в апк
- •Загальнотеоретична характеристика системи права та системи законодавства
- •Система законодавства та права в апк
- •Поняття, предмет, методи та принципи аграрного права
- •Поняття, предмет, методи та принципи земельного права
- •Поняття, предмет, методи та принципи екологічного права
- •Фауністичне право як підгалузь екологічного права
- •Природоресурсне право як підгалузь екологічного права
- •Розділ 2 джерела права в апк
- •Поняття та види джерел права в апк
- •Конституція України — основа джерел права в апк
- •Міжнародні договори як джерело права в апк
- •Регулювання відносин в апк на основі кодексів
- •Закони України в апк
- •Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел права апк
- •Завдання до самостійної роботи студентів
- •Розділ 3 правовідносини в апк
- •Поняття, ознаки, елементи та особливості правовідносин в
- •Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин в апк
- •Система правовідносин в апк
- •Основні види внутрішніх правовідносин в апк
- •Основні види зовнішніх правовідносин в апк
- •Поняття суб’єктів аграрного права та їх класифікація
- •Особисте селянське господарство як суб’єкт господарювання в апк
- •Фермерське господарство як суб’єкт господарювання в
- •Сільськогосподарські товариства як суб’єкти господарювання в апк
- •Сільськогосподарський кооператив як суб’єкт господарювання в апк
- •Державне сільськогосподарське підприємство як суб’єкт господарювання в апк
- •Особливості припинення сільськогосподарських підприємств
- •України
- •Поняття відповідальності за порушення аграрного законодавства
- •Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві
- •Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •Майнова відповідальність за аграрні правопорушення
- •Адміністративна відповідальність за порушення у сільському господарстві
- •Аграрні правопорушення як підстави настання кримінальної відповідальності
- •Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
- •Правове регулювання запровадження у виробництво сільськогосподарської продукції генетично модифікованих організмів
- •Стандартизація і сертифікація як нормативні засади якісності й безпечності сільськогосподарської продукції
- •Загальна характеристика правового регулювання захисту прав покупців сільськогосподарських машин
- •Основні права покупців сільськогосподарських машин
- •Основні обов’язки виробників, продавців, виконавців і покупців сільськогосподарських машин
- •Гарантійне обслуговування сільськогосподарських машин
- •Якість і комплектність машин
- •Розділ 8
- •Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва
- •Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •Правові засади виробництва молока і м’яса
- •Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •Правове регулювання бджільництва
- •Правове регулювання виробництва інших продуктів тваринництва
- •Правова охорона прав на сорти рослин
- •Суб’єкти і об’єкти насінництва та розсадництва
- •Правове регулювання захисту сільськогосподарських рослин
- •Карантинний режим як прояв особливого режиму захисту рослин
- •Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •Поняття та види аграрно-правових договорів
- •Договори у сфері реалізації сільськогосподарської продукції
- •Договори у сфері технічного сервісу сільськогосподарських підприємств
- •Договори кредитування та фінансового лізингу за участю аграрних товаровиробників
- •Договори щодо впровадження досягнень науково- технічного прогресу та передового досвіду в аграрне виробництво
- •6. Договори оренди в апк
- •Поняття соціального розвитку села
- •Правовий режим об’єктів соціальної інфраструктури села
- •Правове регулювання житлового будівництва на селі
- •Правове регулювання шляхового будівництва в сільській місцевості
- •Правове регулювання побутового обслуговування жителів
- •Розділ 12 правове регулювання використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •Поняття, принципи та види використання природних ресурсів у сільському господарстві.
