
- •2.1.4. Навчально-методичні матеріали до вивчення дисципліни «методологія наукових досліджень»
- •1. Вступ
- •2. Тематичний план дисципліни
- •3. Зміст дисципліни за темами Тема 1. Методологія наукового дослідження як галузь знань
- •1.1. Зміст методології наукових досліджень
- •1.2. Деякі загальні закономірності розвитку науки як системи знань
- •1.3 Особливості інструментарію економічного дослідження
- •1.4 Практичне застосування знань з методології наукових досліджень при підготовці магістерської дипломної роботи
- •Тема 2. Наукове знання як результат наукової діяльності.
- •2.1. Зміст наукової діяльності
- •2.2. Конкретні продукти наукової діяльності. Дослідження як елемент управління
- •2.3. Обєкт, предмет та мета наукового дослідження у магістерській роботі
- •2.4. Ефективність наукового дослідження: зміст та оцінка
- •2.5 Наукова комунікація
- •Тема 3.Складові методології наукових досліджень
- •3.1. Рівні методології наукового дослідження
- •3.2. Принципи і методи дослідження як система
- •3.3. Спеціальні методи наукового дослідження державної політики
- •Тема 4. Етапи наукового дослідження та обґрунтування результатів.
- •4.1. Наукова проблема, гіпотеза, парадигма
- •4.2. Теорії та пояснювальні моделі. Наукове передбачення
- •4.3. Економетричне обґрунтування зв’язків макроекономічних явищ
- •4. Плани лекцій
- •5. Плани семінарських занять
- •6. Порядок організації самостійної і індивідуально -консультативної роботи
- •Карта самостійної роботи студента магістерської програми “Державне управління економікою з дисципліни «Методологія наукових досліджень»
- •7. Методики активізації процесу навчання
- •8. Система поточного і підсумкового контролю
- •8.1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни
- •8.3. Модульні завдання
- •8.4 Науковий реферат
- •8.5. Реферат інформаційних джерел за темою магістерської роботи
- •8.6. Порядок та критерії оцінювання знань студентів
- •8.6.1. Поточне оцінювання знань
- •8.6.2. Оцінювання результатів складання іспиту
- •8.6.3. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни
- •8.6.4. Зразки екзаменаційних білетів
- •9. Рекомендована література
8.6. Порядок та критерії оцінювання знань студентів
Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.
8.6.1. Поточне оцінювання знань
Об’єктами поточного контролю знань студента є такі види навчальної діяльності:
рівень підготовки до семінарських занять,
рівень підготовки до виконання завдань модульного контролю;
рівень наукового реферату;
рівень реферату інформаційних джерел;
У процесі контролю оцінюється рівень знань та здатність їх практичного застосування.
Максимальна кількість балів, яку студент може одержати за поточну роботу, становить 50 балів
8.6.2. Оцінювання результатів складання іспиту
Відповідь студента стаціонара на кожне із 6 завдань екзаменаційного білету оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів згідно з такими критеріями:
оцінку «10» заслуговує студент, який: а) безпомилково, достатньо повно і без ознак плагіату розкрив теоретичне питання; б) продемонстрував правильне застосування теоретичних знань;
оцінку «5» отримує студент, який: а) на теоретичне питання подав правильну, але неповну відповідь, або повну відповідь з несуттєвими помилками, або повну та правильну відповідь з незначними ознаками плагіату; б) при застосуванні теоретичних знань допустив несуттєві помилки;
оцінка «0» виставляється студенту, який: а) не розкрив суттєвих елементів теоретичного питання або його відповідь на питання переважно є плагіатом: б) не вміє застосовувати теоретичні знання.
У підсумку результати складання іспиту оцінюються в діапазоні 0 - 60 балів.
Наведені критерії є основними. Однак, загальна оцінка за іспит може бути знижена на 10 балів за таких умов:
якщо екзаменаційна письмова робота написана неохайно або нерозбірливим почерком;
якщо під час проведення іспиту студент порушував дисципліну.
У разі, коли екзаменаційна робота студента оцінена менше, ніж у 30 балів (0, 5, 10, 15, 20, 25), він отримує за іспит незадовільну оцінку (0 балів).
8.6.3. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів). Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.
До екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку:
Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ |
Оцінка за національною шкалою |
Оцінка за шкалою ECTS |
90–100 |
відмінно |
A |
80–89 |
добре |
B |
70–79 |
C |
|
66–69 |
задовільно |
D |
60–65 |
E |
|
21–59 |
незадовільно з можливістю повторного складання |
FX |
0–20 |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
F |