27. Теорія оперантного научіння Скінера.

Деталізуючи біхевіоральний підхід, Беррес Фредерік Скіннер дослідив, що людські звички розвиваються як результат унікального досвіду оперантного научіння. Тобто, люди схильні повторювати ті дії, що призводять до приємних суб'єктивно позитивних наслідків, і уникають того, що викликало негативні результати. Наприклад, якщо маленька дівчинка отримає похвалу і цукерку від батьків за співчуття до іншої дитини, то надалі реакція співпереживання стане її звичкою. Відповідно покарання, отримане хлопчиком від дорослих за розбиту вазу, буде стримувати його від маніпуляцій з подібними речами.

Схеми дії оперантного научіння за Б.Скіннером:

І.Поведінковий акт (опер ант) → позитивне підкріплення → формування звички;

ІІ. Поведінковий акт (опер ант) → покарання → пригнічення операнта.

Виходячи з такого погляду на психіку, біхевіористи дійшли висновку, що її розвиток залежить від соціального оточення, від умов життя, тобто стимулів, які надає середовище.

28. Становлення та розвиток особистості у теорії Бандури.

Одним із найзначніших персонологів сучасності є Альберт Бандура (1925), американський учений канадського походження. На відміну від радикальних біхевіористів, він вважає, що особистість формує поведінка людини, її індивідуальні характеристики та впливом навколишнього середовища, коли всі ці чинники діють спільно, а навчання не обов´язково припускає винагороду. Відповідно до соціально-когнітивної теорії Бандури, ми можемо вчитися, спостерігаючи за діями іншої людини. Крім того, у теорії Бандури велику увагу приділено здатності людини мислити та пізнавати й набагато менше - чинникам навколишнього середовища. Бандура підкреслює також ідею про те, що підкріплення може бути й непрямим, тобто ми можемо зміцнитися в нашому прагненні до навчання, коли бачимо, як інші дістають свою нагороду. Бандура стверджує, що не може бути підкріплення без попередньої здатності пізнавати. Для того щоб щось скріпило нас у наших намірах, ми повинні мати уявлення про зв´язок між діями та їх наслідками. Бандура думає, що людина може вчитися, не роблячи ніяких дій. Він називає цей процес навчання через спостереження і відрізняє його від навчання через програвання. Щоб навчитися за допомогою спостереження, ми повинні: 1) звернути увагу на зразок, який збираємося виконувати 2) організувати і зберігати свої спостереження 3) спробувати виконати нові для себе дії 4) мати причину повторювати поведінку моделі.

29. Поняття особистості у біхевіоризмі.

Особистість людини, з погляду біхевіоризму, є не що інше, як сукупність поведінкових реакцій, властивих цій людині. Та або інша поведінкова реакція виникає на певний стимул, ситуацію. Формула «стимул - реакція» (S-R) є провідною в біхевіоризмі. Закон ефекту Торндайка уточнює: зв’язок між S-R посилюється, якщо є підкріплення. Підкріплення може бути позитивним (похвала, отримання бажаного результату, матеріальна винагорода тощо) або негативним (біль, покарання, невдача, критичне зауваження тощо).

Отже, з позиції біхевіоризму особистість - це все те, чим володіє індивід, і його можливості щодо реакцій. Була розроблена теорія научіння - біхевіоризм, школа психології, яку в представили І.Павлов, Д.Уотсон, Б.Скіннер. Згідно з теорією научіння, особистість - це результат взаємодії індивіда з навколишнім середовищем, яке він хоче пізнати, щоб визначити, в яких ситуаціях його поведінка є адекватною і відповідає суспільним нормам, а в яких ні.