1. Зміст роботи з навчання рідної мови в школі для дітей з тпм.

У їх змісті програми з навчання рідної мови для дітей з ТПМ повинна відображатися, насамперед особистісно-розвиваюча функція мови, комунікативно-мовленнєва спрямованість логопедичної роботи.

Під змістом роботи з розуміння мови як сам, рвальний матеріал (предмети, явища оточуючого світу), так і сукупність уявлень, понять, знань про нього та відповідних ним мовних засобів, які позначають та узагальнюють ці уявлення понять, а також відношення між ними. (Розроблено 2 нові програми: для підготовчого-1 класу ЗОШ для дітей із ТПМ-2005р,. 2-4клас-2006р.).

Програма побудована концентрично і має двоєдину мету: 1) формування мовлення як засобу спілкування та знаряддя мислення; 2) вивчення української мови як предмета.

Завдання:

-Розвиток розуміння мовлення; Формування активного усного мовлення; Формування вимови; Формування словникового запасу; Формування граматичної будови; Навчання писемного мовлення. Також формування основ наук про мову; Збагачення мовленнєвої практики дітей на основі свідомого використання знань з фонетики, граматики, правопису.

-Оволодіння способами виконання різних типів вправ; Виховання уміння працювати з підручником, довідниками, таблицями з укр., мови.

Структура програми для: Підг.-1клас ЗОШ для дітей із ТПМ (I період)

-усне мовлення мови;-початкове навчання читання і письма. Розвиток мовлення.

Основні завдання I періоду

-розвиток умінь розуміти усне мовлення і розмовляти;(формування розмовного мовлення)

-розширення та активізація словникового запасу учнів;

-засвоєння школярами синтаксичних конструкцій;

-формування і розвиток окремих мовних умінь, насамперед тих, що пов’язані зі звуковою стороною мовлення.

Програма Підг.-1кл. розділи: «Вимова», «Навчання грамоти».

Програма 2-4кл. розділи: «Вимова», «Навчання грамоти», «Знання про мову. Мовленнєві уміння», «Читання».

«РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ» провідний розділ програми, оскільки мовленнєвий розвиток учнів початкових класів із системними мовленнєвими порушеннями-один із центральних напрямків корекційно-розвиваючого навчання.

У кожній програмі визначений зміст навчального матеріалу, вимогу до знань та умінь (навчальні досягнення) учнів, спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати.

Зміст та напрямки роботи по формуванню мовлення дітей:

1. Робота над словом (розвиток словника(формування, збагачення та корекційно лексичної системи мови).

2. Робота над реченням (розвиток граматичної будови мовлення, спрямований на удосконалення та корекцію словозміни та словотрення, формування умінь користуватися різними за будовою та інтонаційним оформленням типами речень).

3. Робота над мовленням (розвиток зв’яного мовлення(діалогічного та монологічного). Робота іде за темами.

Розділ «Вимова»

Зміст:

1. Формування правильної звуковимови (постановка, автоматизація та диференціація звуків мови в усному мовленні дітей).

2. Розвиток фонематичних процесів (формування у дітей фонематичного сприймання, фонематичних уявлень).

3. Формування навичок звукового аналізу і синтезу.

4. Формування та розвиток ритмічної та звукової структури слова.

5. Робота над інтонаційною стороною мовлення: наголосом,темпом, виразністю (просодика).

Завдання: корекційно-розвивальне навчання (підгрупові та індивідуальні логопедичні заняття) індивідуальна програма (складається вчителем, з урахуванням стану мовлення дитини, характеру та структури мовленнєвого дефекту, психічних механізмів що лежать в його основі.

Розділ «Навчання грамоти»

Завдання уроків грамоти: є формування в учнів початкових навичок читання та письма.

Зміст та напрямки роботи:

1. Формування готовності до навчання грамоти: формування звукових, морфологічних та синтаксичних узагальнень, розвиток зорово-просторових функцій, дрібної моторики пальців рук, корекція та розвиток лексико-граматичної сторони мовлення.

2. Формівання початкових навичок читання та письма, корекція та розвиток усного мовлення учнів.

Завдання: (формування та розвиток фонематичного сприймання, фонематичних уявлень, всіх видів аналізу та синтезу (звуко-складового, морфологічного, синтаксичного, зорово просторових функцій та графомоторних навичок, також слухової, зорової, слухової та рухової пам’яті.

Діти засвоюють поняття: звук, буква, склад, слово, речення, особливості української графіки, елементи орфографії та пунктуації, навички правопису слів і речень.

2 періоди добукварний: 2-3 міс. і букварний 7-14міс (підг-1кл.).

Розділ «Читання»

Мета: сформувати навички читання, підготувати учнів молодших школярів до самостійного опанування знань з різних шкільних предметів шляхом отримання інформації з літературних джерел під час навчання в середніх і старших класах.

Зміст та напрямки роботи:

1. Тематичне читання.

2. Навички читання, робота над текстом і зв’язним мовленням.

3. Позакласне читання.