- •Правове регулювання водокористування в сільському господарстві
- •Правове регулювання надрокористування в сільському господарстві
- •Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві
- •Правове регулювання використання рослинного світу в сільському господарстві
- •Правове регулювання лісокористування в сільському господарстві
- •Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •Землі сільськогосподарського призначення як об’єкт правового регулювання
- •Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •Форми власності на землі сільськогосподарського призначення
- •Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля в сільському господарстві
- •Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві
- •Правовий інститут меліорації земель у сільському господарстві
- •Правове регулювання хімізації сільського господарства
- •Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
Розділ 3 правовідносини в апк
Поняття, ознаки, елементи та особливості правовідносин в
АПК
Правовідносини, що складаються в процесі виробництва сільськогосподарської продукції, є серцевиною, віссю, аграрних правовідносин, що об'єднують усі інші суміжні з ними правовідносини, утворюючи їх комплекс. Саме вони здійснюють найбільший вплив на інші правовідносини, зокрема у сфері переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, створення матеріально-технічної бази виробництва, його виробничо-технічного, хімічного і гідромеліоративного обслуговування тощо. У зв'язку з цим, попри всю багатогранність і неоднорідність аграрних правовідносин, вони не тільки тяжіють одне до одного, але й становлять єдиний комплекс зі своєю специфікою, пов'язаною з сільськогосподарським виробництвом та інтересами його виробників.
Складність, багатогранність і своєрідність аграрних правовідносин обумовлюються особливостями виробництва в аграрному секторі, пов'язаними передусім з обробкою землі як основного засобу виробництва, вирощуванням, переробкою і реалізацією сільськогосподарської продукції, використанням у процесі виробництва живих організмів, його сезонністю, умовами проживання і праці в сільській місцевості та іншими факторами.
Сферою виникнення й існування аграрних правовідносин є сільськогосподарська й пов’язана з нею інша діяльність. Під першою розуміється діяльність по виробництву сільськогосподарської продукції, її переробці й реалізації. Слід погодитися з необхідністю розширення сфери аграрних правовідносин за рахунок включення до них відносин з матеріально-технічного постачання, виробничо-технічного й соціального забезпечення селян.
Аграрні правовідносини - це врегульований нормами права (аграрного та інших галузей) комплекс суспільних відносин, що виникають між сільськогосподарськими товаровиробниками (суб’єктами аграрного господарювання) з одного боку, та іншими видами господарюючих суб’єктів, членами сільськогосподарських підприємств і їх найманими працівниками, органами державної влади й органами місцевого самоврядування з другого, з приводу конкретних об’єктів (майна, земель, праці тощо) на підставі певних юридичних фактів і які надають їх учасникам взаємозумовлені права й обов’язки у сфері сільськогосподарської й пов’язаної з нею діяльності.
Характерними ознаками аграрних правовідносин є те, що вони:
Виникають, змінюються, припиняються на підставі правових
норм.
Мають продовжувану, стабільну природу.
Їх характеризує різноманітний суб’єктний склад.
Мають специфічні об'єкти, найважливішим з яких є земля з її неповторними властивостями і якостями.
Різноманітні форми власності, на яких базується діяльність виробників сільськогосподарської продукції.
Учасники трудових відносин взаємно пов’язані між собою суб’єктивними правами та обов’язками. В межах цього зв'язку праву однієї особи кореспондує обов'язок іншої і навпаки.
Є вольовими правовідносинами, оскільки у них втілюється воля їх учасників.
Правове відношення - це двосторонній зв’язок, бо норма права надає право одній особі та покладає обов’язок на іншу, тобто когось уповноважує, а когось зобов’язує.
В одній і тій же галузі можуть мати як горизонтальний, так і вертикальний характер на відміну від традиційних галузей права: цивільного та адміністративного.
Охороняються державою, забезпечуються заходами державного впливу. У більшості випадків здійснення суб’єктивного права і виконання обов’язків проходить без застосування заходів державного примусу. Якщо в цьому виникає необхідність, то зацікавлена сторона звертається до суду, який розглянувши юридичну справу, виносить владне рішення (правозастосовчий акт), в якому точно визначаються суб’єктивні права й обов’язки сторін.
До складу правовідносин входять такі елементи: суб'єкт, об'єкт і зміст правовідносин.
Специфічною ознакою аграрних правовідносин є їх суб’єкти, до яких належать сільськогосподарські підприємства, їх об’єднання, фермерські господарства, особисті селянські господарства громадян, члени і наймані працівники сільськогосподарських підприємств та ін.
