
- •1. Предмет та завдання психології особистості.
- •2. Біосоціальна суть особистості. Спадкове, вроджене, соціальне.
- •3. Основні характеристики особистості.
- •4. Людина. Індивід. Особистість Індивідуальність. Суб’єкт.
- •5. Теорія особистості. Сутність та компоненти.
- •6. Критерії оцінки теорії особистості
- •7. Класифікація сучасних психологічних теорій особистості, основні напрямки теорій особистості та їх зміст.
- •8. Концепція особистості з.Фрейда: структура та динаміка особистості.
- •9. Стадії психосексуального розвитку особистості за теорією з.Фрейда.
- •10. Захисні механізми в теорії психоаналізу.
- •11. Техніки
- •12. Структура особистості. Комплекси, установки, функції особистості (к.Юнг).
- •13. К.Юнг: динаміка та розвиток особистості.
- •14. Індивідуальна психологія а.Адлера: фіктивний фіналізм; компенсація; комплекс меншовартості; соціальний інтерес; креативне я; стиль життя.
- •15.Психологічна допомога особистості в індивідуальній психології а.Адлера.
- •16. Е. Фром. Природа особистості, свобода та механізми втечі від самотності
- •17. Е. Фром: характеристика базових потреб особистості.
- •18.Е.Фром:типи соц.Характеру;особистість і суспільство.
- •19.Аналіз теорії особистості к.Хорні
- •20. «Невротичні потреби особистості» в теорії к.Хорні
- •21.Стратегії поведінки особистості в теорії к.Хорні
- •22.К.Хорні:типи невротичної особистості:соціальні умови і особистість
- •23. Заг. Характеристика теор.Трансакційного аналізу е.Берна
- •24. Поняття Его-станів Берна, його види.
- •26. Теорія научіння Торндайка
- •27. Теорія оперантного научіння Скінера.
- •28. Становлення та розвиток особистості у теорії Бандури.
- •29. Поняття особистості у біхевіоризмі.
- •30.Загальна характеристика диспозиційного напряму в психології особистості
- •31. Диспозиційна теорія особистості г.Олпорта.
- •32.Основні характеристики рис особистості в теорії Олпорта.
- •33. Поняття диспозиції в теорії Олпорта. Типи індивідуальних диспозицій.
- •34. Поняття пропріуму в теорії г.Олпорта. Стадії розвитку пропріуму.
- •35. Поняття «зріла особистість» в теорії г.Олпорта,її характеристики
- •36.Структурна теорія рис особистості р.Кеттелла.
- •37. Фактори особистості в теорії р.Кеттелла.
- •38. Теорія типів особистості г.Айзенка.
- •39. Типи особистості в теорії г.Айзенка, їх особливості та відмінності.
- •40. Загальна характеристика теорій когнітивного підходу до вивчення особистості.
- •41. Когнітивний підхід: теорія ж.Піаже.
- •42.Теорія особистісних конструктів Дж. Келлі :загальна характеристика.
- •43.Поняття конструкту та його види в теорії Дж.Келлі
- •44.Центрована на людині теорія особистості к.Роджерса
- •45.Феноменологічна позиція к.Роджерса.
- •46.Тенденція актуалізації в теорії к.Роджерса
- •48. Поняття повноцінно функціонуюча людина в теорії Роджерса
- •49. Загальна характеристика теорії самоактуалізації Маслоу
- •50. Ієрархія потреб в теорії Маслоу
- •51. Характеристика самоактуалізованих особистостей в теорії Маслоу
- •52. Загальні принципи гуманістичного напрямку в теорії особистості
- •53. Філософсько-методологічні основи та традиції дослідження особистості у вітчизняній психології
- •54. Особист. В культ-істор.Теорії виготського
- •55. Харатерист.Проблем особистості у роб. Костюка
- •56.Осн.Положеня теор.Особ.Леонтьєва
- •57. Розв.Особист.В теорії ельконіна
- •58.Концепція людинознавст.Ананьєва
- •59.Філософсько-псих.Концепція особ. Рубінштейна
- •60. Аналіз підходів до проблеми розвитку і формування особистості у зарубіжних психологічних напрямках.
- •61. Потреби як джерело активності в гуманістичних психологічних теоріях особистості.
- •62. Особистість з позиції когнітивної психології
- •63. Спільне і відмінне в теорії особистості з.Фрейда і к.Юнга.
- •64. Типові методи дослідження особистості у теорії з.Фрейда.
- •65. Типові методи дослідження особистості у теорії к. Юнга.
- •67. Дати характеристику динаміці психоаналітичних ідей.
- •68. Зміст поняття соціалізація особистості.
- •69.Стадії та інститути соціалізації особистості.
- •70.Соціально-психологічні механізми соціалізації особистості
- •71.Психологічні механізми соціалізації
- •72. Біхевіоризм та проблема особистості.
- •73.Індивідуальність.Проблеми індивідуально-типологічних відмінностей особистості.
- •74. Вікові кризи життя і процес соціалізації індивіда.
- •76.Проблема особистості в вітчизняній психології
- •77.Порівняльний аналіз зарубіжних та вітчизняних теорій розвитку особистості.
- •78. Соціалізація особистості та соціальна адаптація особистості.
- •79. Структура особистості в творах вітчизняних психологів.
- •80. Особистість. Характеристики особистості.
- •82.Аналіз підходів до особистості в теоріях а.Адлера та г.Юнга
- •83.Порівняльна характеристика теорій Олпорта і Кеттелла
- •84. Поняття риси та тип особистості в теоріях особистості
- •85. Психологічні теорії особистості: порівняльний аналіз основних напрямків
- •86. Максименко «Поняття особистості в психології»
- •87. Бандура «Научіння через відповідні наслідки»
- •88.Титаренко «Життєві домагання особистості»
- •89.Франкл «человек в поисках смысла»
- •90. М. Й. Боришевський «Психологічні механізми розвитку особистості».
