Визначення площ за методом Савича.

Академік Савич запропонував точний метод вимірювання площ, за яким

не виникають похибки визначення сталої планіметра, а також усуваються похибки, пов’язані з деформаціями паперу, на якому побудовано план чи карту. В результаті значно підвищується точність вимірювань. Такий метод широко застосовують для значних площ, наприклад, площ областей чи площі усієї країни. Нехай маємо площу ділянки Р, визначену аналітично. Це може бути, наприклад, трапеція аркуша карти. Площу трапецій встановлено аналітично за координатами чотирьох вершин. Нехай на цій трапеції необхідно знайти площі ділянок, що входять у різні області, а саме ділянки Р1, Р2, Р3. Планіметром визначають площу всієї фігури

трапеції та площі її частин Р1, Р2, Р3.

Р – відома площа, яку визначили за координатами вершин

трапеції аналітично. З формул видно, що на точність визначення площ фігур не впливає точність визначення сталої планіметра, а лише точність обведення контурів обвідною точкою.

Вимірювання вертикальних кутів на місцевості.

Вимірювання вертикальних кутів по чинають з установки приладу в робоче положення.Для отримання величини кута нахилу візирної осі за вертикальним кругом теодоліта необхідно знати місце нуля вертикального кругаабо місце зеніту.При добре відюстованому приладі місце нуля МО і місце зеніту MЗ мають бути близькі до 0°. Але практично значення МО і MЗ відрізняються від 0° на деяку величину, яку необхідно враховувати при визначенні кутів нахилу  чи зенітних відстаней  .

Якщо кут вимірюють у гору (підвищення) від горизонтальної площини, яка проходить через горизонтальну вісь обертання труби, його вважають додатнім, якщо кут вимірюють у низ (нахил) від цієї площини, – від’ємним

Для виміру вертикальних кутів і визначення місця нуля необхідно передусім встановити: яке основне положення має вертикальний круг теодоліта – КЛ або КП. Основним положенням вертикального круга теодоліта є те, при якому отримують малий позитивний (менше 90°) відлік кута нахилу підвищення.

Якщо основним типом вертикального круга теодоліта є "круг ліво" (КЛ) а лімб оцифрований проти ходу годинникової стрілки, то для визначення місця нуля МО і кутів нахилу   використовують наступні розрахункові формули:

;                        ;

;                        .

Вивід формул для визначення місця нуля і кутів нахилу.

Місце нуля - це відлік на вертикальному крузі коли вісь зорової труби знаходиться в горизонтальному положенні.

Визначення MO. Приводять теодоліт в робоче положення. Вибирають як мінімум три точки, бажано з різними кутами нахилу, приблизно, на однаковій відстані. По черзі наводять на них хрест сітки ниток труби при КП і КЛ. При цьому обов'язково перед відліком приводять бульбашку циліндричного рівня вертикального круга в нуль-пункт при визначенні MO, а якщо його немає, то приводять в нуль-пункт бульбашку рівня алідади горизонтального круга. Після цього знімають відліки. Трубу переводять через зеніт, повертаючи теодоліт на 180°, і беруть відліки, але вже при КЛ.

Значення MO може бути яким завгодно. Кути ухилу обчислюють за відповідними формулами.

Розглядаючи формули обчислення кута нахилу можна зробити висновок, що коли відоме MO, то достатньо взяти відлік по мікроскопу при одному положенні круга. Якщо MO рівне нулю, то кут нахилу буде дорівнювати відліку на вертикальному крузі. З цією метою доцільно MO привести до нуля, коли воно відрізняється від нього.

Г

Геодезичні мережі згущення. Знімальні геодезичні мережі.

Для детального знімання території у великих масштабах створена мережа згущення.Чинна Інструкція вимагає: на територіях, де виконуватимуть зніманняв масштабі 1:5000, потрібен один пункт планової основи на 20–30 км2 і один репер нівелювання на 10–15 км2; на територіях, де ведеться знімання в масштабі 1:2000 і більших, необхідно мати хоча б один пункт планової основи на територію 5–15 км2 і один репер нівелювання на 5–7 км2. Раніше мережі згущення поділялись на:

- мережі полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 4-го класу;

- мережі полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 1-го та 2-го розрядів;

- мережі технічного та тригонометричного нівелювання.

У сучасній геодезії, завдяки застосуванню нової вимірювальної техніки,

зменшилась диференціація мереж за точністю. Вважають, що недоцільно

будувати розрядні мережі, а відразу після мереж 4-го класу треба переходити до знімальних мереж.

Знімальні геодезичні мережі є основою для виконання знімання усіх

масштабів топографічних карт та інших робіт. Найпоширенішим методом побудови знімальної мережі є теодолітний хід. Він є кутомірним ходом і принципово не відрізняється від полігонометричного, лише точність вимірювання кутів та ліній у теодолітному ході значно нижча.

Д

Джерела похибок при вимірюванні кутів.Кутові вимірювання неминуче супроводжуються похибками випадкового і систематичного характеру. Сумарну похибку вимірюваного кута утворюють такі елементи: 1) похибки вимірювання кута, які виникають внаслідок неточного центрування теодоліта і візирних цілей; 2) приладні похибки, які виникають внаслідок порушень взаємодії частин і механізмів теодоліта; 3) власні похибки вимірювання кута – помилки візування і відлічування; 4) похибки, викликані впливом несприятливих зовнішніх чинників (умови видимості, коливання зображень тощо). Дія випадкових похибок може бути послаблена використанням більш досконалих приладів та засобів вимірювань, збільшення числа прийомів.Найсприятливішим для вимірювань кутів вважають час приблизно через 0,5–1 год. після сходу Сонця і за 0,5–1 год. до його заходу. У полуденні години коливання зображень дуже сильні. Сприятливими для вимірювань є похмурі дні.