Кресовий закон 1924 р.

арешт українських кобзарів і лірників і розправа над ними Грудень 1934 р. 

Голодомо́р 1932

перехід до форсованої індустріалізацію 1929

Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) —11 липня 1925 

108 Роль организацій українського визвольного руху та їх достягнення досить суперечливі. З одного боку, вони відстоювали незалежність Української народної республіки та фундаментальне право будь-якої нації на самовизначення, яке у 1944 р. було закріплено в Уставі ООН. З іншого боку, вони співпрацювали деякий час з фашистською Німеччиною, хоча б і відмовились від цього у 1942 р. та отримували допомогу демократичних держав Заходу.

Боротьба УПА у 1940-50-х роках проти Червоної Армії та радянської влади, а також радянська пропаганда призвели до того, що зараз для більшости росіян та частини українців поняття «оунівці», «упівці», «бандерівці» символізують агресивний націоналізм та пособництво німецькому нацизму.

Насправді спроби офіційно визнати злочинцями участників українського визвольного руху були невдалими:

• На Нюрнбергському процесі (1945-46 рр..) ОУН не було визнано злочинною організацією.

• У 1954 році в США відбулися слухання слідчої комісії Конгресу, яка зняла з ОУН звинувачення в причетності до Голокосту.^[7] Більш того, у лавах УПА бились представники багатьох національностей, включно з євреями.

Після закінчення війни 1941-45 рр. Організація українських націоналістів мала досить великий вплив в українській діаспорі. Після оголошення незалежності України у 1991 р. керівну діяльність ОУН (б) було перенесено у країну, а вона була реорганізована у Конгрес Українських Націоналістів (КУН).

Розроблена ідеологами українського національно-визвольного руху концепція зламу більшовизму не була зреалізована у свій час. Проте вона по суті втілилася у життя на зламі 1980-90-х років XX століття, коли під натиском національно-демократичної революції, що охопила Центрально-Східну Європу було повалено тоталітарну систему.^[2]

109 Із якою метою в листопаді 1918 року український національний союз утворює Директорію?

Директорія створювалася з конкретною метою — для ліквідації гетьманського режиму. Після цього пе­редбачалося заново визначити форму державної органі­зації УНР.

110 Коли було створено український фронт Першої світової.

Український фронт (Перша світова війна) (грудень 1917 - березень 1918) - оперативно-стратегічне об'єднання збройних сил Української Народної Республіки.

111 Голодомор в Укарїні був складовою політики сталінського режиму у побудові «соціологічної моделі» яка базувалась на форсованій індустріалізації.

112 Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка була ліквідована 2 серпня 1940 року.

 

113  Восени 18 жовтня 1995 року Україна вступила до ради Європи.

114 Заснування просвіти 1868

заснування інституту оссолінських у львові 1817

відкриття в ніжині гімназії вищих наук ніжині 1820

перший вихід друком історії русів 1846

відкриття університету св. Володимира в Києві 1834

115

1 Перший президент України (Л. Кравчук)

2 Віце-президент СРСР який очолив серпневий путч у 1991 (Г. Янаєв)

3 Ініціатор створення першої партії в Україні в період “перебудови” (Л. Лук’яненко)

4 Ініціатор створення Народного руху України (І. Драч)

5 Ініціатор процесу перебудови в СРСР (М. Горбачов)

116. Український національно-визвольний рух в умовах політичної реакції середини 1960 х - першої половини 1980х 

Значні перестановки у вищих ешелонах влади у жовтні 1964 р., що відбувалися на тлі подолання парадності, волюнтаризму і суб’єктивізму, ознаменували собою чергову зміну політичного курсу в СРСР. Нова правляча партійно-державна верхівка на чолі з Л. Брежнєвим обірвала смугу ліберальних реформ, повела рішучу боротьбу з усіма хрущовськими нововведеннями. За критикою діяльності колишнього першого секретаря ЦК КПРС розпочалося плавне згортання процесу десталінізації радянського суспільства. Консервативні та реакційні тенденції в ідеологічному і політичному житті в середині 1960-х рр. поступово втягували країну в стан глибокого формаційного застою. Впроваджуючи жорсткий консервативний курс на зміцнення авторитарно-бюрократичного ладу, лідери нової хвилі, і зокрема Л. Брежнєв, демонстрували свою прихильність до ресталінізації — збереженню і консервації відносин, вибудуваних ще в так званий “культовий період”. 

