2. Економічні інструменти регулювання видобування мінеральних вод в україні

На відміну від адміністративних, економічні механізми екологічної політики є відносно новими для України. Вони пов'язані з упровадженням ринкових відносин.

Уперше перехід від переважно адміністративних до переважно економічних методів управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища було проголошено постановою Уряду СРСР від 7 січня 1988 року «Про корінну перебудову справи охорони природи в країні» № 32. У Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» окремим розділом передбачено застосування економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища, що включає в себе такі складові елементи:

• збори за спеціальне використання природних ресурсів ;

• екологічний податок за забруднення навколишнього природного середовища;

• екологічний податок за погіршення якості природних ресурсів;

• організація і діяльність екологічних фондів;

Фінансові механізми екологічної політики як складова частина економічних механізмів екологічної політики є комплексом організаційних та інституційних заходів, спрямованих на кредитно-фінансове забезпечення формування та реалізації екологічної політики відповідно до рівня розвитку продуктивних сил і соціальних пріоритетів щодо якості довкілля й раціонального природокористування.

Згідно з чинним законодавством, фінансування екологічних проектів відбувається за рахунок:

• Державного та місцевих бюджетів;

• кредитів та позик фінансових установ;

• фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів;

• власних коштів підприємств;

• добровільних пожертв донорів (у т. ч. грантів міжнародних організацій), а також власних коштів громади, що залучаються на благочинних засадах.

2.1 Податок за використання мінеральних вод

Відповідно до наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12.12.07 № 357 „Класифікатор корисних копалин (ККК) ДК 008:2007” води підземні мінеральні – це природні підземні води об’єктів (родовищ), що характеризуються певним та стабільним фізико-хімічним складом, вмістом біологічно активних компонентів та сполук відповідно до кондицій, установлених для кожного об’єкта (родовища), які використовують без додаткового оброблення, яке може вплинути на хімічний склад та мікробіологічні властивості. Таким чином, підземна мінеральна вода належить до природних підземних вод.

На сьогодні чинним законодавчим документом, що визначає платників, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення та сплати збору за спеціальне використання води є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Податковий кодекс).

Розділом ХVI Податкового кодексу запроваджено збір за спеціальне використання води.

Пунктом 324.4 статті 324 розділу ХVI Податкового кодексу визначено перелік видів використаної води, за яку збір за спеціальне використання води не справляється. При цьому мінеральна вода (у т.ч. та, що входить виключно до складу напоїв) зазначеним переліком не передбачена.

Виходячи з викладеного, обсяги використаної мінеральної води, що входить виключно до складу напоїв, оподатковуються збором за спеціальне використання води на загальних підставах за ставками, визначеними підпунктом 325.6.2 пункту 325.6 статті 325 розділу ХVI Податкового кодексу, а саме: 29,86 гривні за 1 куб. метр підземної води.

Розділом XI Податкового кодексу запроваджено єдиний платіж – плата за користування надрами замість двох платежів, які справлялися до 1 січня 2011 року (платежів за користування надрами для видобування корисних копалин та збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету).

Відповідно до підпункту 263.1.1 пункту 263.1 статті 263 розділу XI Податкового кодексу платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

Згідно з пунктом 263.9 статті 263 розділу XI Податкового кодексу ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин для мінеральної води для промислового розливу встановлена за одиницю видобутих корисних копалин і складає 23,54 грн. за куб. метр.

Зважаючи на викладене, згідно з нормами Податкового кодексу, за обсяги видобутої мінеральної води разом зі сплатою збору за спеціальне використання води товариство також повинно сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

2. Платежі за користування надрами для видобування мінеральних вод

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є: суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою), в межах, зазначених у таких спеціальних дозволах, об'єктів (ділянок) надр.

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський і податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини, за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної води) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

До об'єкта оподаткування належать:

а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку, відповідно до законодавства, необхідно отримати спеціальний дозвіл;

в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

Таблиця 2.1 Нормативи плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод

Група мінеральних підземних вод	Обсяг видобування (куб.метрів/добу)	Нормативи плати, Гривень/куб.метр
		Категорія родовища I II III
Лікувальні та лікувально-столові питні для внутрішнього використання	Понад 100 Від 100 до 50 До 50	6 4.5 3 5.25 3.93 2.62 4.5 3.37 2.25
Лікувальні для зовнішнього користування	3 2.25 1.5 Незалежно від обсягу видобування

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства). Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і морської економічної зони у вигляді: платежів за користування надрами; відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій); акцизного збору. Платниками платежів є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин. Від плати за користування надрами для видобування корисних копалин звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки) або користування надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках. Об'єктом справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяг видобутих) корисних копалин:

• при видобутку вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини - обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів корисних копалин;

• при видобутку нафти, конденсату, газу природного, підземних вод (мінеральних, термальних, промислових),  мінеральних  грязей та  мулу  -обсяг  фактично видобутих з надр корисних копалин;

Отже, нормативи плати за користування надрами встановлюються для кожного виду корисних копалин, залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ. Якщо користувачі надр видобувають позабалансові обсяги запасів корисних копалин, плата за відповідні обсяги запасів визначається як за балансові обсяги запасів і справляється з коефіцієнтом 0,5. За понаднормативні втрати корисних копалин під час їх видобування понад установлені ліміти плата справляється у подвійному розмірі.