32.Основні характеристики рис особистості в теорії Олпорта.
Вісім основних характеристик рис особистості:
1) риса особистості - не тільки номінальне, а й реальне позначення, тобто вони справді властиві людям, а не є наслідком теоретичних узагальнень;
2) риса особистості є більш узагальненою якістю, ніж звичка. Звички, об'єднуючись, зливаються в риси;
3) риса особистості - рушійний елемент поведінки, тобто риси схиляють людину створювати або шукати ситуації, у яких вони можуть виявитися;
4) наявність рис можна встановити емпірично: хоча вони не піддаються безпосередньому спостереженню, психологічні методи дають змогу їх виявити;
5) риса особистості лише відносно незалежна від решти. Перекриваючись, вони виявляються в ще більш узагальнених характеристиках поведінки;
6) риса особистості не є синонімом моральної або соціальної оцінки. Негативний полюс вираженості риси - не завжди "погано", а позитивний - не завжди "добре";
7) рису можна розглядати або в контексті особистості, у якої її виявили, або за її поширеністю в суспільстві;
8) неузгодженість деяких учинків з рисою не є доказом її відсутності у людини.
Спочатку Г.-В. Олпорт розмежував загальні (вимірювані, узаконені) риси як характеристики, що відрізняють одну групу людей від іншої в межах певної культури, та індивідуальні (морфологічні), які не допускають порівнювання з іншими людьми (їх він позначив пізніше як індивідуальні диспозиції; саме вони, за Олпортом, і становлять основний інтерес для психології особистості).
33. Поняття диспозиції в теорії Олпорта. Типи індивідуальних диспозицій.
Диспозиція - готовність , схильність суб'єкта до поведінкового акту , дії, вчинку або їх послідовності. в теорії особистості Г. Олпорта - численні риси особистісні (від 18 до 5 тис.) , що утворюють комплекс схильностей до певної реакції суб'єкта на зовнішнє середовище ,
Останніми роками своєї кар'єри Олпорт дійшов усвідомлення, що використання терміна «риса особистості» для опису як загальних, і індивідуальних характеристик, наштовхується на труднощі. І він переглянув свою термінологію і назвав індивідуальні риси індивідуальними диспозиціями. Загальні ж риси змінили назва, ставши просто рисами особистості. Тепер у визначення індивідуальної диспозиції включена фраза «притаманна індивіду», але у іншому визначення залишилося таким самим.
Олпорт запропонував виділяти три типи диспозицій: кардинальні, центральні і вторинні.
Кардинальні диспозиції - це риси, що позначають весь життєвий шлях людини (наприклад, схильність до співчуття). Центральні диспозиції - тенденції в поведінці, які легко помічає оточення. Bтoринні диспозиції - надання переваг і ситуативні прояви людини.
34. Поняття пропріуму в теорії г.Олпорта. Стадії розвитку пропріуму.
Олпорт не вважав, що особа – це лише набір пов'язаних диспозицій. Поняття особистості включає у себе єдність, структуру і інтеграцію всіх аспектів індивідуальності, які надають їй своєрідність. Існує деякий принцип поєднання всіх диспозицій в єдине ціле, який Оллпорт пропонує називати пропріумом. Пропріум - це певна організуюча і об'єднуюча сила, призначення якої - формування унікальності людського життя. Стадії розвитку пропріуму:
1) Відчуття тіла - це "стрижень становлення особистості", іншими словами тілесне Я. Сюди відносяться всі органічні відчуття, які відчуває людина.
2)Самототожність, відчуття себе собою - почуття, яке зростає поступово. Важливу роль при формуванні даної функції відіграє соціальна взаємодія. Спочатку дитина починає дізнаватися своє ім'я серед потоку інших звуків, а з часом він починає осягати, що він залишається одним і тим же людиною, незважаючи на зовнішні (відбуваються в процесі росту) і внутрішні (думки, наприклад) зміни.
3)Звеличення его - це ні що інше, як егоцентризм, властивий людині від природи. Зосередженість на собі обумовлена потребою у виживанні. Кожна людина прагне до самоствердження, йому необхідно відчувати почуття гордості за себе, бути задоволеним собою.
4)Розширення его. Ця функція в ранньому дитинстві проявляється як ототожнення дитиною себе з своїми батьками, іграшками та іншими предметами, які йому належать. Пізніше вона поширюється на інші групи людей (клас у школі, сусіди, нація). У зрілості ж процес розширення его може здійснюється за допомогою розвитку інтересу до якихось абстрактним ідеям, моральним цінностям.
5)Раціональний суб'єкт. Ця функція забезпечує "адекватне пристосування, точне планування і щодо бездоганне рішення життєвих рівнянь". Ця функція має безпосередній зв'язок з розвитком мислення.
6)Образ себе - це те, яким людина бачить себе в даний момент часу (здібності, статус, ролі) і те, яким він хоче стати, тобто ідеальне Я.
7)Особисте прагнення, або іншими словами мотивація. Г. Олпорт стверджує, що як тільки особистість переходить на стадію розширення его і вибирає образ себе, який безпосередньо пов'язаний з образом Я ідеального, мова заходить не про простих природних імпульсах і потягах, а про особисте прагнення людини, яке відображає власне, тобто самість .
8)Суб'єкт пізнання - функція, яка, за словами Г. Олпорта, підноситься над рештою пропріатівнимі функціями і синтезує їх. Вона полягає в тому, що людина пізнає не тільки об'єкти матерії, але і самого себе. Підсумком розвитку стає здатність людини до самопізнання і самоусвідомлення.