     Повернення до сталінських методів управління, щоправда у дещо пом’якшеній формі, негативно позначилось на політичному становищі України. Політика неосталінізму призвела до обмеження прав і компетенції республіки, а згодом до повного підпорядкування економіки України центральним міністерствам. Унаслідок згортання господарських реформ Хрущова децентралізовану систему управління (раднаргоспи) замінюють на централізовану. У 1967—1968 роках відбувається поступова перебудова республіканських міністерств на союзно-республіканські. Лібералізація національно-культурного життя наштовхнулася на політику русифікації та хвилю політичних арештів української інтелігенції.

    І все таки перші роки перебування при владі Л. Брежнєва позначені найвищим піднесенням автономного курсу українського керівництва, символом якого стала постать першого секретаря ЦК КПУ  Незважаючи на наступ московських консерваторів, посилення реакції в усіх сферах життя, П. Шелест намагався відстоювати економічні інтереси України перед центром, зокрема в збереженні вугільної промисловості Донбасу, прихильно ставився до українського національно — культурного відродження. В умовах суцільної політики русифікації вагомими були його виступи, спрямовані на підвищення статусу української мови на V з’їзді письменників України (листопад 1966 р.), перед студентами Київського університету у 1968 р. З дозволу партійної верхівки у 1965 р. були зроблені деякі спроби поширення української мови у вищій школі. Зокрема, виступаючи на нараді ректорів і секретарів партійних організацій вищих навчальних закладів у липні 1965 р., секретар ЦК Компартії України з ідеології Андрій Скаба дав вказівку про перехід викладання у вузах республіки українською мовою в тримісячний термін. Аналогічні рішення прийняли деякі органи державного управління. В свою чергу міністерство вищої і середньої спеціальної освіти УРСР розробило заходи, згідно з якими передбачалось запровадити у вузах, на курсах і в академічних групах факультативне вивчення української мови. Українська мова мала стати мовою наукових журналів, підручників і посібників. Незважаючи на те, що накреслені плани на практиці реалізовані не були, вони засвідчили сміливі спроби українського керівництва хоча б частково протистояти процесу русифікації в республіці.

     Зрозумів і схвалив П. Шелест ініціативу української інтелігенції щодо увічнення пам’ятних місць, пов’язаних з історією запорозького козацтва. Він не лише підтримав висунуті пропозиції громадськості, а й висловив сподівання, що внаслідок проведення наполегливої роботи буде створений величний козацький меморіал на острові Хортиця. Прийнята з цього приводу постанова Ради міністрів УРСР (вересень 1965 р.) оголошувала острів Хортиця в м. Запоріжжі державним історико-культурним заповідником, на території якого передбачалося закладення і впорядкування тематичного садово-декоративного парку історії запорозького козацтва. 

117 Лідерами якої організації були І Франко, М Павлик,В Будзиновський (Русько-Українська радикальна партія (РУРП))

118 Ким було організовано повстання проти Скоропадського у листопаді 1918 р?( Євген Коновалець)

119 Коли німецько-фашистські загарбники остаточно окупували територію України?( початок зими 1941 р)

120 У якому році УПА фактично припинила боротьбу проти радянської влади на території Західної України?(1953р)

121 Коли і де було підписана Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО(9 липня 1997 року, Мадрид)

122

КПЗУ (М Заячківський , Й Крілик )

УНДО (Д Левицький, В Мудрий )

УСРП(Л Бачинський, М Стахів)

ОУН(Є Коновалець, С Бандера)

УНП(В Залозецький ,О Зибачинський )

123

1990р 16 липня (Декларацію про “державний суверенітет УРСР”)

1990р 3 серпня (Закон “Про економічну самостійність УРСР”)

1991р 24 серпня(Акт проголошення незалежність України)

17 березня 1991р(референдум щодо подальшої долі СРСР)

28 жовтня1989р(Закон ‘про мови’)

. 

