17.Процес праці та процес створ. І зрос.Вартості.

Процес праці має при капіталізмі свої особливості: 1) робітник працює під контролем капіталіста; 2) продукт труда належить не робітнику , а капіталісту. Капіталістичний процес виробництва представляє собою єдність процесу труда і процесу збільшення вартості, тобто він має двоїстий характер. Труд найманого робітника має двоїстий характер: він одночасно конкретний і абстрактний. Завдяки конкретному труду створюється споживна вартість товару і зберігається, переноситься на готовий товар вартість споживних засобів виробництва.Мова йде саме про збереження вартості. Своїм абстрактним трудом, витрачаючи робочу силу в фізіологічному сенсі, робітник створив нову вартість. Зцієї суми капіталісту будуть повернені витрати на купівлю робочої сили.Вартість робочої сили не переноситься, а заново створюється еквівалент вартості робочої сили. Отже двоїстий характер труда найманого робітника проявляється в тому, що конкретний труд одночасно створює споживну вартість і зберігає вартість споживних засобів виробництва, а абстрактний труд створює нову вартість, в тому числі, додаткову вартість, звідси двоїстий характер капіталістичного виробництва – це одночасно процес труда і процес збільшення вартості. Додаткова вартість – це вартість, що створена понад еквівалента вартості робочої сили.Таким чином – всі умови перетворення грошей в капітал вконанні – закони товарного обміну виконані. Це відбулось при посередництві сфери обігу, де була куплена робоча сила, і в той же час не в сфері обігу, тому що ця сфера лише підготовлює процес збільшення вартості, який відбувається в сфері виробництва.

18.Сутність капіталу: пост. Та змінний капітал.

За Марксом капітал це специфічне виробниче відношення, що полягає в експлуатації найманного труда капіталом, у привласнені капіталістом додаткової вартості.Сутність капіталу як виробничого відношеня розкривається у вченні Маркса про постійний і змінний капітал.У процесі виробництва завжди приймають участь 2 фактори: засоби виробництва і робоча сила. Та частина капіталу, що перетворена в засоби виробництва, в процесі вир-ва не змінює величини своєї вартості, тому Маркс назвав її постійним капіталом.Скільки вартості було представлено в засобах виробництва, стільки й збережено завдяки конкретному труду найманого робітника. Ту частину капіталу яка перетворена в робочу силу і в процесі вир-ва змінює свою вартість в тому сенсі, що відтворює еквівалент своєї власної вартості і понад цим створює додаткову вартість, Маркс назвав змінним капіталом. W = С + ( V + m ): W-вартість товару;С-стара вартість; V-еквівалент вартості робочої сили; m-додаткова вартість. Критерії розрізнення постійного та зміного капіталів: різна роль двох частин капіталу в утворенні вартості товару, в створені додаткової вартості.Постійний апітал не створює додаткової вартості, це здійснює лише змінний капітал, точніше, абстрактний труд найманих робітників, що представляє змінний капітал в процесі вир-ва.Оскільки додаткова вартість – плід змінного капіталу, остільки для вимірювання степеня експлуатації найманих робітників додаткову вартість слід зіставляти зі змінним капіталом.