1. Банк як фінансова установа: поняття, особливості діяльності, відмінність від інших фінансових установ.

Відповідно до ЗУ « Про банки і банківську діяльність»

Банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Відповідно до ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг

Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України

З визначень видно, що поняття фінансової установи є значно ширшим. Також банки вже за своєю природою є фінансовими установами. Відмінність банків від інших фінансових установ є те, що вони діють виключно на підставі ліцензії, і лише вони мають право надавати банківські послуги.

2. Загальна характеристика державного соціального страхування: види, поняття

Правове регулювання загальнообов’язкового державного соціального страхування.

ЗУ "Про страхування" «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом (ЗУ "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Страхування служить для компенсації випадково виникаючих матеріальних збитків шляхом взаємних внесків багатьох осіб. Змістом страхування є система замкнених відносин між її учасниками по перерозподілу збитків від настання страхових подій.

Види страхування - в залежності від об'єктів страхування (згідно з ЗУ "Про страхування"): 1) особисте - об'єктом є майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю або з додатковою пенсією; 2) майнове - об'єктом є майнові інтереси, пов'язані з володінням, використанням і розпорядженням майном; 3) відповідальності - об'єктом є майнові інтереси, пов'язані з необхідністю здійснити відшкодування завданого збитку третім особам.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

пенсійне страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

медичне страхування;

страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття;

інші види страхування, передбачені законами України.

3. Підзвітність НБУ

НБУ підзвітний ПУ та ВРУ в межах їх конституційних повноважень (ст. 51 ЗУ "Про НБУ").

Підзвітність означає: 1) призначення на посаду та звільнення з посади Голови НБУ ВРУ за поданням ПУ; 2) призначення та звільнення ПУ половини складу Ради НБУ; 3) призначення та звільнення ВРУ половини складу Ради НБУ; 4) доповідь Голови НБУ ВРУ про діяльність НБУ; 5) надання ПУ та ВРУ двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

НБУ має право подавати ПУ у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій НБУ

Національний банк України щоквартально надає інформацію Президенту України, Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності щодо безготівкової емісії у відповідному періоді, а саме:

проведення операцій з рефінансування банків;

проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;

проведення операцій на фондовому ринку.

Національний банк щорічно подає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України:

до 15 березня - прогнозні монетарні показники на наступний рік;

до 1 квітня - інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу поточного року, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України;

до 1 вересня - інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу наступного року, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України.

4. Відповідно до статті 59

1. Місячна звітність про виконання Державного бюджету України надається Державним казначейством України Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним., отже державне казначейство порушило норми бюджетного кодексу.

5. Відповідно до ЗУ « Про НБУ» заступник мав право отримати кредт, оскільки відповідно до цього закону (ст.. 65) Голові Національного банку, його заступникам, членам Правління Національного банку та іншим службовцям Національного банку забороняється отримувати позики від будь-яких інших кредитних установ, за винятком Національного банку.

Білет №37