124. Рух опору на захопленій вермахтом території України розпочався з перших днів становлення окупаційного режиму. 16 вересня 1941 p. начальник штабу Верховного головнокомандування вермахту В.Кейтель видав наказ про вживання крайніх заходів проти опору. Восени 1941 р. на окупованій території з розрізненої боротьби з загарбниками оточених підрозділів Червоної армії, наспіх сформованих партизанських загонів, організацій радянського підпілля та інших патріотичних формувань почав поступово оформлятися антинацистський фронт боротьби. Організаційні основи радянського руху опору були закладені вже в перших державно-партійних документах вищого керівництва СРСР початку війни. 20 червня 1942 p. рішенням ЦК КП(б)У був створений спеціальний військовий орган для керівництва партизанським рухом - Український штаб партизанського руху.За деякими даними, у період 1941-1944 pp. на території України діяло понад 3 тис. партійне радянських підпільних груп та організацій чисельністю майже 100 тис. чоловік. У радян. Перші антинімецькі збройні виступи відбулися у березні 1943 p. З квітня 1943 p. збройні формування ОУН-Б беруть нову назву - Українська повстанська армія (У ПА). На початку травня 1943 p. була створена Головна команда УПА, яка оголосила себе найвищою владою на підконтрольній їй території України. Дії УПА розповсюдились з Волині-Полісся на Галичину та деякі східні райони України. На рубежі 1943-1944 pp. з наближенням лінії фронту до теренів Західної України відбулися суттєві зміни акцентів у збройній боротьбі ОУН-УПА. Вона спрямовувалась головним чином проти радянського руху опору, а згодом ОУН- УПА розгорнула активну партизансько-підпільну війну у тилу радянських військ проти відновлюваних партійних і радянських органів.

125. Берестейську угоду з Центральними державами було укладено урядом урядом СРСР 3 березня 1918р.в Бресті- Литовському.

126.У 1918р. окупацію Галичини розпочала Польща.

127. Т.Бульба-Боровець був керівником нерегулярного формування української міліції – «Поліська Січ»

128. Культ особи Сталіна було засуджено на XX з'їзді КПРС (14-25 лютого 1956р.).

129. 1990р.- перші демократичні вибори до Верховної ради УРСР. Передвиборчий Демократичний блок отримав 111 мандатів із 442, незважаючи на опір КПУ й ЗМІ. Робота Верховної ради в парламентському режимі. Вибори проводилися за мажоритарною системою.

130. 1)"Справа Бейліса" – 1914

2)Утворення ТУП – 1908

3)Заснування РУП – 1900

4)Створення легіону УСС - 1911

5)Заснування УНП - 1902

131. 1)Один з авторів «Акту проголошення української держави» - Я.Стецько

2)ініціатор ліквідації Берестейської церковної унії – Г.Костельник

3)командувач Південно – Західного фронту – М.Кирпинос

4)керівник Українського центрального комітету - В.Кубійович

5)Головнокомандувач УПА – Р.Шухевич

132. Основні цілі, напрямки і пріоритети зовнішньої політики України сформульовані в Акті незалежності України 24 серпня 1991 р. і в Зверненні Верховної Ради України “До парламентів і народів світу”, який був прийнятий 5 грудня 1991 р., в якому вказується: що Україна буде неухильно додержуватись норм міжнародного права, керуючись Загальною Декларацією прав людини, Міжнародними пактами про права людини, які Україна ратифікувала, та іншими відповідними міжнародними документами. Минуле десятиріччя показало, що проголошені у початку придбання незалежності принципи зовнішньої політики послідовно реалізовувались у практичній діяльності: Україна стала важливим суб’єктом світової політики, на якого не можуть не зважати навіть сучасні великі держави. Сьогодні можливо констатувати, що, не взираючи на надзвичайну складність внутрішнього становища, багатьох прогалин у сфері зовнішньої політики, Україна досягла певних результатів на міжнародній арені. Як незалежну державу Україну визнали більш 150 країн, з них 141 установили дипломатичні відносини. У Києві відкрито 42 іноземних посольств, діють декілька консульських установ. Україна є членом багатьох міждержавних, міжнародних недержавних, регіональних та інших організацій. Вона приймає участь у роботі ООН, ЮНЕСКО, Раді Європи, Парламентській Асамблеї ОБСЄ, Міжнародній організації праці, Міжнародного валютного фонду, Міжнародній організації інтелектуальної власності та ін. Головними цілями зовнішньої політики України є: забезпечення найбільш сприятливих умов для подальшої трансформації суспільства, його соціально-політичного, економічного і духовного розвитку, а також досягнення всеспільної безпеки, розвитку дружніх відносин і всебічної співпраці з іншими країнами світу, сприяння зміцненню і прогресу світового суспільства.

