
- •§ X Міжнародні стандарти професійної діяльності юристів 197
- •Розділ і юридична деонтологія як наука і навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної деонтології. Термін «деонтологія»
- •§ 2. Предмет юридичної деонтології
- •§ 3. Передумови виникнення і етапи розвитку юридичної деонтології
- •§ 4. Нормативні основи юридичної деонтології
- •§ 7. Місце юридичної деонтології у системі суспільних і юридичних наук
- •§ 8. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •§ 1. Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста
- •§ 2. Фах і кваліфікація юриста
- •§ 3. Місце і соціальне призначення юриста
- •§ 4. Юрист як посадова особа
- •§ 5. Юрист як керівник. Основні стилі керівництва (авторитарний, ліберальний, демократичний)
- •§4 Розділ п
- •§ 6. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •§ 7. Кадрова політика держави щодо діяльності юриста Кадрова політика держави щодо діяльності юриста (від фр.
- •§ 9. Громадські об'єднання юристів в Україні і ромадське об'єднання юристів — добровільне самокерова-иі формування людей, засноване з їх ініціативи, що об'єдналися на
- •§ 1. Суддя
- •§ 2. Прокурор
- •§ 3. Адвокат
- •§ 5. Юрисконсульт
- •§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану
- •§ 7. Слідчий
- •I .Ііі.Ич інших.
- •§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів
- •§10. Дізнавач
- •§ 11. Працівник державної кримінально-виконавчої служби (державний виконавець кримінальних покарань) Працівник державної кримінально-виконавчої служби —
- •§ 1. Поняття, види і форми юридичної освіти
- •§ 2. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики
- •§ 3. Державний стандарт вищої юридичної освіти. Кваліфікаційний паспорт юриста
- •§ 4. Система вищих установ юридичної освіти
- •§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь
- •§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції
- •§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні
- •§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики
- •§ 2. Зміст і структура юридичної практики
- •§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи
- •§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів
- •§ 1. Класифікації юридичної практики
- •§ 2. Судова практика
- •§ 3. Прокурорська практика
- •§ 5. Нопнріальна практика
- •§ 12. Практика державної кримінально-виконавчої служби
- •§ 13. Приватна юридична практика
- •§ 14. Інтерпол як професійна міжнародна організація кримінальної поліції
- •§ 1. Кваліфікаційна атестація
- •§ 2. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§ 3. Кваліфікаційна атестація прокурорських працівників
- •§ 4. Кваліфікаційна атестація адвокатів
- •§ 6. Кваліфікаційна атестація працівників органів реєстрації актів цивільного стану
- •§ 7. Кваліфікаційна атестація працівників органів внутрішніх справ
- •§ 8. Міжнародні стандарти професійно)' діяльності юристів
- •§ 1. Загальні правила притягнення юристів-практиків до дисциплінарної відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 3. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність працівників
- •§ 6. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
- •§ 7. Вища рада юстиції України як вищий незалежний
- •§ 1. Правова культура юриста і культурний стиль його професійної поведінки
- •§ 2. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства
- •§ 3. Професійне мислення юриста Професійне мислення юриста — вища аналітична здатність особи опосередковано й узагальнено за допомогою понять, су-
- •§ 4. Деформації професійної свідомості юриста-практика: шляхи подолання
- •§ 1. Поняття, зміст і структура психологічної культури юриста-практика
- •§ 2. Психічний склад особи юриста-практика
- •§ 3. Система психічних властивостей
- •§ 4. Психологія ділового спілкування юриста-практика і міжособистісних стосунків у службовому колективі
- •Ухвалення рішення;
- •§ 5. Психологічна сумісність і психологічний клімат
- •§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста
- •§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів
- •Світоглядні орієнтації;
- •Відношення до влади;
- •Відношення до політичних явищ.
