56.Монополія приватної власності на землю і абсолютну ренту.

За часів Маркса в сільському господарстві, у порівнянні ч промисловістю. була більш низька органічна будова капіталу, тобто додаткова вартість, створена в цій галузі, перевищувала середній прибуток. Ця ж ситуація спостерігається і зараз у більшості країн, за винятком невеликої кількості найбільш розвинутих країн, де органічна будова капіталу в сільському господарстві зрівнялась, а, може, й перевищила цю будову в промисловості. Для тих країн, де органічна будова капіталу к сільському господарстві все те більш низька, ніж в промисловості, зберігається умова для утворення абсолютної земельної ренти.

Монополія приватної власності на землю перешкоджає вільному переливу капіталу в сільське господарство, а, отже, й перерозподілу додаткової вартості, що виробляється в цій галузі, на користь галузей промисловості. Створена в сільському господарстві додаткова вартість залишається в ньому завдяки ній монополії: землевласник не дає в оренду гірші ділянки землі поки ринкова ціна не підніметься до рівня вартості продукції, що включає всю додаткову вартість, а не лише середній прибуток.

Друга особливість ціноутворення в сільському господарстві: сільськогосподарська продукція продається не по ціні виробництва, а по вартості.Абсолютна рента утворюється на всіх землях. Націоналізація землі означала 5 ліквідацію крупної приватної власності на землю і зникнення абсолютної ренти.

Найважливіші моменти при характеристиці абсолютної ренти:1) умова виникнення — більш низька органічна будова капіталу в сільському господарстві, у порівнянні з промисловістю;

2) причина утворення - монополія приватної власності на землю;3) джерело - додатковий труд найманих сільськогосподарських робітників, що створює надлишкову додаткову вартість;4) механізм утворення - різниця між вартістю і ціною виробництва.

57. Національний доход: сутність, джерела і фактори зростання.

Национальный доход представляет собой вновь созданную годовым трудом общества стоимость. Он включает в себя переменный капитал (v) и прибавочную стоимость (m), т.е. НД=(v + m) (это форма стоимости). Национальный доход – часть национального продукта за вычетом возмещения для его создания средств производства(натурально-вещественная форма). Что касается источников НД, то он, НД, создается производительным трудом общества во всех сферах общвенного производства. Специфически, общвенный труд означает, что он обменивается на капитал, а не на доход и производит прибавочную стоимость и капитал. Этот вид наемного труда наз производительным. В современных условиях в развитых странах в НД включаются результаты материального и нематериального производства, в том числе и сферы услуг. Рассматривая его, исходя из структуры общественного труда, видно, что НД явл результатом как необходимого, так и прибавочного труда, затраченного в течение года, и включает в себя необходимый и прибавочный продукт.Основными факторами роста НД являются следующие:1)Увеличение объема живого труда, прилагаемого в общественном производстве, сокращение его непроизводительных затрат и потерь;2)Повышение производительности труда (заметим, что рост массы живого труда и его производительности по-разному влияют на величину национального дохода: рост влияет на стоимость, а пр-ность труда – на динамику фактического объема НД)3)Экономия материальных затрат – экономия сырья, материалов, топлива, эл.энергии, более эффективное использование оборудования и т.д.Все это способствует сокращению фонда возмещения и тем самым увеличивает другую часть валового продукта – НД.