4.2.2 Практичні заняття

Мета проведення практичних занять – більш поглиблений і змістовний розгляд студентами окремих теоретичних положень (предметне опрацювання положень і висновків) та формування певних навичок розв’язання практичних задач шляхом індивідуального виконання відповідно до сформульованих завдань.

Обсяг практичних занять відповідно до вимог освітньо-професійної та робочої програм становить 16 годин. Він містить 4 інтегровані теми з відповідними підрозділами:

1 Статистичне спостереження. Техніка зведення та групування. Ряди розподілу. Статистичні таблиці.

2 Графічний метод зображення статистичних даних. Статистичні показники. Середні величини та показники варіації. . Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.

3 Ряди динаміки, їх види та призначення. Показники зміни рівнів ряду динаміки, їх обчислення. Вибірковий метод.

4 Статистичні індекси та методи їх побудови.

На кожному з практичних занять в межах обсягу зазначених тем розглядаються типові приклади розв’язання задач.

При самостійному вирішенні практичних завдань слід керуватися рекомендаціями „Методичних вказівок ” (див. п.3.3 №1,) і типовими прикладами розв’язання задач (див. рекомендовану літературу п.3.1 № 17 ... 20).

4.2.3 Методичні вказівки до вивчення тем

Тема 1 Предмет, метод та завдання статистики

Розгляд даної теми слід починати з усвідомлення того, що статистика – це, по-перше, галузь практичної діяльності, спрямованої на збір, обробку і аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів; по-друге, статистика розглядається як галузь знань, тобто, як наука і відповідно навчальна дисципліна; по-третє, під статистикою також розуміють сукупність зведених підсумкових цифрових показників, зібраних для кількісної характеристики будь-якої галузі суспільних явищ.

Основною відмінністю статистики від інших суспільних наук є свій, специфічний предмет вивчення – розміри і кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом. Тобто, вона кількісно досліджує закономірності суспільних явищ в конкретних умовах місця і часу.

Вивчення теми необхідно продовжити з детального аналізу трьох послідовно здійснюваних етапів (стадій) методу статистики : статистичного спостереження, статистичного зведення і групування первинних даних, аналізу статистичної інформації.

Далі розглядають визначення і сутність статистичних понять та категорій (ознак, одиниць сукупності, варіації, показників, системи показників), а наприкінці теми фіксують увагу на основних завданнях статистики.

Література [3.1 № 1 ... 16; 3.2 № 5,6; 3.3 № 1].

Тема 2 Статистичне спостереження

При вивченні цієї теми насамперед визначається поняття статистичного спостереження як першого етапу статистичного дослідження. При цьому необхідно усвідомити, що статистичне спостереження – це науково-організований збір даних про явища і процеси суспільного життя. Тобто, його не можна ототожнювати з власне спостеріганням (безпосереднім сприйняттям явищ за допомогою органів чуття).

Велика увага повинна бути присвячена вивченню вимог до первинних статистичних даних, оскільки не всі первинні дані можуть бути покладені в основу висновків та узагальнень. Необхідно також звернути увагу на види та особливості можливих похибок, способи їх зменшення або усунення.

Далі необхідно присвятити значний час розгляду організаційних форм статистичного спостереження, його видів і способів проведення.

Особливу увагу слід звернути на програмно-методологічні і організаційні питання статистичного спостереження.

Література [3.1 № 1 ... 16; 3.2 № 5,6; 3.3 № 1; 3.4 № 1 ... 5].