
- •1. Предмет та завдання психології особистості.
- •2. Біосоціальна суть особистості. Спадкове, вроджене, соціальне.
- •3. Основні характеристики особистості.
- •4. Людина. Індивід. Особистість Індивідуальність. Суб’єкт.
- •5. Теорія особистості. Сутність та компоненти.
- •6. Критерії оцінки теорії особистості
- •7. Класифікація сучасних психологічних теорій особистості, основні напрямки теорій особистості та їх зміст.
- •8. Концепція особистості з.Фрейда: структура та динаміка особистості.
- •9. Стадії психосексуального розвитку особистості за теорією з.Фрейда.
- •10. Захисні механізми в теорії психоаналізу.
- •11. Техніки
- •12. Структура особистості. Комплекси, установки, функції особистості (к.Юнг).
- •13. К.Юнг: динаміка та розвиток особистості.
- •14. Індивідуальна психологія а.Адлера: фіктивний фіналізм; компенсація; комплекс меншовартості; соціальний інтерес; креативне я; стиль життя.
- •15.Психологічна допомога особистості в індивідуальній психології а.Адлера.
- •16. Е. Фром. Природа особистості, свобода та механізми втечі від самотності
- •17. Е. Фром: характеристика базових потреб особистості.
- •18.Е.Фром:типи соц.Характеру;особистість і суспільство.
- •19.Аналіз теорії особистості к.Хорні
- •20. «Невротичні потреби особистості» в теорії к.Хорні
- •21.Стратегії поведінки особистості в теорії к.Хорні
- •22.К.Хорні:типи невротичної особистості:соціальні умови і особистість
- •23. Заг. Характеристика теор.Трансакційного аналізу е.Берна
- •24. Поняття Его-станів Берна, його види.
- •26. Теорія научіння Торндайка
- •27. Теорія оперантного научіння Скінера.
- •28. Становлення та розвиток особистості у теорії Бандури.
- •29. Поняття особистості у біхевіоризмі.
- •30.Загальна характеристика диспозиційного напряму в психології особистості
- •31. Диспозиційна теорія особистості г.Олпорта.
- •32.Основні характеристики рис особистості в теорії Олпорта.
- •33. Поняття диспозиції в теорії Олпорта. Типи індивідуальних диспозицій.
- •34. Поняття пропріуму в теорії г.Олпорта. Стадії розвитку пропріуму.
- •35. Поняття «зріла особистість» в теорії г.Олпорта,її характеристики
- •36.Структурна теорія рис особистості р.Кеттелла.
- •37. Фактори особистості в теорії р.Кеттелла.
- •38. Теорія типів особистості г.Айзенка.
- •39. Типи особистості в теорії г.Айзенка, їх особливості та відмінності.
- •40. Загальна характеристика теорій когнітивного підходу до вивчення особистості.
- •41. Когнітивний підхід: теорія ж.Піаже.
- •42.Теорія особистісних конструктів Дж. Келлі :загальна характеристика.
- •43.Поняття конструкту та його види в теорії Дж.Келлі
- •44.Центрована на людині теорія особистості к.Роджерса
- •45.Феноменологічна позиція к.Роджерса.
- •46.Тенденція актуалізації в теорії к.Роджерса
- •48. Поняття повноцінно функціонуюча людина в теорії Роджерса
- •49. Загальна характеристика теорії самоактуалізації Маслоу
- •50. Ієрархія потреб в теорії Маслоу
- •51. Характеристика самоактуалізованих особистостей в теорії Маслоу
- •52. Загальні принципи гуманістичного напрямку в теорії особистості
- •53. Філософсько-методологічні основи та традиції дослідження особистості у вітчизняній психології
- •54. Особист. В культ-істор.Теорії виготського
- •55. Харатерист.Проблем особистості у роб. Костюка
- •56.Осн.Положеня теор.Особ.Леонтьєва
- •57. Розв.Особист.В теорії ельконіна
- •58.Концепція людинознавст.Ананьєва
- •59.Філософсько-псих.Концепція особ. Рубінштейна
- •60. Аналіз підходів до проблеми розвитку і формування особистості у зарубіжних психологічних напрямках.
- •61. Потреби як джерело активності в гуманістичних психологічних теоріях особистості.
- •62. Особистість з позиції когнітивної психології
- •63. Спільне і відмінне в теорії особистості з.Фрейда і к.Юнга.
- •64. Типові методи дослідження особистості у теорії з.Фрейда.
- •65. Типові методи дослідження особистості у теорії к. Юнга.
- •67. Дати характеристику динаміці психоаналітичних ідей.
- •68. Зміст поняття соціалізація особистості.
- •69.Стадії та інститути соціалізації особистості.
- •70.Соціально-психологічні механізми соціалізації особистості
- •71.Психологічні механізми соціалізації
- •72. Біхевіоризм та проблема особистості.
- •73.Індивідуальність.Проблеми індивідуально-типологічних відмінностей особистості.
- •74. Вікові кризи життя і процес соціалізації індивіда.
- •76.Проблема особистості в вітчизняній психології
- •77.Порівняльний аналіз зарубіжних та вітчизняних теорій розвитку особистості.
- •78. Соціалізація особистості та соціальна адаптація особистості.
- •79. Структура особистості в творах вітчизняних психологів.
- •80. Особистість. Характеристики особистості.
- •82.Аналіз підходів до особистості в теоріях а.Адлера та г.Юнга
- •83.Порівняльна характеристика теорій Олпорта і Кеттелла
- •84. Поняття риси та тип особистості в теоріях особистості
- •85. Психологічні теорії особистості: порівняльний аналіз основних напрямків
- •86. Максименко «Поняття особистості в психології»
- •87. Бандура «Научіння через відповідні наслідки»
- •88.Титаренко «Життєві домагання особистості»
- •89.Франкл «человек в поисках смысла»
- •90. М. Й. Боришевський «Психологічні механізми розвитку особистості».
42.Теорія особистісних конструктів Дж. Келлі :загальна характеристика.
Теорія особистісних конструктів Джорджа Келлі є підходом до розуміння людей, який заснований на спробі ввійти в їхній внутрішній світ й уявити собі, як світ міг би виглядати для них із вигіднішої позиції. Терміни, які люди використовують для розуміння один одного для опису себе і своєї позиції, одержали назву особистісних конструктів або особистісних конструкцій. Ці конструкти формуються на основі наших власних особистих змістів, а також змістів, засвоєних в результаті взаємодії з нашим соціальним оточенням. Автори багатьох текстів, які описують теорію особистісних конструктів, значною мірою спираються на запропоновану Келлі метафору «людини-вченого» (або «індивідуума-вченого»), намагаючись пояснити, як Келлі описував форму особистісних конструкцій. Відповідно до даної метафори, люди описують як учених, котрі формулюють гіпотези про світ у формі особистісних конструкцій, потім перевіряють свої припущення на практиці, аналогічно до того, як підійшов би вчений, який прагне точно передбачати та контролювати події. Келлі заклав міцний гуманістичний фундамент своєю працею, прийнявши центральним положенням те, що люди здатні до постійного створення себе заново. Для Келлі - реальності органічно властива гнучкість. У ній є місце для пошуку, творчості й відновлення. Фактично, теорія особистісних конструкцій є психологією розуміння поглядів індивідуума - розуміння, завдяки якому можна допомогти йому розв´язати проблеми. Оскільки люди конструюють зміст свого життя ще на самих ранніх етапах індивідуального розвитку, пізніше вони часто не усвідомлюють, що існує багато способів змінити себе і своє ставлення до світу. Люди можуть реконструювати реальність. Келлі пропонує погляд на людину, яка перебуває в процесі постійної зміни, і відповідно до якого коренем усіх проблем є перешкоди до власної зміни. Таким чином, Келлі створив справді гуманістичну теорію дії, яка має на меті відкрити для людини світ, що постійно змінюється, підносить їй як труднощі для подолання, так і можливості для росту.
43.Поняття конструкту та його види в теорії Дж.Келлі
Поняття особистісного конструкту вводиться самим Келлі. Особистісний конструкт характеризується тим, що в ньому представлено і схожість окремих реалій, та їх відмінність від інших елементів. Конструкти мають форму біполярних понять (білий - чорний, егоїст - альтруїст та ін) Цим вони відрізняються від наукових понять. Крім того, наукове поняття відноситься до явища, яке існує в природі, а особистісні конструкти - винахід суб'єкта, це тлумачення, яке накладається людиною на реальність. Конструкт - засіб логічної організації досвіду. Елементи, з яких він організується і для тлумачення яких використовується, можуть бути різними предметами, їх властивостями, зв'язками, а також людьми і їх відносинами. У даному випадку в поняття конструкту включається новий - соціально-психологічний - аспект. Отже, конструкти є засобами, способами тлумачення світу. Факти розглядаються спостерігачем у відповідності з його точкою зору, його конструктами. Наприклад, констатація подібності та відмінності між високими і низькими людьми, добрими і злими веде до формування конструкту.
Освіта конструктів та їх типи
Загальний спосіб формування конструктів полягає в тому, що, перш за все, для їх організації необхідні три елементи. Два з них повинні сприйматися як подібні, а третій - як відмінний від перших двох. Ознака, за яким два елементи розцінюються як подібні, утворює полюс подібності, а ознака, за якою вони протиставляються третьому, - полюс контрасту, де елементи - це реалії, або об'єкти. Об'єкти мають різні властивості, і те, як суб'єкт буде розуміти зв'язок між цими властивостями, залежить від обраного ним конструкту.
Виділяється три типи конструктів:
обмежувальний;констелляторний;пропозіціональний.
Обмежувальний - дозволяє витлумачити елементи тільки всередині самого конструкту. Наприклад, якщо це - книга, то це тільки книга.
Констелляторний - фіксує якесь число альтернатив, пов'язаних з його елементами. Такі конструкти забезпечують стереотипне мислення: "якщо це книга, то вона повинна складатися з окремих сторінок і мати обкладинку, містити текст".
Пропозіціональний не відносить окремі властивості до інших елементів. За рахунок цього конструкту виражається філософський підхід до об'єкта: "Книга - це джерело знань". У цьому сенсі об'єкту може бути приписано безліч різних характеристик - від перцептивних до ціннісних властивостей, аж до "французького акценту".
Основні характеристики конструктів
Конструкт характеризується біполярним, діапазоном застосовності і індивідуальністю.
Біполярність означає, що у кожного конструкту є два полюси, отримані в досвіді шляхом знаходження подібності та відмінності між трьома елементами. Полюса конструкту індивідуальні і не обов'язково прямо протилежні один одному як антоніми. Так, у однієї людини полюса "байдужість" може бути протиставлений полюс "турбота", "милосердя", а в іншого - того ж полюса "байдужість" - "емоційність", "захопленість". У процесі виявлення особистісних конструктів у випробуваного можуть виникнути труднощі в вербалізації одного з полюсів. В.В. Столін відзначає, що однополюсні конструкти вказують на те, що людина у своїй свідомості виключає саму можливість іншого осмислення явища, події. На думку Дж. Келлі, це конструкти з прихованою опозицією, з "зануреним полюсом», не представленому у свідомості.
Діапазон застосовності - це ті об'єкти, які можуть бути витлумачені за допомогою даного конструкту.
Індивідуальність пов'язана з розумінням людини як активного дослідника реальності, який не просто засвоює готове знання, а й досліджує її, конструює, висуває гіпотези. Конструкти, ефективно що пророкують події, залишаються, неефективні - руйнуються, кожна людина створює свою власну, унікальну систему конструктів.
Крім того, кожен конструкт має фокус і область докладання, за межами яких його використання для прогнозу не ефективне. Область додатки конструкту - всі явища, які людина тлумачить за допомогою даного конструкту. Фокус - ті явища, тлумачення яких за допомогою даного конструкту найбільш ефективно, тобто веде до більш точному прогнозу.