§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі

Діяльність юриста-практика протікає в колективі, в рамках тих або інших соціальних груп. Соціальні групи можуть бути великі (нація, етнічна група, суспільство, держава, партія) і малі (кон­тактні). У повсякденній практичній діяльності юрист може бути включений до різноманітних соціальних груп, що мають свої вну­трішньо-групові відносини. Основна його діяльність протікає в слу­жбовому колективі.

Службовий колектив — це спеціально створене на правовій основі об'єднання людей для спільної діяльності, кожний член яко-

Психологічна культура юриста-практика 251

ю наділений конкретними функціональними обов'язками і пов'яза­ний один з одним єдністю цілей та інтересів, взаємною відповідаль­ністю, ставленнями товариства і взаємодопомоги. Член колективу ииступає носієм колективної свідомості, створеної цінностями і нор­мами даного об'єднання.

Службові колективи юристів різноманітні. їхньою основною ланкою є первинні колективи: міські або районні органи внутрішніх справ, кримінально-виконавчі установи, органи нотаріату й адвока-іури, місцеві суди й інші.

Психологія службового колективу (робочої групи) — це суку­пність певних соціально-психологічних явищ, що виникають у про­цесі формування і функціонування групи на основі внутрішніх зв'я­зків форм і засобів взаємного задоволення потреб його членів.

Психологія службового колективу (робочої групи) включає: пси­хологічну сумісність; психологічний клімат; засоби ділового спілку­вання; міжособистісні стосунки та ін.

Ділове спілкування юристів-практиків — це взаємодія осіб з приводу юридичної практичної діяльності, яка спрямована на її організацію і вибір найкоротших шляхів досягнення результату.

У групі працівників юридичної сфери предметом спілкування є юридична справа. Основне завдання спілкування полягає в про­дуктивному співробітництві і взаєморозумінні питань справи, знанні психології спілкування. Наприклад, суддя вступає в ділове спілку­вання в процесі розгляду справ з питань законності страйку, право­мірності закриття друкованого видання, спору про майно і т. п.

Психологія ділового спілкування передбачає вміння розбира­тися в людях, а на цій основі будувати взаємовідносини з партнером або клієнтом, підозрюваним, обвинувачуваним, правопорушником, засудженим, впливати на нього.

Психологія спілкування може бути подана через єдність її трьох аспектів:

Сприйняття

Комунікація

Взаємодія

цілісний образ іншої люди- обмін інформацією, вплив на партнера, ни, що формується на осно- значимою для уча- клієнта, вступ у ді­ ві оцінки її зовнішнього ви- сників спілкування лові та інші відно- гляду і поведінки І сини з ним

Засоби спілкування:

Вербальні (словесні) — передача інформації за допомогою мови.

252 Розділ X

Невербальні — передача інформації за допомогою психічного стгану (міміка, поза, погляд, хода та ін.). Процес спілкування має такі етапи: