
- •1.Мат.Вир. – осн.Умова уснівання та розвитку сусп..
- •2.Процесс праці та його прості моменти
- •3.Спосіб вир.:продуктивні сили і виробничі відносини
- •5.Определение предмета политэкономии.
- •6.Товарне виробництво:
- •8.Товар і його властивості:спож.Вар. ,мінова вар.
- •9.Двоїстий характер втіленоі в товарах праці.
- •10.Величина вартості товару.
- •11. Продуктивність та інтенсивність праці
- •12.Форма варт. Та Ії іст.Розвиток.Виник.Грошей
- •13. Сутність і функції грошей.
- •14.Закон вартості-закон товарного виробництв
- •15.Перетворення грошей у капітал.
- •16.Робоча сила як товар. Вартість і споживна вартість товару робоча сила.
- •17.Процес праці та процес створ. І зрос.Вартості.
- •18.Сутність капіталу: пост. Та змінний капітал.
- •19.Роб.День,його струк і гран..Необ. Та додат праця
- •20.Додаткова вартість.Норма і маса дод. Вар.
- •21. Два способи виробництва додаткової вартості.
- •22.Методи вир. Відносної дод.Вар:проста кооперація,
- •23. Сутність заробітної плати.
- •24. Основные формы и современные системы заработной платы.
- •25.Номінальна і реальна заробітна плата.
- •26. Зміст і типи відтворення.Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.
- •27.Нагромадження капіталу.Фактори що виз.Його розміри.
- •29.Технічна, вартість та орг. Будова капіталу,
- •30.Нагромадження капіталу і утворення промислової резервної армії праці.Основні форми безробіття.
- •32.Оборот капіталу .Основний і оборотний капітал.
- •33.Виробництво і обіг. Витрати обігу і їх види.
- •34.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •35.Час обороту капіталау і його складові частини.Швидкість обороту капіталу.
- •36.Відтворення індивідуального та суспільного капіталу.Проблеми реалізації.
- •37.Річний продукт суспільства і його вартісна натурально-речова форми.Два підрозділи суспільного виробництва.
- •38.Просте відтворення суспільного капіталу.Умови реалізації суспільного продукту пр простому відтворенні.
- •39. Розширене відтворення суспільного капіталу. Умови реалізації суспільного продукту при розширено відтворенні
- •40.Вартість та капіталістичні витрати виробництва.
- •41. Сутність прибутку .Норма і маса прибутку.Фактори ,що визначають норму прибутку.
- •42.Внутрігалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •43.Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми
- •45.Закон тенденции нормы прибыли.
- •46.Торговый капитал
- •47. Позичковий капітал
- •48. Позичковий процент
- •49.Крелит.Сутність,функції,форми.
- •50.Банки,їх роль,функції ,операції
- •51.Акціонерний капітал та акціонерне товариство.
- •52.Акції,їх види ,курси акцій.Установчий прибуток і шляхи його утворення.Фіктивний капітал.
- •54.Монополія на землю,як об’єкт капіталістичного госпорядування і диференційна рента.
- •55.Диференційна рента і,диференційна рента іі.
- •56.Монополія приватної власності на землю і абсолютну ренту.
- •57. Національний доход: сутність, джерела і фактори зростання.
- •58.Виробництво,розподіл,перерозподіл,та використання національного доходу.
- •59.Циклічний характер відтв. В ринковій економіці.Фази циклу.
- •60.Економічні кризи.Сутність.Причини.Відновлення основного капіталу.
- •61.Концентрація і централізація виробництва та капіталу.Виникнення монополії.
- •62.Сутність і форми монополістичних об,єднань.
- •63.Фінансовий капітал:виникнення,сутність та форми панування.
- •64.Міграція капіталу: можливість, необхідність, основні форми. Суяасні явища міграції капіталу.
14.Закон вартості-закон товарного виробництв
Зміст: Закон вартості – закон, який передбачає, що виробництво і обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.Сутність закону вартості полягає в тому, що товари обмінюються еквівалентно, як рівні кількості втіленного в них абстрактного суспільно необхідного труда, що створює їх вартість.Закон вартості лежить в основі руху цін на ринку. Дія закону вартості виявляється в тому, що всі різноманітні за обсягом затрати праці зводяться до середніх, суспільно необхідних. Зведення це відбувається на ринку, через суспільні контакти всієї маси товаровиробників і покупців, через механізм попиту та пропонування.Функції закону вартості: 1)Цей закон є стихійним регулятором виробництва, він здійснює розподіл суспільної праці по галузям та видам виробництва. 2)Закон сприяє розвитку продуктивних сил. 3)Закон приводить до диференціації, розшарування товаровиробників на багатих і бідних, що обумовлює перехід від простого до капіталістичного товарного виробництва.
15.Перетворення грошей у капітал.
Капітал – це само зростаюча вартість.Порівняємо 2 формули: 1)Т – Г – Т – формула простого товарного обігу. 2) Г – Т – ГI – всезагальна формула капіталу.В обох формулах відображені акти купівлі-продажу, однакові речові елементи: товар і гроші. Але різна послідовність актів купівлі і продажу як наслідок різної мети руху. Мета руху першої форули: власний товар виробник продає заради купівлі чужого товару, за допомогою якого він задовольняє свою потребу.Мета руху другої формули: отримання більшої вартості, ніж авансована вартість, тобто отримання додаткової вартості.Маркс виявив протиріччя всезагальної формули капіталу: 1протиріччя – формула суперечить закону вартості, згідно якого товари обмінюються еквівалентно як рівні кількості втіленного в них абстрактного суспільно необхідного труда, що створює їх вартість. 2протиріччя – капітал не може виникнути з обігу і також не може виникнути поза обігом, тобто він повинен виникнути в обігу і в той час не в обігу.Розв’язання суперечностей: повинен відбутися обмін еквівалентів – товари апіталіст повинен купити по вартості, продати вироблені товари по вартості, та все ж отримати більшу вартість, ніж авансував. Причому це повинно відбуватися у сфері обігу і в той же час не в сфері обігу.Здобути вартість із споживання товару власнику грошей вдасться лише у тому випадку, якщо на ринку він знайде специфічний товар, що має оригінальну властивість – бути джерелом вартості. Таким товаром є здатність до праці або робоча сила.
16.Робоча сила як товар. Вартість і споживна вартість товару робоча сила.
Робоча сила – сукупність фізичних, інтелектуальних і організаторських здіб-ностей, якими володіє людина і використовує їх в ході виробничої діяльності. В процесі діяльності робоча сила постійно вдосконалюється – набирається досвіду, знань, отримує освіту тощо. Вступаючи в сферу виробництва для забезпечення себе засобами існування власник робочої сили може використати один з двох варіантів: 1.Створити власне приватне підприємство і виробляючи товари або послуги пропонувати їх на ринку.2. Пропонувати свою здатність до праці уже функціонуючим підприємствам, тобто продавати свою робочу силу. В такому разі робоча сила перетворю- ється в товар.Робоча сила стає товаром при наявності таких умов: 1)власник робочої сили – особисто, юридично вільна людина, вільно розпоряджається своєю роьочою силою. 2)власник робочої сили повинен бути вільним від засобів виробництва і життєвих засобів. 3) повинен бути клас, що володіє засобами виробництва, грошима і прагне збагачення.Вартість робочої сили – затрати суспільно необхідного робочого часу, по-трібні для відтворення робочої сили. Визначається вартістю товарів та пос-луг, необхідних для забезпечення нормального існування людини в певних соціально-економічних умовах.Фактори: рівень освіти, зріст інтен.праці,рівень каліф,Зростання рівня і зміна структури найманого робіт.Є факт., які сприяють зниженню тов.РС -здешевлення засобів існування,заст..на вир. Дітей і жінок, заст.. малок.праці.Споживча вартість робочої сили – здатність людини своєю працею створювати новий продукт і нову вартість величина якої більша, ніж вартість самої робочої сили.На ринку вартість робочої сили проявляється в вигляді заробітної плати. Заробітна плата - це ціна (грошовий вираз вартості) товару робоча сила. Вона буде опускатися нижче вартості в тому випадку коли існує надмірна пропозиція робочої сили (безробіття) і отримує тенденцію до зростання, в випадку дефіциту робочої сили.