Основні поняття та їх визначення

Інтелектуальний продукт – результат творчих зусиль його творців ― людини або колективу.

Інтелектуальна власність – сукупність виключних прав на результати інтелектуальної, насамперед творчої діяльності, а також прирівняних до них за законодавством засобів індивідуалізації учасників господарських відносин (фірмове найменування та позначення, товарний знак і т. п.).

Винахід – технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності). Об’єктами винаходу є: пристрій, засіб, речовина або їх застосування за новим призначенням.

Корисна модель ― нове і промислово придатне конструктивне виконання пристрою.

Промисловий зразок ― результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Знаки для товарів і послуг – зареєстровані у встановленому порядку позначення, що служать для розпізнавання товарів і послуг одного виробника від однорідних товарів і послуг інших виробників.

Фірмове найменування – стале позначення підприємства (фірми, компанії концерну) або окремої особи, під ім’ям якої проводиться її виробнича або інша діяльність.

Позначення місць походження товару – географічна назва країни, населеного пункту, місцевості, де вироблений товар.

Патент на винахід (корисну модель, промисловий зразок) – це документ, що видається Держпатентом України й засвідчує визнання пропозиції винахідника, пріоритет винаходу, авторство й виключне право власника патенту на використання винаходу, зокрема, виробництво і продаж продукції на його основі.

Комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності означає здійснення функції розпорядження способом уведення їх в економічний оборот. Цей процес може здійснюватися через фактичний продаж об’єктів інтелектуальної власності іншим економічним суб’єктам – горизонтальний трансфер – та використання у власному виробництві – вертикальний трансфер.

Ліцензійна угода – торговельна угода, за якій одна зі сторін (ліцензіар) надає іншої стороні (ліцензіату) дозвіл на використання ліцензії. Предметом ліцензії може бути як запатентований (зареєстрований), такі не запатентований ОПВ. Таким чином за своєю юридичною формою ліцензії можуть бути патентними й безпатентними.

Роялті – це періодичні процентні або фіксовані сумарні відрахування ліцензіата на користь ліцензіара за надання права на використання ОПВ.

Паушальний платіж – зафіксована у ліцензійній угоді сума,яка сплачується одноразово або частинами.

Тема 11. Зовнішньоекономічна політика в промисловості.

Міжнародна конкурентоспроможність промисловості України у ХХІ столітті. Чинники , які формують місце вітчизняних промислових підприємств-експортерів у світовій економіці. Подвійна роль світового ринку. Захист внутришніх ринків зарубіжних країн та конкуренція на світових ринках промислових товарів. Відкритість економіки і структурні диспропорції. Зовнішня торгівля та рух капіталів.

Потенційні та реальні обсяги експорту та імпорту промислових товарів. Переваги експорту високотехнологічних промислових товарів. Вплив зовнішньої торгівлі на промислове виробництво. Зовнішня торгівля та неконкурентоспроможне виробництво. Вплив лібералізації зовнішньо економічної діяльності на розвиток промисловості України.

Роль зовнішньоекономічного регулювання у забезпеченні конкурентних переваг національної промисловості. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств. Відкритість ринків та помірна лібералізація зовнішньоекономічної діяльності. Цілеспрямованість та обмеженість протекціоністских заходів держави.