- •§ 3. Принцип політичного нейтралітету у професійній діяльності юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура етичної культури юриста
- •§ 3. Професійний обов'язок юриста
- •§ 4. Професійна таємниця юриста-практика
- •§ 5. Присяга юриста
- •§ 1. Поняття, зміст і структура естетичної культури юриста
- •§ 2. Форми прояву естетичної культури юриста. Манера поведінки
- •§ 3. Службовий етикет юриста
- •§ 5. Зовнішній вигляд юриста
- •§ 6. Державна і професійно-правова символіка
- •§ 7. Вимоги до дизайну й ергономіки в юридичних установах
- •§ 8. Естетичні вимоги щодо оформлення правових документів
- •§ 1. Поняття, структура і зміст економічної культури юриста
- •§ 2. Поняття, зміст і структура екологічної культури юриста
- •§ 3. Роль юриста в правовому забезпеченні
- •§ 1. Правова інформатика, інформаційно-правове суспільство і юрист
- •§ 1. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •§ 2. Професіограма судді суду загальної юрисдикції
- •§ 3. Професіограма судді господарського (арбітражного) суду
- •§ 5. Професіограма адвоката
- •§ 7. Професіограма юрисконсульта Соціальний аспект діяльності юрисконсульта виражається в:
- •§ 8. Професіограма державного виконавця
- •§ 9. Професіограма слідчого
- •§ 10. Професіограма дізнавача
- •§ 11. Професіограма оперуповноваженого карного
- •§ 12. Професіограма експерта-криміналіста
- •§ 14. Професіограма інспектора Державної автомобільної інспекції (даі)
§ 1. Суддя
Суддя {лат. ]иаех) — посадова особа відповідного суду, яка у встановленому законом порядку призначена (чи обрана) для здійснення правосуддя і виконання суддівських обов'язків на професійній основі. Суддя є носієм судової влади. Правосуддя є формою захисту права судовою владою, що виражається в розгляді і вирішенні цивільних, кримінальних, адміністративних справ, а також економічних (господарських) спорів в цілях охорони прав і законних інтересів громадян, організацій, суспільства і держави. Рішення суду є актом правосуддя із захисту порушеного або оспорюваного права.
Усі судді володіють єдиним статусом і різняться лише компетсн цією. Принципи статусу суддів — незалежність, підпорядкування Конституції й іншим законам держави, незмінюваність, недоторкан« ність, правова захищеність.
Корпус суддів в Україні — значний: судді місцевих загальних і спеціалізованих (господарських і адміністративних) судів; судді апеляційних судів — загальних і спеціалізованих (адміністративних, господарських); судді вищих спеціалізованих судів (Вищого господарського і Вищого адміністративного); судді Верховного Суду України, який є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, а також судді Конституційного Суду України. Основне навантаження судової діяльності припадає на місцеві суди, які діють у межах району, міста (окрім міст районного підпорядкування), району в містах, декількох районів або району і міста одноча-
69
пічні і;ш)ц професії «юрист»
мі і.крайонні), а також військові суди гарнізонів1. Місцевий суд їм першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним кім до його підсудності. У назві місцевого суду використову-м.і та населеного пункту, в якому він знаходиться.
< уддя місцевого загального суду — посадова особа, що здій-
иравосуддя в процесуальному порядку у сфері цивільних,
' "і раї піших та кримінальних правовідносин, а також правовід-
Н Ю виникають у зв'язку з адміністративними правопорушен-
Повноваження судді місцевого загального суду: 1) вершити
уддя у встановленому законом порядку; 2) виконувати проце-
і її.ін дії і організаційні заходи з метою забезпечення розгляду
п (кримінальної, цивільної та ін.); 3) здійснювати контроль від-
іі. щ і 11 іо до закону за вчасним зверненням до виконання судових рі-
прийнятих під його головуванням; 4) виконувати інші передба-
іічіі :.іконом повноваження.
< уддя господарського (арбітражного) суду — посадова осо- і ідійснює правосуддя у сфері господарських (інакше: економі-
|НИ майї ювих) спорів, що вихідять із господарських правовідносин,
»к спорів у сфері управління між організаціями і громадянами-
риємцями.
Повноваження судді господарського суду: 1) розглядати справи,
пшикають з господарських правовідносин, а також інші справи,
|і ми і сім процесуальним законом до їх підсудності, тобто здійсню-і. н п функції захисту прав і інтересів учасників господарських пра-
носин, що охороняються законом; 2) виносити державно-влад-
ИІ рішення у справі, яка розглядається в господарському суді, тобто
чи. і по вати функцію сприяння зміцненню законності у сфері гос-
ІИі і ірських відносин; 3) вносити пропозиції, направлені навдоско-
ія правового регулювання господарської діяльності. Суддя
■ іарського суду сполучає в своїй діяльності особливості робо-
■ її загального суду і специфіку юридичної служби. Вимоги, |)і і я вляються до працівників кожної з цих сфер, поширюються
і по господарського суду.
