36

ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………..…….4 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІНЕРАЛЬНИХ ВОД…………….......6 1.1 Ринок мінеральної води…………………………………………….....6 1.2 Класифікація мінеральних вод в Україні…………...…………...…...7 1.3 Контроль якості мінеральної води…………………………………..17 1.4 Розливання та пакування мінеральної води………………………...19 2 ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ РЕГУЛЮВАННЯ ВИДОБУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД В УКРАЇНІ…………………………………………...22 2.1 Платежі за використання мінеральних вод…………………………23 2.2 Платежі за користування надрами для видобування мінеральних вод................................................................................................................25 3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ВЖИВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД…………………………………………………………29 3.1 Очищення питної води водоканалами………………………………29 3.2 Промислове очищення води…………………………………………30 3.3 Очищення води фільтрами…………………………………………..32

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………33

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………………...34

ВСТУП

Вода як і повітря відноситься до важливішого фактору зовнішнього середовища. Вона забезпечує існування усього живого на землі, функціонування всіх процесів життєдіяльності. Вважається, що питна вода є основним джерелом надходження в організм мінеральних речовин. Забезпечення населення України якісною питною водою не втрачає своєї актуальності, особливо в сільській місцевості, де переважає місцеве водопостачання. На вирішення цього питання спрямована загальнодержавна програма “Питна вода України” на 2006-2020 роки, яка ставить за мету поліпшення на цій основі стану здоров’я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в Україні.

Одним із основних багатств України є різноманітні гідромінеральні ресурси, в тому числі надзвичайна насиченість родовищами мінеральних вод. Тому традиційним для способу життя місцевого населення є широко розповсюджене вживання питних мінеральних вод, які відповідають у діючому на даний час ДСТУ 878-93 “Води мінеральні питні” класу “природні столові” та “лікувально-столові” води

Об’єктом дослідження – екологічно безпечне видобування мінеральних вод.

Предмет дослідження – мінеральні води в Україні.

Мета роботи полягає у визначенні еколого-економічної ефективності видобування мінеральних вод в Україні.

Основними завданнями роботи є наступні:

• дати загальну характеристику мінеральних вод;

• охарактеритизувати основні види мінеральних водойм, їх значення та використання людиною;

• дати характеристику процесу виробництва мінеральної води;

• розробити пропозиції щодо покращення якості видобування мінеральних вод.

1 Загальна характеристика мінеральних вод

1.1 Ринок мінеральної води в Україні

Особливий сегмент на ринку мінеральних вод формують питні очищені води. Для їх виробництва використовують воду з артезіанських свердловин чи взагалі водопровідну. Вона піддається фільтрації, а після цього до неї можуть додавати мінерали для поліпшення смакових якостей.

За хімічним складом мінеральні води підрозділяють на гідрокарбонатні (застосовують для лікування захворювань шлунка і сечового міхура), сульфатні (призначають при захворюваннях печінки та жовчного міхура, цукровому діабеті) і хлоридні (поліпшують обмін речовин і рекомендовані для лікування захворювань шлунка, підшлункової залози та кишківника). Зазвичай, природні води є змішаними [1, с.225-227].

Відповідно до Державного стандарту, мінеральними вважаються ті води, що розливають прямо в місцях видобутку, і ті, які транспортують для розливання в місця споживання. Міжнародні стандарти в цьому відношенні набагато жорсткіші. За кордоном мінеральною вважається тільки вода, розлита в пляшки не більш як за 50 м від джерела. При цьому не допускається зміна її первісних природних властивостей.

Мінеральна вода може бути як газованою, так і негазованою. Вуглекислий газ відіграє роль природного консерванта, стабілізуючи хімічний склад води. Здебільшого вода додатково насичується ним у процесі виробництва, навіть якщо цей газ споконвічно у ній уже містився.

Мінеральні води, зазвичай, є нетривкими системами. На поверхні землі ці води підпадають під вплив чинників зовнішнього середовища, з якими вони не зіштовхувалися в процесі формування. Тому, якщо не вжити відповідних заходів, хімічний склад мінеральних вод може змінитися, а їхня якість, відповідно, погіршитися.

Мінеральні води з високим вмістом заліза (залозисті) мають широкий спектр лікувальної дії. Вони рекомендовані не тільки при захворюваннях системи травлення, а й при анемії. Однак під впливом атмосферного кисню залізо окисляється, тобто цінність такої води знижується. У процесі виробництва залозистих вод слід уникати їхнього контакту з повітрям. Для цього, зазвичай, створюється спеціальна газова "подушка" з вуглекислого газу. Як стабілізуючі добавки також використовують харчові кислоти: лимонну, аскорбінову, винну тощо.

Для сульфідних вод, що містять сірчисті сполуки, як і для залозистих, характерна нестійкість в окисному середовищі. Однак ці сполуки не стабілізують у процесі виробництва, а просто вилучають. Для цього у воді розчиняють вуглекислий газ і підкислюють її.

Ринок мінеральних вод України останніми роками активно росте і розвивається. Україна посідає четверте місце в Європі за обсягом розвіданих водних запасів — 2,4 млн/м³, водночас використовує свої водні запаси лише на кілька відсотків (близько 100 родовищ і півтисячі джерел). Промислове розливання мінеральних вод здійснюється більш як на 100 підприємствах, велика частина яких представлена невеликими цехами при пивоварних, безалкогольних та інших заводах чи харчових комбінатах. Від загальної кількості підприємств вони становлять близько 70%.

Привабливість мінеральних вод для споживача очевидна, оскільки за свої гроші він одержує гарантію якості вживаної корисної рідини. Однак прагнення здорового способу життя аж ніяк не завжди підкріплюються відповідною культурою споживання — не всі види мінеральної води можна пити постійно. Періодичність споживання залежить від ступеня мінералізації (вмісту біологічно активних компонентів), що, своєю чергою, визначає, наскільки яскраво виражені лікувальні властивості мінералки [10].

Ринок мінеральної води розподіляють на три основних сегменти: столові (52% обсягу продажів), лікувально-столові (37%) та питні очищені води (11%). Наприклад, середньостатистичний киянин випиває за рік 10–15 л мінеральної води. Це більше, ніж у цілому по Україні, але до показників розвинутих країн (100–150 л/рік на людину) ще дуже і дуже далеко.

Попит на мінеральну воду має яскраво виражену сезонність. Улітку спостерігається його зростання майже в 1,5 раза. Водночас збільшується обсяг продажів мінералки в тарі меншої місткості, призначеної для разового споживання.

Хоча медики вважають, що мінеральна вода краще зберігає свої властивості в скляній тарі, ринкові реалії трохи інші. Більшість підприємств розливає мінералку в ПЕТ-тару (місткістю 0,5; 1; 1,5; 2 л), оскільки вона дешевша, легша і зручніша для споживача. До того ж, підприємству не потрібно утримувати систему обігу тари, що дає змогу знизити собівартість продукції.