Суб'єктами аграрних правовідносин визнаються фізичні й юридичні особи, наділені правами та обов'язками у сфері виробництва, переробки й реалізації сільськогосподарської продукції, а також у їхньому виробничо-технічному й соціальному забезпеченні.
Склад суб'єктів аграрних правовідносин, так само як і їхня роль у сільськогосподарському виробництві, не лишилися незмінними. Вони змінюються внаслідок зміни самих регульованих аграрним правом суспільних відносин. Земельна й аграрна реформи докорінно змінили не тільки статус сільськогосподарських підприємств та організацій, які раніше функціонували, але й сприяли виникненню нових суб'єктів аграрних правовідносин (більш детально зазначене питання розглянемо у наступному розділі).
В умовах розвитку аграрного сектора і зміни структури інвестицій розширюються зв'язки учасників аграрних правовідносин України з іноземними партнерами і створюються спільні підприємства, які також є суб'єктами аграрних правовідносин.
Аграрні правовідносини відрізняються не тільки своїм особливим складом учасників (суб'єктів), але й специфічними об'єктами.
Об’єктом правовідносин визнають матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні юридичні права і суб'єктивні юридичні обов'язки.
В аграрних правовідносинах поведінка їх суб'єктів спрямована на різноманітні матеріальні (як правило, результати людської праці), нематеріальні (ділова репутація, честь, гідність) і природні блага (земля, загальнопоширені надра, ліси, води)
Одним із найважливіших об’єктів аграрних правовідносин є земля з її неповторними властивостями і якостями.
Земля як об'єкт аграрних правовідносин відіграє винятково важливу роль у сільськогосподарському виробництві. Вона — головний засіб виробництва сільськогосподарської продукції і просторовий базис будь-якої діяльності, в тому числі й місце проживання сільських жителів. Унікальні властивості землі: обмеженість, наявність родючих ґрунтів тощо впливають і на правове становище суб'єктів аграрних правовідносин, і на саме регулювання цих правовідносин.
Об'єктами аграрних правовідносин, окрім землі, можуть бути і такі природні ресурси, як ліси, води, загальнопоширені корисні копалини тощо, характер і межі використання яких визначається спеціальним законодавством.
Аграрні правові відносини можуть виникати з приводу сільськогосподарської техніки, реманенту, праці членів такого підприємства на землі тощо.
Особливим об’єктом аграрних правовідносин є сільськогосподарська продукція (рослинницька, тваринницька й рибницька), що виробляється (вирощується) внаслідок дії біологічних процесів її вирощування, має природне походження від землі й (або) від живих біологічних організмів.
Важливу роль серед об'єктів аграрних правовідносин відіграють і живі організми — тварини. Тваринництво — одна із основних галузей сільськогосподарського виробництва, а тому відносини в цій сфері є важливою складовою частиною аграрних правовідносин.
Зміст аграрних правовідносин складає зв'язок суб'єктивних прав і обов'язків.
За своєю сутністю суб’єктивні аграрні права та юридичні обов’язки співпадають з тими, що регламентуються приписами інших галузей права (цивільного, господарського тощо). «Аграрного» відтінку надає якраз їх фактичний зміст, тобто сукупність фактичних дій суб’єктів (учасників) аграрних правовідносин, що вчиняються ними у процесі виконання сільськогосподарської діяльності.
Розглядаючи аграрні правовідносини як єдність матеріального змісту і правової форми, можна розрізнити такі зв'язки елементів правовідносин:
зв'язок прав і обов'язків як закріпленої нормою моделі, що повинна обумовлювати реальну поведінку;
реальний зв'язок учасників правовідносин, який повинен відповідати моделі поведінки, закріпленої у відповідній нормі;
зв'язок реальної поведінки і моделі, яка знаходить своє вираження в здійсненні прав і виконанні обов'язків.
Дослідження структури аграрних правовідносин, як єдності правової форми і матеріального змісту, дає підстави зробити висновок про наявність таких елементів у структурі аграрних правовідносин: учасники аграрних правовідносин; права та обов'язки учасників, їх взаємозв'язок; реальна поведінка учасників правовідносин згідно з правами і обов'язками; об'єкти аграрних правовідносин.