і і щ.кіеть суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голо си Ці і'+іпшої судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного і рііїми чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуван ні-у роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті н.і утримання судів.
70
Розділ III
Суддя адміністративного суду — посадова особа, що здійснює правосуддя в особливому процесуальному порядку в сфері адміністративних спорів, похідних з адміністративно-правових відносим, а також спорів в галузі управління між громадянином чи організацією, з одного боку, і державним органом, з іншою. Суддя адміністративного суду сполучає в своїй діяльності як особливості роботи судді суду загальної юрисдикції, так і специфіку управлінської діяльності.
Повноваження судді адміністративного суду: 1) розглядати скарги на дії органів державного управління (вести справи адміністративної юрисдикції), тобто здійснювати функцію захисту праи і інтересів учасників адміністративно-правових відносин, що охороняються законом; 2) виносити державно-владні рішення у справі, яка розглядається в адміністративному суді по скарзі громадян або організацій на незаконні дії посадових осіб, тобто здійснювати функцію сприяння зміцненню правопорядку у сфері управлінської діяль ності; 3) вносити пропозиції, направлені на вдосконалення діяльності управлінського апарату. Суддя адміністративного суду виступає не як супротивник інститутів влади, а як співучасник і помічник, покликаний виправляти помилки в діяльності носіїв влади і тим сприяти удосконаленню і зміцненню самої влади2.
Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду судді вперше Перше призначення на посаду судді терміном на 5 років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, окрім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом (ст. 128 Конституції України). На цій посаді особа може знаходитися до досягнення 65 років.
Судді військових судів обираються Верховною Радою України терміном на 10 років.
Претендент на посаду судді повинен одержати рекомендації кваліфікаційної комісії суддів. Необхідною умовою такої рекомендації є складання кваліфікаційного іспиту. Ця умова не поширюється на осіб, що мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років. Кваліфікаційний іспит
2 Судді спеціалізованих (господарських, адміністративних) судів відправляю! і. правосуддя у складі колегій суддів (ст. 127 Конституції України).
к)ц професії «юрист» 71
І) підготовці письмового реферату; 2) постановці канди-н < \ іи питань в усній формі з цивільного, кримінального, про-і и.мою та інших галузей права; 3) складанні проектів процесу-
юкументів; 4) проведенні з ним співбесіди, що особа, яка претендує на посаду судді, не склала кваліфіка-и-о іспиту, повторне його складання допускається не раніше ніж рік Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні Ипро юнж трьох років.
Посаду судді місцевого суду загальної юрисдикції може зайня-иі (по рекомендації кваліфікаційної комісії суддів) громадянин її і м і, який: Юсяг 25 років;
має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не ме-років;
проживає в Україні не менше 10 років; володіє державною мовою. Посаду судді військового суду може зайняти громадянин України Ц III!
юсяг 25 років;
має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не ме-років;
проживає в Україні не менше 10 років; володіє державною мовою, знаходиться на військовій службі; мас військове звання офіцера. Посаду судді апеляційного суду може зайняти громадянин Укра-
і НІГ
досяг 30-річного віку; має вищу юридичну освіту;
мас стаж роботи в галузі права не менше 5 років, із них не Мій ніс і років на посаді судді.
к)ею Верховного Суду України може бути громадянин Укра-і ніі:
юсяг 35 років; має вищу юридичну освіту;
мас стаж роботи з юридичної спеціальності не менше 10 ро-ікрсма не менше 5 років на посаді судді.
72
Розділ Пі
Суддею Конституційного Суду України може бути призначений громадянин України, який:
досяг 40 років;
має вищу юридичну освіту;
має стаж роботи за фахом не менше 10 років;
проживає в Україні протягом останніх 20 років;
володіє державною мовою.
Суддя Конституційного Суду призначається (по б суддів Пре їй дентом, Верховною Радою і з 'їздом суддів) на 9 років без права бути призначеним на повторний термін3.
Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена в дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Суддя не може належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представниці, кий мандат, займати будь-які інші оплачувані посади, виконувані іншу оплачувану роботу, окрім наукової, викладацької і творчої.
Встановлення недоторканності суддів Конституційного Суду України і суддів судів загальної юрисдикції (суддя не може бути затриманий чи арештований до винесення обвинувального виснон ку судом без згоди на те Верховної Ради України) обумовлено необхідністю правового забезпечення їх безперешкодної діяльності,