
- •Передмова
- •1 Загальні положення
- •1.1 Мета та завдання викладання дисципліни
- •1.2 Значення, характерні особливості та місце дисципліни у
- •1.3 Зв’язок статистики з іншими навчальними дисциплінами
- •1.4 Формування знань та вмінь
- •2 Загальні методичні вказівки
- •2.1 Витяг із навчального плану
- •2.2 Види та зміст навчальної роботи
- •2.3 Рекомендації щодо організації самостійної роботи при вивченні дисципліни
- •3 Навчально-методична література
- •3.1 Основна література
- •3.2 Додаткова література
- •3.3 Навчально-методична література видавництва СумДу
- •3.4 Нормативна та довідкова література
- •4 Зміст дисципліни, робоча програма з методичними вказівками
- •Навчально-тематичний план вивчення дисципліни
- •Програмний матеріал до вивчення дисципліни "Статистика"
- •4.2.2 Практичні заняття
- •4.2.3 Методичні вказівки до вивчення тем
- •Тема 1 Предмет, метод та завдання статистики
- •Тема 2 Статистичне спостереження
- •Тема 3 Статистичне зведення та групування статистичних даних
- •Тема 4 Графічний метод зображення статистичних даних
- •Тема 5 Статистичні показники
- •Тема 6 Середні величини та показники варіації
- •Тема 7 Статистичні методи вивчення взаємозв’язків
- •Тема 8 Статистичне вивчення динаміки соціально-економічних явищ
- •Тема 9 Статистичні індекси
- •Тема 10 Вибірковий метод статистичного спостереження
- •5 Вимоги до знань та умінь студентів
- •Тема 1
- •Тема 2
- •Тема 3
- •Тема 4
- •Тема 5
- •Тема 6
- •Тема 7
- •Тема 8
- •Тема 9
- •Тема 10
- •6 Контрольна робота
- •6.1 Загальні вказівки
- •6.2 Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
- •6.3 Загальні вимоги до оформлення та захисту контрольної роботи
- •Завдання до контрольної роботи
- •Вибір варіанту завдання до контрольної роботи
- •7.2 Контрольні завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •8 Курсова робота
- •8.1 Загальні положення
- •Загальні методичні та організаційні вказівки
- •8.3 Методичні вказівки щодо організації навчального дослідження
- •8.4 Вимоги до оформлення курсової роботи
- •8.5 Захист і оцінка курсової роботи
- •9 Порядок підсумкової оцінки знань
- •10 Теми курсових робіт
- •11 Підсумкові питання для самоконтролю
- •Шостка 2005
Тема 3 Статистичне зведення та групування статистичних даних
Для вивчення даної теми слід виходити з того, що зведення і групування даних, зібраних в результаті спостереження, є другим етапом статистичного дослідження. При цьому групування (виділення однорідних груп) вважається основою статистичного зведення статистичної інформації, неодмінною умовою її наукової обробки і практичного використання.
У процесі вивчення теми необхідно засвоїти види зведень та групувань, їх значення в економічному дослідженні, а також основні методологічні питання.
Далі розглядають принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп, а також утворення рядів розподілу.
Тема завершується вивченням сутності статистичних таблиць, їх значення в статистичному аналізі даних, а також правил побудови останніх.
Література [3.1 № 1 ... 16, 3.2 № 5,6; 3.3 № 1; 3.4 № 1 ... 5].
Тема 4 Графічний метод зображення статистичних даних
Розгляд теми починають з усвідомлення необхідності використання статистичних графіків, засвоєння переліку та сутності їх елементів (поля графіка, графічного образу, масштабних орієнтирів, масштабу, масштабних шкал, масштабних знаків, експлікації графіка).
Далі слід переходити до розгляду класифікації статистичних графіків, правил їх побудови, особливостей та умов використання.
Особливу увагу бажано приділити вивченню методології застосування статистичних діаграм, зокрема, для аналізу властивостей рядів розподілу та рядів динаміки.
Література [3.1 № 1 ... 16; 3.4 № 1 ... 5].
Тема 5 Статистичні показники
Вивчення теми слід починати з усвідомлення сутності узагальнюючих показників, що кількісно характеризують величину ознаки досліджуваної сукупності суспільних явищ в певних одиницях виміру. Далі необхідно переходити до виявлення та характеристики чотирьох основних функцій статистичних показників : пізнавальної, управлінської, стимулюючої та контрольної.
Вивчення теми продовжують розглядом класифікації показників за певними ознаками. При цьому, враховуючи, що, відображаючи об'єктивну дійсність, показники знаходяться у тісному взаємозв'язку між собою, слід розглядати їх не ізольовано один від одного, а в певному взаємозв'язку. Крім цього, концентрують увагу на вимогах до показників.
Далі потрібно розглянути сутність основних видів величин, які широко використовуються в економічній практиці. Зокрема, абсолютних величин,
що є джерелом формування статистичної інформації, та відносних величин, тобто, показників, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільно-економічного життя.
Окрему увагу слід звернути на вивчення одиниць виміру показників, способів їх обчислення, форм вираження відносних величин та їх класифікації. Крім того, необхідно усвідомити велике значення останніх при аналізі соціально-економічних явищ з точки зору їх динаміки, складу та інтенсивності поширення.
Література [3.1 № 1 ... 16; 3.2 № 5; 3.3 № 1; 3.4 № 1 ... 5].
Тема 6 Середні величини та показники варіації
Серед узагальнюючих показників, що застосовуються для характеристики суспільних явищ і виявлення закономірностей їх розвитку, велике, мабуть найбільше значення, мають середні величини. Зокрема, без визначення середніх величин важко дати порівняльну характеристику досліджуваних суспільних явищ, окремих показників. Тому, вивченню цієї важливої категорії статистики слід приділити якнайбільшу увагу.
Правильне розуміння суті середньої визначає її особливу значущість в умовах ринкової економіки, коли середня через взаємне погашення індивідуальних значень дозволяє виявити загальну тенденцію розвитку. Це означає, що під час тлумачення суті середніх та прискіпливому їх вивченні слід виходити із положень закону великих чисел і його значення для середніх.
Переходячи до вивчення класифікації середніх величин, слід звернути увагу на корінну відмінність суті та значення основних груп (класів) середніх, а саме – степеневих та структурних. Саме тому їх визначення, тлумачення та умови використання суттєво відрізняються. Задля розуміння суті індивідуальних особливостей використання усіх видів та форм середніх (арифметичної, гармонійної, геометричної, квадратичної, хронологічної, моди, медіани) необхідно надати вивченню кожної з них велику увагу.
Продовжуючи вивчення середніх величин, розглядають методи їх обчислення та інтерпретації результатів.
Аналізуючи суспільно-економічні явища, необхідно усвідомлювати, що середні величини, як узагальнюючі показники, характеризують сукупності за варіюючою ознакою взагалі, тобто, показують лише типовий рівень цих ознак в розрахунку на одиницю однорідної сукупності. Проте середня величина не показує, як щільно групуються навколо неї окремі значення ознаки; чи знаходяться вони поблизу неї чи, навпаки, значно відхиляються від середньої.
Саме тому суттєву увагу при вивченні середніх необхідно надати вивченню сутності і методології розрахунків абсолютних та відносних показників варіації. Більш того, необхідно розуміти, як інтерпретувати та застосовувати розраховані значення окремих важливих показників, скажімо, квадратичного коефіцієнта варіації.
Література [3.1 № 1 ... 16; 3.2 № 1,6; 3.3 № 1; 3.4 № 1 ... 5].