133. Вкажіть країну, у складі якої діяло УНДО - Польща

134. Коли було підписано Варшавську угоду між Петлюрою та Пілсудським? - 22 квітня 1920

135. Засновником і лідером Української гельсінської Спілки був: Левко Лук’яненко.

136.Як називався «самвидавський» часопис, заснований В. Чорноволом, що виходив упродовж 1970-1972 рр. «Український вісник»

137.Яка подія відбулась 8 грудня 1991р.: Утворення СНД.

138. Встановіть відповідність:

КПЗУ – Заячківський, Крілик

УНДО – Левицький, Мудрий

УСРП – Бачинський, Стахів

ОУН – Коновалець, Бандера

УНП – Залозецький, Зибачинський

139. Встановіть відповідність:

Постанова ВР про Державний прапор України - 28 січня 1992

Проведення Всеукраїнського референдуму - 1 грудня 1991

Формування у ВР парламентської опозиції – Народної Ради - 6 червня 1990

Прийняття Акту проголошення незалежності України - 24 серпня 1991

140. Проаналізуйте державне будівництво у 1991-2006 рр.

Ключовим завданням перших років державотворення стало формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої, судової. Поряд з цим необхідно було забезпечити утворення управлінських структур на місцях, налагодити ефективну взаємодію місцевої та центральної влади. Ці завдання загалом на теперішній день реалізовані, хоча певні проблеми залишилися.

Державне будівництво незалежної України ускладнювалося відсутністю відповідної законодавчої бази, перш за все нової Конституції, відповідно до якої необхідно було розробляти й приймати всі інші нормативно-правові акти. Конституція УРСР 1978 р. залишалася діючою до 1996 р., до неї в умовах розбудови самостійної держави було внесено понад 200 поправок. Закони, які приймалися, нерідко суперечили чинній Конституції, що підривало принципи законності.  Основними державотворчими подіями йпроцесами в незалежній Україні є: • заміна назви «Українська Радянська Соціалістична Республіка» на назву держави «Україна» • визначення правового статусу населення законом від 8 жовтня 1991 р. «Про громадянство України»: громадянство України надавалося всім, хто проживав на її території, не був громадянином іншої держави і не заперечував проти прийняття українського громадянства; • прийняття закону «Про Державний кордон України»,яким встановлювалися кордони, порядок їх охорони і перетину; • прийняття Верховною Радою «Декларації прав національностей України» (1 листопада 1991 р.), у якій підкреслюється, що Україна гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні економічні, політичні, соціальні й культурні права; • формування Збройних сил на основі закону «Про збройні сили України», який базується на без’ядерному і позаблоковому статусі України, принципі розумної достатності озброєння, відмові від визнання будь-якої країни потенційним противником; • створення Служби безпеки України (СБУ), компетенція якої полягає у захисті державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного та оборонного потенціалу України, у боротьбі з організованою злочинністю у сфері управління й економіки; • затвердження Верховною Радою державної символіки України (січень—лютий 1992 р.): Державний Герб, Державний Прапор, Державний Гімн • створення Національного банку України • формування трьох гілок влади — законодавчої, виконавчої і судової, відповідних владних інститутів; • формування багатопартійної системи; • розробка й прийняття нині діючої Конституції України (1996 р.) (конституційний процес триває, внесення змін до Конституції лишається актуальним питанням).

141. Коли була утворена Українська соціал-демократична робітнича партія. - Грудень 1905