27.Методика навчання грамоти учнів з тпм

Мета навчання грамоти- засвоєння дітьми звуків рідної мови, вміння їх позначати буквами на письмі, оволодіння звукоскладовою будовою слів, практичного засвоєння дітьми понять: звук, буква, склад, слово, речення.

Завдання:1. Навчальна навчити дітей правильного та свідомого читання та письма .

2. корекційна, у процесі навчання читання та письма коригувати та розвивати усне мовлення та пізнавальні здібності учнів.

В період навчання грамоти дітей з ТПМ велика увага приділяється корекції та розвитку звукової, лексико граматична будова мовлення формування первинних навичок зв’язного мовлення, розвитку рідних видів мовного аналізу та синтезу, вербальної пам’яті, зорових та слухових уявлень, довільної уваги.

Специфіка роботи

1. Навчання грамоти відбувається лише на тих звуках і словах, які правильно вимовляються учнями;

2. Першими вивчаються ті звуки які добре вимовляються, потім ті, які не правильно вимовляються;

3. Навчання грамоти триває 1,5 роки а в мовленнєвій школі 1 рік.

4. Велика увага приділяє розвитку навички швидко орієнтуватися звукобуквенній будові слова.

5. Словниковий матеріал, який пропонується на уроках грамоти повинен бути доступний, зрозумілий для дітей;

6. Велика увага звертається на спільні та відмінні ознаки в словах. Співставляються однакові корені, різні закінчення, суфікси, префікси. Діти оволодівають словозміною та словотворенням.

7. Необхідність систематичного повторення і закріплення матеріалу на всіх заняттях.

8. Поєднання індивідуального фронтального та диференційованого підходу;

9. Велика увага звертається на свідомість читання.

28.Конспект індивідуального комплексного заняття з розвитку звуковимови, граматичного складу мови та зв’язного мовлення на тему автоматизація та дефенціація звуків С Ш. слова – дії(на лексичному матеріалі тем : Осінь, Овочі, Фрукти)

Мета: автоматизація й диференціація С-Ш, розвиток фонематичного слухуі навичок звукового аналізу й синтезу, розвиток уваги пам’яті, мислення збагачення словникового запасу. Складання простого розгалуженого речення із прямим додатком за сюжетним малюнком. Робота над деформованим текстом з опорою на сюжетну картинку.

Повторення: утворення і практичне застосування іменників із змельшувально- пестливими суфіксами.

Обладнання: логопедичне лото на зсуви С, Ш, гра шнурівка на деферціацію С,Ш, сюжетні картинки: хлопчик п’є сік, мама пере білизну, хлопчик і дівчинка в дитячому садку, одна дитина, багато дітей, діти на прогулянці.

І.Організаційний момент

ІІ. Основна частина, повторення мети заняття, фізична хвилинка, заключна частина.

Казка про маленького чоловічка. Педагог розповідає дитині казку.

Гра впіймай звук.

Гра впіймай слово. На лексичному матеріалі овочі фрукти.

Дитина повинна повинна підняти букву С та Ш відповідно коли їх почує в словах, які буде промовляти логопед.

Автоматизація й диференціація С,Ш. логопедичне лото. Дитина повторює за логопедом назви предметів, які зображені на малюнках лото і містять в собі звуки С та Ш, та розташовує їх відповідно на картках.

Шнурівка на диференціацію С-Ш.

Звуковий аналіз та синтез.

Гра «ходит ёжик вдоль дорожек»

Словникова робота: гра «придумай слово»

Фізична хвилинка

Робота за сюжетною картинкою про Сашу й Сашу

Гра «складемо розповідь разом»

Робота над деформованим текстом.

Сюрпризний момент

Підсумок заняття. Гра «було не було».

Зміст та задачі роботи з розвитку усного мовлення учнів із ТПМ

Система розвитку мовлення:

1. Система збагачення мовлення учнів лексичними засобами

2. Система збагачення мовлення граматичними засобами

3. Система попередження та подолання помилок у вимові.Викорасність слів в реченнях

4.Система навчання грамоти

Система розвитку зв’язного мовлення.

1. Система навичок зв’язного усного мовлення.

2. Система навичок писемного мовлення.

Мовлення – основний засіб спілкування (спілкуючись людина передає свої думки почуття, ділиться досвідом).

Зв’язне мовлення – єдине ціле, організоване за законами логіки та граматики, самостійне закінчене, може бути розчленоване на менш значні частини, пов’язані між собою.

Основною формою мовлення є усне мовлення, яке поділяється на діалогічне та монологічне мовлення.

Діалогічне – це усна комунікація, передбачає 2 учасників, які обмінюються думками. У дітей з ТМП розвивається з запізненням, рідко виникає за бажанням дітей та дорослих спеціально залучає дитину до розмови.

Монолог – здійснюється одним учасником, має тему, головну думку. Має багато форм: розповіді про побачене, опис предмету, переказ, розповіді за малюнками, усні твори.

Обсяг матеріалу, яким діти оперують спочатку дуже обмежений висловлювання елементарні, матеріал засвоюється у пасивній формі (розуміння), тому задачами колекційної роботи є:

• Уточнення, поповнення, систематизація уявлень, знань, понять про навколишній світ.

• Розвиток розуміння розмовного мовлення.

• Розвиток активного мовлення, оволодіння лексикою, зміною слів при побудові речень, участь у діалозі та бесіди.