Державна геодезична мережа.Геодезичні знаки.

Сучасні мережі створюють методами космічної та наземної геодезії, Завдяки космічним методам сучасні мережі будують переважно як

просторові мережі, тобто одночасно визначають планові координати точок i X ,i Y та висоти Ні. Частина пунктів ДГМ є перманентними, в яких безперервно ведуть космічні та наземні геодезичні вимірювання, астрономічні та гравіметричні спостереження, інші вимірювання.

Для картографування території будь-якої держави, особливо такої великої,

як Україна, дуже важливо створити математичну основу, тобто мережу

геодезичних пунктів, закріплених на місцевості. Координати цих пунктів

повинні мати єдиний для цієї держави початок координат. Такі мережі, які

охоплюють територію усієї країни, називають державними геодезичними

мережами (ДГМ). Пункти ДГМ мають просторові, тобто планові (X ,Y ), та

висотні (H) координати. Під час горизонтального знімання використовують

тільки планові координати (X ,Y ).

Відомо, що ДГМ складається з:

– астрономо-геодезичної мережі першого класу;

– геодезичної мережі другого класу;

– геодезичної мережі згущення третього класу.

Дати визначення основних осей теодоліта.

1. Вертикальна вісь обертання теодоліта – пряма, навколо якої обертається алідада.

2. Вісь циліндричного рівня –дотична до внутрішньої поверхні ампули рівня у нуль-пункті, спрямована вздовж ампули рівня.

3. Візирна вісь – це уявна пряма лінія, яка проходить через центр сітки

ниток та задню головну точку об’єктива.

4. Горизонтальна вісь – це вісь, навколо якої обертається зорова труба.

Для чого служать рівні в геодезичних приладах?

Рівні використовують для встановлення осей та площин приладів у горизонтальне та вертикальне положення, а також для вимірювання малих кутів відхилення їхніх параметрів від правильного положення. За принципом дії розрізняють рідинні, електронні, пружинні рівні. За формою рідинні рівні поділяють на циліндричні та сферичні. Циліндричні рівні використовують для точного, а сферичні для приблизного встановлення приладів у задане положення. Важливий показник рівнів – їхні характеристики точності, за якими рівні

класифікують на: встанівні – приводять осі приладів в задане положення з точністю 5÷10.;

· технічні – з ціною поділки приблизно 1. ;

· точні – з ціною поділки не більше за 30.. ;

· високоточні – з ціною поділки не більше за 10.. .

З

.Знімання екером та стрічкою. Принципова схема теодоліта.

Користуючись мірною стрічкою та екером, можна виконати горизонтальне

знімання невеликих рівнинних ділянок місцевості. Ділянки зазвичай мають

форму неправильного багатокутника, вершини якого закріплюють кілками.

Нумерують кілки за годинниковою стрілкою. В нашому випадку це шестикутник. Вибираємо лінію 6–3 за вісь знімання. Таку лінію називають

магістраллю. Провішують її. Вимірюють довжину лінії 6–3 стрічкою і одночасно опускають перпендикуляри за допомогою екера з точок 1, 2, 5, 4.

Під час знімання старанно викреслюють рисунок, який називають аб-

рисом (зарисом). На зарисі записують всі результати знімання.

Даних, записаних на зарисі, достатньо, щоб побудувати план ділянки в

заданому масштабі.

Теодоліт встанов- люють на підставку, яка має три підіймальні гвинти. Підставка, своєю чергою, за допомогою станового гвинта кріпиться до головки штатива. В середину втулки підставки встановлюється порожниста вісь лімба, а в неї – вісь алідади. Лімб – горизонтальний круг з градусними поділками. Алідада – також горизонтальний круг, що має один або два діаметрально розташовані штрихи – індекси, які дають змогу відлічувати шкалу лімба, тобто визначати положення алідади відносно лімба. На алідаді закріплені дві колонки, на які кріпиться горизонтальна вісь обертання зорової труби. На цю ж вісь насаджений вертикальний круг, за допомогою якого вимірюють вертикальні кути.