Завдання: (навчання свідомого, правильного читиння в доступному для кожного учня темпі вголос і про себе; вдосконаленні навичок усного мовлення; розвитку діалогічного та монологічного мовлення; формуванні потреби в отриманні інформації з літературних джерел, інтерес до читацької діяльності в цілому; розвитку позитивних особистісних якостей; формуванні загально навчальних умінь та навичок).

3-4 класі додаються теми «Позакласне читання» і «Культура української мови»; досягнення учнів за вивченими темами занотовуються за такими напрямками:

1) Послідовність формування навички читання, смислового та структурного аналізу тексту, усвідомлення жанрової специфіки творів, засобів художньої виразності, і особливості корекційно-розвивальної роботи занотовуються, розвиток творчої діяльності на основі прочитаного.

2) Особливості корекційно-розвивальної роботи в процесі навчання дітей із ТПМ, а саме формування тих компонентів психологічної структури навчання, загально навчальної діяльності, особистісних якостей, які є основою якісного засвоєння всіх знань, умінь, навичок, що передбачені програмою, з урахкванням загальних та індивідуальних особливостей мовленнєвого розвитку.

Розділ «Знання про мову. Мовленнєві умення».

Мета: формування в учнів знань з фонетики, граматики, морфології, лексики, правопису в системі лінгвістичних понять, а також навичок їх практичного застосування у різних видах та формах мовленнєвої діяльності: говорінні, читанні, письмі.

Зміст:

1. Звуки і букви.

2. Мова і мовлення.

3. Слово.

4. Будова слова.

5. Частини мови.

6. Речення: (будова, інтонаційне оформлення, зв’язок слів, написання).

7. Текст.

8. Зв’язне мовлення: (словникові, синтаксичні, композиційні вправи).

9. Каліграфічне письмо.

З 3-го класу –Правопис, Частини мови.

Завдання: Розвивати уявлення про структуру мовних одиниць (слово, морфема, словосполучення, речення, текст), про будову зв’язного мовлення. Формування поняття про Частини мови та окремі граматичні категорії; Усвідомлення смислової та формальної характеристики речень, встановлення зв’язків у словосполученнях та реченнях. Вміння виділяти та синтезувати словосполучення, диференціювати члени речення. Одночасно подаються відомості з галузі лексикології (багатозначність, синтонімія та ін.) орфографії та пунктуації.

Формування, розвиток та закріплення практичних мовних знань мають стати основою для формування уявлень про мову в системі лінгвістичних понять , упередження та корекції дисграфії, дизорфографій, дислексій.

Описи:

Визначення ознак конкретного предмету, його якостей.

Початковий етап:

1. словесні звіти дітей про виконання складних доручень.

2. опис предмета за запитаннями вчителя.

3. порівняння предметів.

4. перерахування дітьми ознак та дій які властиві предмету.

5. колективна побудова речень за спостереженням малюнком в серії картин.

6. розповідь про послідовність дій при виконанні завдання.

7. звіт про побачене на екскурсії.

8. звіти чергових по класу.

9. повідомлення про погоду, спостереження за нею. Вчитель допомогає, дітям, діти обговорюють, потім вчитель узагальнює дії учнів.

Перед складанням описів доцільно провести разом із дітьми спостереження за об’єктом, матеріал опрацьовується в формі бесід і діалогів. У підготовчій роботі (до складання опису або розповідь) вчитель дає вправи на активізацію та збагачення словника по темі здобуття учнями нових граматичних навичок.

Смисловий розбір опису чи розповіді складається з 2 частин.

1 частина.

Мета: Зорієнтувати учнів у матеріалі для послідуючого аналізу змісту теми, виявити розуміння основних елементів матеріалу.

Основна частина: докладне застосування, що повинно увійти в розповідь, опис, встановлення логічних зв’язків. Після аналізу матеріалів вчитель дає питання за якими вони будують розповідь (план).

Робота з планом:

1. На початку за готовим планом, даним вчителем, потім аналіз плану і його обговорення.

2. Із варіантів пунктів плану потрібно вибрати найбільш вдалий.

3. Колективне складання плану за опорними словами або словосполученнями,поданими вчителем (різна послідовність слів).

4. Придумати учнями речення до кожного малюнку сюжетної серії вправи. Використання опорних слів та без них, самостійне складання плану.

5. Усна розповідь учнів за планом.

Опис предмету

План роботи

1. Розширення, визначення якостей натурального предмету: за опорними словами учні складають питання, один із учнів відповідає на них;

2. Більш докладне розглядання предмету. Виконання доручень, дій з предметом (поклади огірок на тарілку. Візьми ніж. Наріж огірок.) повідомляють про виконання дій, відповідають на запитання;

3. Складання речень з новими словами (лимон, корка). Гра «Вгадай що це»? Діти відгадують за запахом та смаком предмети з закритими очима та відповідають на запитання;

4. Складання плану (у вигляді питань), план записується на дошці. Опорні слова-під планом;

5. Запис плану в зошит, письмовий опис.