
- •2.1.3. Навчально-методичні матеріали до вивчення дисципліни «Промислова Політика»
- •1. Вступ
- •Професійні компетенції, якими мають володіти випускники після освоення дисципліни «Промислова політика»
- •2. Тематичний план дисципліни
- •3. Програма дисципліни та рекомендована література Тема 1. Теоретичні основи та механізм реалізації промислової політики
- •Основні поняття та їх визначення
- •Тема 2. Показники та об'єктивні закономірності розвитку промисловості
- •Основні поняття та їх визначення
- •Тема 3. Структурна політика
- •Основні поняття та їх визначення
- •Тема 4. Амортизаційна політика
- •Основні поняття та їх визначення
- •Тема 5. Інвестиційна політика
- •Основні поняття та їх визначення
- •Тема 6. Показники економічної ефективністі у механізмі інвестиційної політики
- •Основні поняття та їх визначення
- •Тема 7. Науково-технічна політика
- •Основні поняття та їх визначення
- •Тема 8. Державна інноваційна політика.
- •Основні поняття та їх визначення
- •Тема 9. Політика реформування відносин властивості в промисловості.
- •Основні поняття та їх визначення
- •Тема 10. Інтелектуальна власність.
- •Основні поняття та їх визначення
- •Тема 11. Зовнішньоекономічна політика в промисловості.
- •Основні поняття та їх визначення
- •Рекомендована література Основна література
- •Додаткова література
- •4. Плани практичних (семінарських) занять
- •Тема 8 Державна інноваційна політика
- •Тема 9. Політика реформування відносин власності в промисловості
- •Тема 10. Інтелектуальна власність
- •Тема 11 Зовнішньоекономічна політика в промисловості
- •5. Організація самостійної роботи студентів
- •5.1 Карта самостійної роботи студентів та форми її організації
- •Карта самостійної роботи студента
- •5.2. Перелік питань для вивчення теоретичного матеріалу дисципліни
- •Практичні завданя
- •Модульні завдання
- •Модульний тест № 1
- •Модульний тест № 2
- •9. Які промислові об’єкти відносяться до групи “в” за Державною програмою приватизації на 2000 – 2002 роки?
- •Модульний тест
- •5.3. Перелік індивідуальних завдань для самостійного опрацювання
- •6. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни
- •6.1. Організація поточного оцінювання знань студентів
- •6.1.1. Виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях
- •6.1.1.1. Оцінювання рівня знань студента, продемонстрованих у відповідях на семінарських (практичних) заняттях
- •6.1.1.2. Оцінювання виконання студентами розрахункових завдань
- •6.1.2. Оцінювання виконання завдань для самостійної роботи
- •6.1.2.1. Оцінювання виконання реферату
- •6.1.2.2. Оцінювання виконання есе
- •6.1.2.3. Критерії оцінювання виконання реферату (есе)
- •6.1.3. Оцінювання виконання модульних контрольних робіт
- •6.2. Оцінювання результатів складання екзамену
- •6.3. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни
- •6.4. Ліквідація академічної заборгованості
- •7. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
- •8. Зразок екзаменаційного білета
- •Екзаменаційний білет № …….
- •Київський національний економічний університет
- •Екзаменаційний білет № …….
Основні поняття та їх визначення
Економічний ефект – абсолютний показник економічного результату
Промислового виробництва, який характеризує різницю між отриманими доходами та витраченними ресурсами.
Економічна ефективність – відносний показник економічного результату промислового виробництва, який характеризує відношення економічного ефекту до витрат ресурсів.
Статичний показник економічної ефективності характеризує рівень ефективності на певний момент часу.
Динамічний показник економічной ефективності виражає зміну рівня ефективності за певний проміжок часу і розраховується відношенням рівня ефективності наступного періоду до рівня ефективності попереднього периоду.
Крива виробничих можливостей – графік, що ілюструє максимальну здатність промисловості виробляти товари за умов повного використаняекономічних ресурсів.
Напрям інтенсивного розвитку – спосіб отримання економії за рахунок використання взаємозамінних економічних ресурсів.
Форма інтенсивного розвитку характеризує конкретний вид ресурсу, який інтенсивно використовується чи навпаки зберігається.
Тема 3. Структурна політика
Сутність структури промисловості. Системний підхід до структурізації промисловості. Особливості структурних змін у промисловому виробництві кінця ХХ століття. Зарубіжний досвід державного регулювання структурних змін у промисловості. Структуроутворюючи фоктори у промисловості України. Характеристика структури промисловості України. Структурна перебудова промисловості як одне з основних завдань уряду.
Структурні зрушення у промисловості України за час її Незалежності. Відтворювальні пропорції в промисловості. Ринкові підходи до визначення основних відтворювальних пропорцій. Галузева структура: технологічний та аналітичний підходи. Регіональна структура: розподіл промисловості за економічним та адміністративним принципами. Соціальна структура. Структура форм власності. Структтура організаційно-правових форм підприємництва. Структура доходів робітників. Зовнішньоекономічна структура промисловості.
Структурний ефект та його вимірювання в промисловості. Індекс структурних змін. Лінійні та квадратичні показники структурних зрушень. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції. Роль високотехнологічних галузей у структурній трансформації промисловості.
Концепції структурної політики в промисловості. Активна та пасивна структурна політика. Напрями активної державної промислової політики. Критерії пріоритетності у структурної політиці. Методи структурної політики. Нові організаційні структури у промисловості: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси. Державна підтримка нових організаційних структур.
Основні поняття та їх визначення
Структура промисловості – це співвідношення, які відбивають взаємозв’язки та взаємозалежності між окремими частинами промисловості в процесі її розвитку.
Відтворювальна структура промисловості – пропорції, що характеризують процес відтворення у промисловості.
Галузева структура промисловості – пропорції між галузевими комплексами або групами галузей, що мають однакові економічні характеристики.
Інфраструктура – це комплекс галузей, які забезпечують функціонування галузей матеріального виробництва.
Регіональна структура промисловості – міжрайонні (міжтериторіальні) пропорції розподілу промисловості.
Соціальна структура промисловості відображає розподіл промисловості за формами власності, за організаційно-правовими формами підприємництва, за рівнем доходів працівників.
Структура зовнішньої торгівлі – пропорції та натурально-речовий склад експорту і імпорту промислових товарів.
Оптимальна структура промисловості – пропорції, які надають можливість досягнути найбільшого розвитку промисловості за певної кількостівитраченних економічних ресурсів.
Пасивна структурна політика полягає в тому,що держава створює правову базу для вільного переливу капіталу і праці з одних галузей в інші, але безпосереднього втручання держави в інвестиційні процеси в окремих галузях невідбувається.
Активна структурна політика полягає в тому, що держава широко застосовує державні важелі для прискорення прогресивних структурних зрушень.