25.Методика вивчення іменника в школі для дітей з тпм.

Згідно з програмою, методика вивчення іменника у школі для дітей з ТПМ починається з формування загального поняття про іменник.

Загальне поняття про іменник починає формуватися у дитини ще в період навчання грамоти. Саме тут учитель навчає дітей розрізняти предмет і слово,що його називає. Надалі в учнів поступово формується уміння «працювати» із словом як узагальнюючою назвою предмета. Подальше формування поняття «іменник» передбачає роботу над лексичним значенням іменника і його граматичною ознакою – відповідає на питання Хто? Що? Уміння ставити до слів назв предметів запитання Хто? Чи Що? прищеплюється дітям ще в період навчання грамоти.

У 2 му класі діти з ТПМ дізнаються про те, що, слова які означають назви людей і тварин відповідають на питання Хто? А слова які означають назви інших предметів на питання що?

З цією метою учитель здійснює сигматизацію слів-назв предметів, тобто виділяє групи слів та позначає людей, тварин, рослини, предмети побуту.

Робота над вивченням числа іменників проходить у такій послідовності: спочатку вчитель організовує спостереження за словами, які називаєть один і кілька предметів і порівняння цих слів. Наприклад: карта-карти, хлопець- хлопці. Слід звертати увагу до різного звучання слів на малюнку.

Вивчення роду іменників.

У шкільній практиці молодших школярів із ТПМ традиційно розпізнавання роду іменників здійснюється підстановкою особових займенників – він, вона, воно. Чи присвійник - мій, моя, моє. Важливо під час форм поняття показати учням , що визначити рід іменників можна тільки тоді, коли вони вжиті в однині.

Починати вивчати відмінювання іменників у спеціальній школі для дітей з ТПМ доцільно записаного на дошці текст, в якому слово хліб уживається в усіх відмінках.

26.Диференціація звуків с-з . Дикі тварини та іх малята.

Мета: вчити дітей розрізняти звуки С-З., у ряді інших звуків, у складах, словах, чистомовках, реченнях, розвивати силу голосу, мовленнєве дихання, артикуляційну моторику, фонематичний слух; активізувати мовлення дітей; збагачувати словниковий запас, розвивати дрібну моторику, виховувати спостережливість, доброзичливе ставлення до тварин; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.

Обладнання: Схеми символи артикуляційних звуків С,З; індивідуальні дзеркала, малюнки із зображенням предметів для диференціації С,З картинки із зображеннями тварин та їх малят, кружечки синього та зеленого кольору, картки із хображенням будиночків для гри «Посели у будиночок», гра «Де чиє маля».

Хід заняття

1. Організаційний момент

2. Артикуляційна гімнастика (можна використати такі вправи як:)

• Смачне варення

• Почисти зубки

• Лопатка

• Чашечка

• Трубочка

• Маятник

• Гірка

• Гойдалка

3. Оголошення теми уроку.

4. Основна часина

1. Робота із картинками – мис волами звуків.

2. Правильна артикуляція звуків З, С,

Гра «заспівай пісеньку»

Гра «Впізнай пісеньку»

3. Розвиток фонематичного слуху гра «вибери колір»

4. Розвиток фонематичного сприйняття. Робота із складами та чистомовками гра «повтори склад», «повтори чистомовку»

5. ФЙізхвилинка.

6. Робота з малюнками. Звуки С,З у словах. Гра «Визначити спільний звук», «вибери колір».

7. Пальчикова гімнастика.

8. Розвиток мовленнєвого дихання.

9. Розвиток слухової уваги та фонематичного сприйняття робота над реченням.

1. Гра «Повтори речення та підбери картинку».

2. Розвиток фонематичної уяви «посели у будиночок»

3. Гра «знайди помилку».

10. Ознайомлення із назвами дитинчат тварин гра «де чия мама»

11. Підсумок заняття. Подяка за роботу.