- •1. Чисельні методи та обчислювальна математика
- •1.1. Роль математичного моделювання у розв’язанні задач навколишнього світу
- •1.2. Структура похибки розв’язку задачі
- •1.3. Поняття стійкості та коректності
- •1.4. Основні етапи розв’язання прикладних математичних задач
- •1.5. Контрольні питання
- •2. Елементарна теорія похибок
- •2.1. Джерела і класифікація похибок
- •2.2. Абсолютна та відносна похибки
- •2.3. Вірні значущі цифри
- •2.4. Похибки арифметичних операцій
- •2.5. Графи обчислювальних процесів
- •2.6. Контрольні питання
- •2.7. Завдання
- •Т Варіант Варіант Варіант аблиця 2.1
- •Порядок розв’язання задачі
- •Т Варіант Варіант Варіант аблиця 2.2
- •3. Алгебра матриць
- •3.1. Визначник матриці, властивості визначника і правила його обчислення
- •3.2. Обернена матриця
- •3.3. Трикутні матриці
- •3.4. Обернення матриць за допомогою розбиття її на клітини
- •3.6. Поняття рангу матриці
- •3.7. Контрольні питання
- •3.8. Завдання
- •4. Розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.1. Теорема Кронекера – Капеллі
- •4.2. Розв’язання довільних систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.3. Класифікація методів розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь та їх порівняльні характеристики
- •4.4. Точні методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.4.1. Метод Крамера
- •4.4.2. Метод Гаусса
- •4.4.3. Метод головних елементів
- •4.4.4. Метод Гаусса–Жордана
- •4.4.5. Схема Халецького
- •4.4.6. Метод квадратних коренів
- •4.5. Ітераційні методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •4.5.1. Метод ітерацій
- •4.5.2. Умови збіжності ітераційного процесу
- •4.5.3. Оцінювання похибки методу ітерацій
- •4.5.4. Метод Зейделя
- •4.5.5. Умови збіжності процесу Зейделя
- •4.5.6. Приведення системи лінійних рівнянь до вигляду, зручного для ітерацій
- •4.6. Контрольні питання
- •4.7. Завдання
- •Література
4.4.5. Схема Халецького
Нехай система лінійних рівнянь дана в матричному вигляді
(4.27)
де
– квадратна матриця порядку
,
– вектори–стовпці.
Представимо
матрицю А
в вигляді добутку нижньої трикутної
матриці
із з'єднаною діагоналлю, тобто
(4.28)
де
і
елементи
та
визначають
за формулами
при
(4.29)
при
(4.30)
Рівняння (4.27) можна записати в такому вигляді:
(4.31)
Добуток
є вектором–стовпцем, котрий позначимо
через у:
(4.32)
Тоді рівняння (4.33) перепишемо у вигляді
(4.33)
або
(4.33')
Тут
елементи
відомі, тому що матриця А
системи
(4.29) вважається вже розкладеною на
добуток двох трикутних матриць С
и
В
[формули
(4.29) і (4.30)].
Перемноживши матриці в лівій частині рівності (4.33'), одержуємо систему рівнянь
(4.34)
звідки одержуємо такі формули для визначення невідомих:
(4.35)
Невідомі
зручно обчислювати разом з елементами
.
Після
того як всі
визначені за формулами (4.35), підставляємо
їх у рівняння (4.32):
Помноживши, одержимо систему
(4.36)
Оскільки коефіцієнти визначені [див. формулу (4.30)], то значення невідомих, починаючи з останнього, обчислюємо за такими формулами:
(4.37)
Цей метод одержав назву схема Халецького. У схемі застосовується звичайний контроль за допомогою сум [1 – 4]. Під час розв’язання рівнянь за схемою Халецького зручно користуватися таблицею 4.9.
Таблиця 4.9
|
|
|
|
|
Вільні члени |
|
|
|
|
|
Вільні члени |
|
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ |
|
|
|
|
|
|
1
2 4 2 |
2
- - 3 -1 |
-1 -1
- - 1 |
2 0 0 - 1 1 |
4 2 -1 1 |
8 2 0 2 |
ІІІ |
|
|
|
|
|
|
-1 |
1 |
-1 |
1 |
|
|
Приклад. Використовуючи схему Халецького, розв’язати систему
Розв’язання
В І розділ таблиці вписуємо матрицю коефіцієнтів, її вільні члени і контрольні суми.
Далі заповнюємо розділ II за правилом, тобто спочатку знайдемо 1–й стовпець матриці С, потім 2–й рядок матриці В, 2–й стовпець матриці С, 3–й рядок матриці В тощо.
У
розділі ІІІ визначаємо
.
Поточний контроль здійснюється за допомогою стовпця ∑, над яким виконуються ті ж дії , що і над стовпцем вільних членів.
Елементи 1–го стовпця матриці С знаходимо за формулою
Далі переписуємо 1–й стовпець розділу І у 1–й стовпець розділу ІІ:
Елементи 1–го рядка матриці В знаходимо за формулою
тобто
Елементи 2–го стовпця матриці В знаходимо за формулою
тобто
Елементи 2–го рядка матриці В знаходимо за формулою
Елементи 3–го стовпця матриці С знаходимо за формулою
тобто
Елементи 3–го рядка матриці В знаходимо за формулою
тобто
Елементи 4–го стовпця матриці С знаходимо за формулою
тобто
Елементи 4–го рядка матриці В знаходимо за формулою
тобто
Обчислюємо за формулою
де
Маємо:
Отже,

1
1
1
1
1
2
1