Поле зору зорової труби.Що таке паралакс сітки ниток?

Простір, який можна бачити в трубу,закріплену нерухомо, називається полем зору. Розмір поля зору труби визначається діаметром кільця, яке називається діафрагмою.Воно розміщене там, де розміщенезображення предмета, яке дає об’єктив, тобто в задньому фокусі об’єктива.

Паралаксом сітки ниток називають непотрапляння зображення

предмета (візирної цілі), побудованого об’єктивом, в площину сітки ниток. Для того, щоб усунути паралакс, уточнюють чіткість зображення спостережуваного предмета, змінюючи положення фокусувальної лінзи, і чіткість зображення сітки ниток, змінюючи положення окуляра.

Тільки після усунення паралаксу можна говорити, що труба придатна для

візування на точку.

Прилади для вимірювання відстаней на місцевості.

Мірні стрічки – сталеві смуги завширшки 15–20 мм,

завтовшки 0,3–0,4 мм. Їх довжина 20, 24, 50, 100 м. На стрічках метри позначено цифрами на прямокутних або овальних пластинках, півметри – клепками, дециметри – круглими отворами. Розрізняють такі мірні стрічки: кінцеві, штрихові та шкалові.

Для вимірювання невеликих віддалей використовують рулетки

з найменшими сантиметровими, частіше міліметровими, поділками. Рулетки

бувають різної довжини: 2, 5, 10, 20, 30, 50 м. Ширина металевої смужки

найчастіше 10 мм, товщина – 0,2 мм. Рулетки зберігають намотаними на

особливий пристрій.

Пряма геодезична задача.

Нехай відомі прямокутні координати точки 1 (х1, у1), довжина лінії 1-2 S1-2

та дирекційний кут цієї лінії 1-2 a.

Необхідно знайти: координати точки 2 (х2, у2) .

Прямокутна система координат ХОУ, в якій розміщені точки 1 та 2. Через точку 1 проведемо пряму, паралельну до осі ОХ. Тоді в точці 1 ця пряма з лінією 1-2 утворить кут a1-2 , який і є дирекційним кутом лінії 1-2. Спроектуємо точку 2 на осі координат. В результаті проектування утвориться прямокутний трикутник 1-С-2. Тоді, як видно з рисунка, координати точки 2, тобто х2 та у2, більші за координати точки 1 відповідно на катети 1-С та 2-С. Ці катети позначимо Dx та Dy . Їх називають приростами координат.

Побудова координатної сітки.

Для побудови координатної сітки широко застосовується лінійка, яку

запропонував російський вчений-геодезист Ф.В. Дробишев. Він розробив

велику і малу лінійки. Великою лінійкою можна побудувати сітку квадратів

розміром 80×60 см, а малою – розміром 50×50 см.

Послідовність побудови координатної сітки 50×50 см.

Лінійку кладуть паралельно до нижнього краю аркуша креслярського паперу, і на відстані приблизно 5 см від нього прокреслюють вздовж скошеного верхнього краю лінійки олівцем лінію. Потім лінійку накладають на цю лінію так, щоб лінію було видно посередині віконець лінійки, а скошений край нульового вікна був на відстані приблизно 5 см від лівого краю паперу та прокреслюють олівцем вздовж скошених країв віконець лінійки шість штрихів. Отримують на прокресленій лінії дві крайні точки майбутньої координатної сітки (ліву і праву), відстань між якими 50 см. Позначимо їх: ліву – 1, а праву – 2. Повертають лінійку на 90° і встановлюють точку початку відліку (точка а на лінійці) на перетині лівого штриха з прокресленою лінією. Прокреслюють вздовж скошених країв вікон лінійки шість штрихів.

Далі встановлюють початок відліку лінійки перпендикулярно до про-

кресленої на папері лінії так, щоб точка початку відліку на лінійці збігалась зперетином правого крайнього штриха з прокресленою на папері лінією. Прокреслюють вздовж скошених країв вікон лінійки шість штрихів. Щоб отримати ще дві верхні крайні точки координатної сітки, лінійку

укладають по діагоналі так, щоб початок відліку лінійки опинився у точці перетину правого крайнього штриха з прокресленою на аркуші лінії, а скошений край кінця лінійки – на верхньому лівому прокресленому на папері штриху. Прокреслюють по скошеному краю кінця лінійки лінію.

У результаті отримують три вершини квадрата координатної сітки

розміром 50 см.

Для побудови четвертої точки лінійку укладають по діагоналі так, щоб точка початку відліку лінійки розташувалася у точці 1, а скошений край кінця лінійки – на верхньому правому штриху. Прокреслюють по скошеному краю кінця лінійки лінію. Штрихи побудови з’єднують прямими лініями.