Тема 6. Середні величини та показники варіації

Серед узагальнюючих показників, що застосовуються для характеристики суспільних явищ і виявлення закономірностей їх розвитку, велике, мабуть, найбільше значення мають середні величини. Зокрема, без визначення середніх величин важко дати порівняльну характеристику досліджуваних суспільних явищ, окремих показників. Тому, вивченню цієї важливої категорії статистики слід приділити якнайбільшу увагу.

Вірне розуміння суті середньої визначає її особливу значущість в умовах ринкової економіки, коли середня через взаємне погашення індивідуальних значень дозволяє виявити загальну тенденцію розвитку. Це означає, що при тлумаченні суті середніх та прискіпливому їх вивченні слід виходити із положень закону великих чисел і його значення для середніх.

Переходячи до вивчення класифікації середніх величин, слід звернути увагу на корінну відмінність суті та значення основних груп (класів) середніх, а саме – степеневих та структурних. Саме тому їх визначення, тлумачення та умови використання суттєво відрізняються. Задля розуміння суті індивідуальних особливостей використання усіх видів та форм середніх (арифметичної, гармонійної, геометричної, квадратичної, хронологічної, моди, медіани) необхідно приділити вивченню кожної з них велику увагу.

Продовжуючи вивчення середніх величин, розглядають методи їх обчислення та інтерпретації результатів.

Аналізуючи суспільно-економічні явища, необхідно усвідомлювати, що середні величини, як узагальнюючи показники, характеризують сукупності за варіюючою ознакою взагалі, тобто, показують лише типовий рівень цих ознак в розрахунку на одиницю однорідної сукупності. Проте середня величина не показує, як щільно групуються навколо неї окремі значення ознаки; чи знаходяться вони поблизу неї чи, навпаки, значно відхиляються від середньої.

Саме тому суттєву увагу при вивченні середніх необхідно приділити вивченню сутності і методології розрахунків абсолютних та відносних показників варіації. Більш того, необхідно розуміти, як інтерпретувати та застосовувати розраховані значення окремих важливих показників, скажімо, квадратичного коефіцієнту варіації.

Основна література: [1, стор.48-77].

Додаткова література: [ 12,стор.91-118; 15,стор.100-149; 19,стор.5-270].

Тема 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків соціально-економічних явищ

Лише розкривши взаємозв'язки і взаємозалежності між неізольованими суспільно-економічними явищами, можна пізнати їх суть та закони розвитку. Тому вивченню взаємозв'язків, основному завданню статистики, слід приділити дуже велику увагу.

Починаючи вивчати цю тему, необхідно базуватись на розумінні окремих понять причинно-наслідкових зв'язків, тобто, відрізняти причину (факторну ознаку) від наслідку (результативної ознаки), а також глибоко розуміти сутність функціональних і стохастичних зв'язків. Крім того, слід усвідомлювати, між ними є суттєві відмінності (відповідність-невідповідність, оберненість-необерненість).

Далі потрібно розглянути всі відомі методи вивчення зв'язків, приділивши окрему увагу методу аналітичних групувань та кореляційно-регресійному методу. В межах глибшого вивчення даних методів необхідно більш докладно зупинитись на розумінні сутності головних понять : форм зв'язку, напрямків зв'язку, тісноти зв'язку, інтерпретації коефіцієнтів регресії.

Основна література: [1, стор.77-101].

Додаткова література: [ 12,стор.141-187; 15,стор.247-274; 23,стор.6-230].