19.Роб.День,його струк і гран..Необ. Та додат праця

Робочий день – це час доби, на протязі якого робочий працює на підприємстві капіталіста.Робочий день складається з необхідного і додаткового робочого часу.Додаткова вартість, що виробляється шляхм абсолютного збільшення робочого дня за межі необхідного робочого часу, називається абсолютною додатковою вартістю. Необхідний робочий час - частина робочого дня, протягом якої створюються матеріальні блага, необхідні для відтворення ро-бочої сили, утримання і всебічного розвитку самого працівника та його сім'ї. По суті, це час, протягом якого створюється необхідний продукт. Є максимальні межі робочого дня: фізична і соціальна, пов’язані з необхідністю задовольняти фізичні і соціальні потреби найманих робітників.Співвідношення класових сил визначає тривалість робочого дня.У наші часи у багатьох країнах з розвинутою ринковою економікою законодавство встановило 8-годинний робочий день, тому збільшення абсолютної додаткової вартості відбувається за рахунок підвищення інтенсивності праці, наднормових робіт, приробітків після основної норми.В США використовується термін “moon lighting” – робота при місячному світлі.Середня тривалість приробітків – 13 годин на тиждень. Другий спосіб збільшення виробництва додаткової ватості полягає в тому, що при незміному робочому дні зменшується частка необхідного робочого часу і, відповідно зростає частка додаткового робочого часу.

20.Додаткова вартість.Норма і маса дод. Вар.

Додаткова вартість – це вартість, що створена понад еквівалента вартості робочої сили.

Норма додаткової вартості виражає спепінь експлуатації найманих робітників:

m’ = m/V *100%

Еквівалент вартості робочої сили створюється на протязі необхідного робочого часу, а додаткова вартість на протязі додаткового робочого часу.

m’ = додатковий робочий час / необхідний робочий час * 100%

При капіталізмі необхідний і додатковий продукти відбивають відношення купівлі-продажу робочої сили, експлуатації найманих робітників.Додаткова вартість – специфічна категорія капіталістичного устрою, специфічна форма додаткового продукту.

Масса додаткової вартості представляє собою величину додаткової вартості, що надходить капіталісту від експлуатації всіх працюючих на нього найманих робітників.

M = m’ * V / 100%

21. Два способи виробництва додаткової вартості.

Прибавочная стоимость-избыток стоимости, созданной трудом рабочего сверх стоимости рабочей силы.

Оба способа основаны на удлинении прибавочного времени рабочего дня.

1)базируется на абсолютном удлинении продолжительности рабочего дня за пределы необходимого рабочего времени.-

Абсолютная прибавочная стоимость. Этот способ присущ капиталистическому способу производства на всех ступенях его развития. Стремление предпринимателя удлинить рабочий день обусловлено самими законами капиталистического производства.

2)основан на сокращении необходимого рабочего времени и увеличения прибавочного времени в пределах той же продолжительности рабочего дня – Относительная прибавочная стоимость. Чтобы сократить необходимое рабочее время надо понизить стоимость жизненных средств рабочего(стоимость рабочей силы определяется стоимостью жизненных средств) Избыточная прибавочная стоимость – это прибавочная стоимость, которую получают отдельные капиталисты в результаты снижения индивидуальной стоимости их товаров в сравнении с общественной стоимостью на основе наиболее высокой продуктивности труда на отдельных предприятиях, в сравнении с общественно нормальным уровнем. Это временное явление, оно пропадает, как только новый метод производства распространяется ,становятся типовыми.