
- •Вступ…………………………………………………………………………......5
- •Інструкція з техніки безпеки в лабораторії хімії
- •Тема 1.1.: «Основи хімічної термодинаміки»
- •2. Перевірка закону Гесса методом розрахунку теплового ефекту.
- •Контрольні питання та практичні завдання
- •Тема 1.1.: «Основи хімічної термодинаміки» Лабораторна робота № 2
- •«Визначення теплового ефекту хімічної реакції»
- •Теоретичне підгрунтя
- •Хід роботи
- •Контрольні питання та практичні завдання
- •Тема 1.2.: «Фазова рівновага та вчення про розчини» Лабораторна робота № 3
- •«Визначення коефіцієнта розподілу йоду між бензолом та водою»
- •Теоретичне підгрунтя
- •Хід роботи
- •Контрольні питання та практичні завдання
- •Тема 1.3.: «Електрохімія»
- •Хід роботи
- •Контрольні питання та практичні завдання
- •Тема 1.3.: «Електрохімія» Лабораторна робота № 5
- •«Інгібіторний захист від корозії»
- •Теоретичне підгрунтя
- •Нанесення металевих покриттів
- •Нанесення неметалевих покриттів
- •Електрохімічні методи захисту
- •Хімічні методи захисту
- •Хід роботи
- •Контрольні питання та практичні завдання
- •Тема 1.4. Хімічна кінетика та каталіз
- •Тема 2.3.: «Поверхневі явища і адсорбція»
- •Хід роботи
- •Контрольні питання та практичні завдання
- •Тема 2.4.: «Електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золей» Лабораторна робота № 8
- •«Методи приготування золів»
- •Хід роботи
- •Приготування золів методом заміни розчинника (зниження розчинності)
- •Приготування золю каніфолі.
- •Приготування золю сірки.
- •Приготування золів методом хімічної конденсації (як наслідок хімічної реакції)
- •Гідроліз хлориду феруму (ііі) FeCl3
- •Приготування золю берлінської блакиті (реакція подвійного обміну).
- •Приготування золю оксиду мангана(іу).
- •1. Метод пептизації.
- •Контрольні питання та практичні завдання
- •Тема 2.4.: «Електрокінетичні властивості,
- •Стабілізація і коагуляція золів»
- •Лабораторна робота № 9
- •«Визначення порога коагуляції»
- •Теоретичне підгрунтя
- •Хід роботи
- •Отримання гідрозолю гідроксиду заліза.
- •Визначення порога коагуляції.
- •Порядок подання результатів.
- •Об’єми розчинів, що додаються, мл
- •Контрольні питання та практичні завдання
- •Тема 2.6. «Мікрогетерогенні та грубодисперсні системи»
- •Тема 2.7: «Розчинення високомолекулярних сполук»
- •Хід роботи Дослід 1. Визначення ступеня набухання гуми і желатину
- •Дослід 2. Вивчення кінетики набухання зерна
- •Контрольні питання та практичні завдання
- •Література
Контрольні питання та практичні завдання
Дайте визначення трьохкомпонентної системи
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Сформулюйте закон Нернста
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
На чому оснований метод екстракції.
____________________________________________________________________________________________________________________________________
Поясніть суть метода екстракції
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання. Визначити тип взаємного розподілу рідин:
ацетон, бензол, вода - ________________________________________________________________________________________________________________
етиловий спирт, толуол, вода - ________________________________________________________________________________________________________________
оцтова кислота, хлороформ, вода - ________________________________________________________________________________________________________________
Тема 1.3.: «Електрохімія»
Лабораторна робота № 4
Дата проведення роботи______________________
«Визначення катодних і анодних ділянок
корозійних елементів»
Мета роботи: 1. Оволодіння уміннями проведення експериментальних досліджень.
2. Експериментальним шляхом навчитися визначати катодні і анодні ділянки корозійних елементів.
Реактиви, посуд і прилади: цинкова і залізні пластинки – по 1 шт., наждачний папір, 10% розчин НСl, 25% розчин NaCl, 1% розчин К3[Fe(CN)6], 1% спиртовий розчин фенолфталеїну, фільтрувальний папір.
ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ
Корозія – процес руйнування металу під впливом різних факторів зовнішнього середовища.
Корозія металів буває хімічна, електрохімічна та біохімічна.
Хімічна корозія – це руйнування металів внаслідок їх взаємодії з середовищем, яке не проводить електричний струм
Хімічна корозія – обумовлена взаємодією металів з газами або з неелектролітами (рідинами, які не проводять електричний струм), наприклад:
4Fe + 3O2 = 2Fe2O3.
Електрохімічна корозія – це руйнування металу, що знаходиться в контакті з іншими металами та електролітом або водою
Електрохімічна корозія відбувається під дією розчинів електролітів. Цей вид корозії відбувається при зануренні металевих виробів у водні розчини, морську воду, грунт з ґрунтовими водами, при конденсації на металі вологи із атмосфери. Отже, електрохімічна корозія має багато різновидів. Основними з них є: атмосферна корозія, що виникає на поверхні металу під дією сконденсованої вологи; ґрунтова корозія, виникає при контактуванні металів з ґрунтовими водами; морська корозія, виникає при контакті металу з морською водою.
Біохімічна корозія виникає при дії ферментів, що є продуктами життєдіяльності мікроорганізмів.
Найбільш поширена електрохімічна корозія, яка відбувається під дією розчинів електролітів.
Чисті метали (крім активних) при контакті з електролітом або водою практично не кородують. Корозія розвивається, якщо метали містять домішки, які є менш активні, ніж метал, наприклад, вуглець у сталі (залізі). При контакті такого заліза з електролітом (електропровідним середовищем) на різних ділянках виникають різні потенціали, що приводить до утворення багатьох коротко замкнутих мікро гальванічних елементів. Роль аноду виконують зерна самого металу (заліза), а катоду – менш активні домішки.
Електрод, від якого по металевому провіднику відходять електрони, вважають анодом, не залежно від того є система гальванічним елементом чи електролізером. Електрод, до якого надходять електрони, вважають катодом.
Атоми металу з кристалічної решітки переходять у розчин, а на металі (аноді) накопичуються електрони, тобто відбувається розчинення металу: Ме - nе‾ → Men+.
Електрони переміщуються до катоду (менш активного металу або домішок) і викликають реакції відновлення, наприклад:
у випадку кислого середовища:
2Н+ +2е‾ → Н2;
при наявності кисню у водному середовищі:
О2 + 2Н2О + 4е‾ → 4ОН‾.
Прискоренню процесу корозії сприяє підвищення концентрації молекул кисню або іонів водню, підвищення температури.
Корозія завдає великої шкоди народному господарству. За рік приблизно 20% обсягу щорічного виробництва сталі руйнується в результаті корозії. В харчовій промисловості корозія приводить до псування інвентаря та обладнання, а продукти корозії є причиною харчових отруєнь. Тому важливо знати механізм корозії та способи захисту від неї металів. Найбільш поширеними є нанесення на метали ізолюючих покриттів (плівок) –металевих та неметалевих, а також електрохімічні та хімічні методи.