
- •1.Характеристика високорозвинутих країн світу.
- •2.Характеристика середньо розвинутих країн перехідної економіки.
- •4.Характеристика країн центрально-керованої економіки
- •5.Характеристика країн, що розвиваються
- •6.Типологія країн світу за площею чисельністю географічним положенням
- •7. Типологія країн світу за формами правління та адміністративно-територіальним устроєм.
- •8.Сучасна політична карта світу, етапи її формування в хх столітті
- •9.Охарактеризувати мінеральні ресурси світу.
- •10.Охарактеризувати земельні ресурси світу.
- •11. Охарактеризувати водні ресурси світу.
- •12.Охарактеризувати рекреаційні ресурси світу.
- •25. Географія газової промисловості світу
- •26. Географія хімічної промисловості світу.
- •27. Електроенергетика світу.
- •28. Альтернативна енергетика.
- •29. Географія чорної металургії.
- •30. Географія кольорової металургії
- •31. Машинобудування світу.
- •32. Географія зернових культур.
- •33. Географія технічних культур.
- •34. Географія тваринництва.
- •35. Географія транспортного комплексу.
- •36. Екологічні проблеми людства, шляхи їх розвинення.
- •47. Росія – євразійська країна: 1/3 території її знаходиться в Східній Європі, 2/3 – в Північній Азії.
- •50.Комплексна характеристика Індії
- •51. Комплексна характеристика Мексики.
- •52. Комплексна характеристика Канади.
- •53. Комплексна характеристика Туреччини.
- •54.Комплексна характеристика пар.
- •3,1%. Інфляція - 7%.
- •1996 Році частка золота у вартісному обсязі продукції гірничодобувної
- •56. Загальна характеристика нової індустрії.
- •57. Загальний огляд країн Західної Європи.
- •58.Загальний огляд країн Східної Азії
- •100 Чол. На 1 км2. Але ця цифра не розкриває справжню картину
- •59. Загальний огляд Латинської Америки.
- •60. Загальний огляд Африки.
29. Географія чорної металургії.
Темпи розвитку чорної металургії наприкінці XX ст. істотно сповільнилися. Ця обставина частково пояснюється конкуренцією замінників - пластмас, алюмінію, кераміки тощо. Найважливіші центри чорної металургії світу зазвичай приурочені до родовищ сировини (залізняку) з розрахунку на привізне паливо (вугілля). Прикладом є Кривий Ріг в Україні або Дулут біля озера Верхнього в США. Інший поширений варіант розміщення металургійного виробництва - близькість до родовищ палива, куди доставляється сировина (Рур і Саар уНімеччині або Теміртау в Казахстані). Металургійні центри також виникають і на перетині зустрічних (річкових, морських, залізничних) товаре потоків сировини й палива (Череповець у Росії, Маріуполь в Україні або Чикаго в США).
Металургія може успішно розвиватися і на морських узбережжях або в гирлах великих річок з розрахунку на імпортні сировину і паливо. Саме на таких засадах виникла металургія Балтимора в США, Бремена і Гамбурга вНімеччині, підприємства чорної металургії Японії та ін. Нарешті, металургійні центри тяжіють і до великих центрів машинобудування, особливо металоємного.
Як відомо, одним з головних виробництв чорної металургії є виплавка сталі. Найбільше її виробляє нині Китай(понад 130 млн т), частка якого за підсумками першого півріччя 2009 р. становила 48 %. Він упевнено випереджає Японію і США (більш як 90 млн т), що належать до світової трійки лідерів.
Найбільшими виробниками кольорових металів є країни Великої сімки, а також Китай, Росія, Індія, Бразилія,Венесуела та ін. Нинішній етап розвитку кольорової металургії світу характеризується зростанням значення вторинної сировини і випереджаючими темпами розвитку металургії рідкісних металів, зокрема стратегічно важливих (титан, кобальт, германій, галій, тантал та ін.). Спостерігається також географічне зрушення галузі (особливо алюмінієвої) в країни, що розвиваються, ближче до джерел сировини, а іноді й до джерел дешевої електроенергії.
30. Географія кольорової металургії
Кольорова металургія – галузь промисловості, що охоплює добування і збагачення руд кольорових металів, виробництво та обробку кольорових металів та їх сплавів.
Продукція кольорової металургії широко використовується у точному машинобудуванні, літакобудуванні, електроніці, робототехніці і т.д.
Кольорова металургія в Україні розвинуто недостатньо через брак власної сировини.
Виробництво кольорових металів переважно енергоємне (потребує багато електроенергії), тому підприємства розташовують поблизу джерел дешевої електроенергії. Так, виробництво алюмінію, титану, магнію зосереджено в Запоріжжі й базується на дешевій енергії Дніпрогесу і привізній сировині. До джерел електроенергії тяжіють Костянтинівський цинковий завод іАртемівський завод переробки кольорових металів.
Поблизу джерел сировини розміщені Калуський хіміко-металургійний (виготовлення металевого магнію) і Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (збагачення руд титану).
На імпортній сировині працює Миколаївський глиноземний завод (глинозем – сировина для виготовлення алюмінію)ю
Підприємства кольорової металургії є одним з основних стаціонарних джерел забруднення середовища. Вони викидають в атмосферу оксиди азоту, сірчистий газ. Ґрунти забруднюються свинцем, цинком, хромом, міддю. Значні земельні площі доводиться вилучати під звалища промислових відходів.
Складність розвитку галузей кольорової металургії зумовлена їх високою енергоємністю, водоємкістю і матеріаломісткістю. Тому виплавка чорних металів в Україні зменшується
Кольорова металургія як галузь має складну внутрішню структуру. Вона містить видобуток і збагачення руд кольорових металів, їх металургійну обробку (одержання концентрату, чорнового і рафінованого продукту), виробництво різних сплавів, а також прокат кольорових металів і переробку вторинної сировини. Структура галузі складна ще й тому, що вона має справу із понад 70 металами, хоча і за обсягом виробництва, і за вартістю продукції різко переважають чотири з них - алюміній, мідь, цинк і свинець. Загалом, хоч і різними темпами, виробництво практично всіх кольорових металів і на третьому етапі продовжувало зростати, досягши до кінця 1990-х років у виробництві алюмінію 23- 24 млн т, рафінованої міді - 14 млн, а у виробництві свинцю і цинку 6-8 млн т.