Висновок:

1) Позиція електричної осі серця_____________________________________

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Протокол практичного заняття №7 ”____”____________2014 Робота 1. Спостереження за скороченнями серця жаби і графічна реестрація їх

Послідовне скорочення і розслаблення всіх відділів серця складає серцевий цикл. Серцевий цикл у ссавців починається із систоли передсердь, яка змінюється їх діастолою. Одночасно з діастолою передсердь починається систола шлуночків, яка також змінюється діастолою. Період часу, коли збігаються діастоли передсердь і шлуночків, має назву загальної паузи. В кінці діастоли шлуночків починається новий серцевий цикл — настає чергова систола передсердь.

Серце жаби складається з венозного синуса, утвореного злиттям 2 порожнистих вен, 2 передсердь та 1 шлуночка.

Серцевий цикл у жаби починається із скорочення венозного синуса, з якого кров надходить до правого передсердя. До лівого передсердя кров надходить із легеневих вен. 3а скороченням венозного синуса йде систола передсердь. Кров із них виганяється у шлуночок; венозний синус у цей час розслабляється. 3 початком систоли шлуночка збігається діастола передсердь. Під час систоли шлуночків кров викидається у цибулину аорти і далі — у праву й ліву її дуги. Причиною руху крові з одного відділу серця у другий є різниця тиску, яка утворюється завдяки скороченню серця.

Мета роботи: визначити основні фази серцевого циклу жаби, їх послідовність. Розрахувати тривалість циклу.

Для роботи потрібні: набір інструментів для препарування, препарувальна дощечка, універсальний штатив, важіль Енгельмана, кімограф, серфін, шпильки, піпетка, розчин Рінгера, жаба.

Хід роботи. 3нерухомити жабу, розітнути грудну клітку, звільнити серце від перикарду.

1. Установити, в якій послідовності скорочуються відділи серця. Підрахувати частоту скорочень серця протягом 1 хв. 3вернути увагу на зміну забарвлення передсердь і шлуночка під час їх систоли та діастоли.

2. Провести графічну реєстрацію скорочень серця жаби, звернувши увагу на те, які частини механокардіограми відповідають систолі передсердь, систолі шлуночка та його діастолі.

Результати роботи:

Висновки:

1) Серцевий цикл жаби має такі послідовні фази__________________________________

2) Найбільшу силу має_______________________, найменшу силу має________________

Робота 2. Реєстрація й аналіз фонокардіограми

Фонокардіографія (ФКГ) — метод графічної реєстрації тонів і шумів серця.

Робота серця супроводжується звуковими явищами, які мають назву тонів серця. Кожному серцевому циклу відповідає два основних тони: I — систолічний, збігається з систолою шлуночків; II — діастолічний, утворюється під час діастоли шлуночків. Складовими компонентами I тону є звуки, які виникають внаслідок таких явищ: а) закриття і коливань передсердно-шлуночкових клапанів; б) напруги сухожильних ниток; в) напруги м'язів шлуночків; г) напруги і коливань стінок великих судин на початку вигнання до них крові. Другий тон обумовлюється закриттям і напругою півмісяцевих клапанів аорти та легеневої артерії. Крім основних тонів, що реєструються постійно, існують додаткові III і IV тони. Третій тон збігається з фазою швидкого наповнення шлуночків і виникає внаслідок швидкого розтягнення їх стінок. Четвертий тон збігається з систолою передсердь і пов'язаний із коливаннями стінок шлуночків, що виникають внаслідок вигнання до них крові.

ФКГ доповнює метод аускультації — вислуховування тонів серця. Вона дозволяє об'єктивно оцінити тривалість тонів та шумів серця, які виникають в умовах патології.

Вивчення тонів та шумів серця має велике клінічне значення, бо дае можливість оцінити стан клапанів серця, з'ясувати умови проходження крові з однієї камери серця до другої і до великих судин.

Мета роботи: визначити, чи нормальні тони серця; оцінити стан клапанів серця та умови проходження крові через серце.

Для роботи потрібні: фонокардіограф, електрокардіограф, марлеві прокладки, 10 % розчин натрію хлориду.

Хід роботи. Для реєстрації тонів серця використовують фонокардіограф, до складу якого входять датчик-мікрофон і підсилювач. 3аписують ФКГ за допомогою електрокардіографа. Для цього прилад приєднують до електрокардіографа: до гнізда I приладу вставляють дріт електрокардіографа від правої руки, до гнізда II — від лівої руки, а гніздо III — заземлюють. Рукоятка відведень електрокардіографа перебуває в положенні І (перше відведення). Електрокардіограф заземлюють і вмикають у мережу електрич-ного струму. Регулюють посилення, положення пер, встановлюють швидкість протягу стрічки 50 мм/с.

Обстежуваний лежить на кушетці. У ділянці верхівки серця (серцевого поштовху) розташовують і прикріплюють мікрофон, з'єднавши його з фонокардіографом. Найбільше практичне значення при реєстрації ФКГ має канал з аускультативною характеристикою частот: на каналах з низькочастотною характеристикою реєструються III і IV тони, а на високочастотному каналі — високочастотні шуми. 3апис ФКГ проводять в умовах затримки дихання на видиху. Сучасні багатоканальні прилади для дослідження системи кровообігу дозволяють реєструвати ФКГ без використання додаткових фонокардіографів.

Резуьтати роботи. Вклеїти ФКГ до протоколу. 3азначити на ній I і II тони серця, розрахувати їх тривалість. Визначити на ФКГ і розрахувати тривалість систолічної та діастолічної пауз. Звернути увагу на той факт, що паузам при реєстрації ФКГ на аускультативному каналі відповідає пряма лінія без коливань; систолічна пауза коротша за діастолічну.

Висновки: