
- •Сумського державного університету методичні вказівки
- •1 Загальні положення
- •1.1 Мета та завдання викладання дисципліни
- •1.2 Значення, характерні особливості та місце дисципліни у
- •1.3 Зв’язок статистики з іншими навчальними дисциплінами
- •1.4 Формування знань та вмінь
- •2 Загальні методичні вказівки
- •2.1 Витяг із навчального плану
- •2.2 Види та зміст навчальної роботи
- •2.3 Рекомендації щодо організації самостійної роботи при вивченні дисципліни
- •3 Методичні вказівки до вивчення тем
- •Тема 1. Предмет, метод та завдання статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •Тема 4. Подання статистичних даних
- •Тема 5. Статистичні показники
- •Тема 6. Середні величини та показники варіації
- •Тема 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків соціально-економічних явищ
- •Тема 8. Статистичне вивчення динаміки соціально-економічних явищ
- •Тема 9. Статистичні індекси
- •Тема 10. Вибірковий метод статистичного спостереження
- •4 Вимоги до знань та умінь студентів
- •Тема 1
- •Тема 2
- •Тема 3
- •Тема 4
- •Тема 5
- •Тема 6
- •Тема 7
- •Тема 8
- •Тема 9
- •Тема 10
- •5.1 Основна навчально-методична література
- •5.2 Додаткова рекомендована література
- •5.3 Інші джерела навчальної, методичної, статистичної
- •6 Порядок підсумкової оцінки знань
- •7 Підсумкові питання для самоконтролю
- •8 Перелік екзаменаційних питань
- •9 Приклад екзаменаційного білету
- •Спеціальність е,ф,м Семестр____3_____________________________
- •Екзаменаційний білет № 25
2.2 Види та зміст навчальної роботи
Навчальна самостійна робота – це систематична цілеспрямована праця студентів, що ставить за мету якнайглибше опанування основ навчальної дисципліни „Статистика”, а також придбання вмінь і навичок практичного використання набутих знань у статистичному аналізі суспільно-економічних явищ та процесів. Вона має поступовий, етапний характер і складається з різних видів робіт, загальний обсяг яких становить 110 академічних годин.
Окрім того, під час навчального семестру студент має бути залучений до аудиторних занять, тобто, він зобов’язаний прослухати курс лекцій (40 годин), а також відвідати практичні заняття (30 годин).Власне, робота при цьому складається з написання відповідних конспектів лекцій та ведення робочого зошиту для виконання розрахункових завдань, що розглядаються під час проведення практичних занять. В період навчального семестру будуть прочитані лекції за темами № 1...17 (див. робочу програму та Регламент):
№ |
Назва теми |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 |
Вступ Методологічні засади статистики. Статистичне спостереження. Зведення та групування статистичних даних. Подання статистичних даних Статистичні показники. Середні величини та показники варіації. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків соціально-економічних явищ. Статистичне вивчення динаміки соціально-економічних явищ. Статистичні індекси. Вибірковий метод статистичного спостереження. Статистичне вивчення підприємницької діяльності. Статистика основних фондів, устаткування, предметів праці. Статистика продуктивності праці та науково-технічного прогресу. Статистика оплати праці, робочої сили і робочого часу. Статистика продукції. Статистика собівартості продукції та цін. Статистика результатів фінансово-господарської діяльності підприємств. |
Лекції охоплюють протягом трьох модульних циклів (І, ІІ, ІІІ) два змістовних модуля: змістовний модуль 1 “Загальна теорія статистики”(30 год.) – розкриває зміст головних питань статистики у розділах: Описова статистика, Аналітична статистика та Змістовний модуль 2 “Застосування статистичних методів в аналізі соціально-економічних явищ”(10 год.).
Для більш ґрунтовного вивчення та опрацювання теоретичного матеріалу студент самостійно вивчає питання (обсяг – 92 години), що винесені для самостійної роботи студента (СРС):
№ теми |
Найменування матеріалу для самостійного вивчення |
Години |
Література |
Вступ |
Історія формування та розвитку статистики. |
1 |
[17] |
Вступ |
Основні історичні етапи розвитку статистики. |
1 |
[18] |
Вступ |
Статистика у дореволюційній Росії, післяреволюційна радянська статистика. Статистика України після здобуття незалежності. |
1 |
[17] |
1 |
Організація державної статистики в Україні та її структура. |
3 |
[11, 15, 30] |
2 |
Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження. |
4 |
[12, 15] |
2 |
Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення. |
2 |
[12, 15, 22] |
3 |
Зведення та групування статистичних даних. Ряди розподілу. |
8 |
[12, 15] |
4 |
Статистичні таблиці. Техніка побудови простих та комбінаційних таблиць. Призначення та застосування комбінаційних таблиць. |
2 |
[12, 15, 28] |
4 |
Статистичні графіки. Знаки Варзара та їх застосування в аналітичній роботі. Техніка та правила побудови радіальних діаграм. Кругові та квадратні діаграми, правила їх побудови та використання в аналітичній практиці економіста. |
2 |
[12, 15, 28] |
5 |
Абсолютні та відносні величини. |
6 |
[12, 15] |
6 |
Загальні принципи та характерні особливості застосування середніх величин. Властивості середньої. |
6 |
[12, 15, 19] |
6 |
Застосування показників варіації. Коефіцієнт осциляції, його суть та обчислення. Обчислення та застосування лінійного та квадратичного коефіцієнтів варіації. Властивості дисперсії. |
4 |
[12, 15, 19] |
7 |
Аналіз зв’язків. Нелінійні залежності та методи їх виявлення. Множинна регресія та її застосування. |
8 |
[12, 15, 23, 24] |
8 |
Методи визначення основної тенденції розвитку суспільно-економічних явищ. Аналіз сезонних коливань. |
10 |
[12, 15, 21, 24, 25] |
9 |
Середньозважені статистичні індекси, територіальні індекси. Сутність, приклади та особливості використання комбінованих індексів. |
7 |
[12, 15, 20] |
10 |
Способи формування вибіркової сукупності. Методи поширення результатів вибірки на генеральну сукупність. |
5 |
[12, 15, 22] |
12 |
Статистика устаткування. |
3 |
[3, 11] |
12 |
Статистика предметів праці. |
3 |
[3, 11] |
13 |
Статистика науково-технічного прогресу. |
8 |
[3, 11] |
14 |
Статистика робочої сили і робочого часу. |
8 |
[3, 11] |
|
Всього |
92 |
|
На 15-ти практичних заняттях розглядаються розрахунково-аналітичні приклади до відповідних тем:
- Набуття навичок складання планів статистичних спостережень.
- Засвоєння методики зведення та групування первинних статистичних матеріалів.
- Набуття навичок побудови та аналізу статистичних таблиць і графіків.
- Засвоєння методики використання абсолютних і відносних статистичних величин
- Напрацювання практичних навичок застосування середніх величин та показників варіації для обробки і аналізу результатів статистичних спостережень.
- Практичне засвоєння статистичних методів вимірювання, оцінки та змістовної інтерпретації зв’язків між явищами.
- Набуття навичок зімкнення рядів динаміки та здійснення розрахунків показників інтенсивності динаміки.
- Отримання практичних навичок виявлення основної тенденції розвитку, аналізу випадкових і сезонних коливань рівнів ряду, а також засвоєння принципів прогнозування соціально-економічного розвитку на основі екстраполяції.
- На практичних прикладах засвоїти сутність статистичних індексів та їх роль в статистико-економічному аналізі.
- Практичне засвоєння методики обробки результатів найбільш поширеного виду несуцільного спостереження – вибіркового спостереження.
- На практичних прикладах засвоїти застосування статистичних методів аналізі соціально-економічних явищ.
Впродовж навчального семестру студент виконує такі роботи :
користуючись конспектом лекцій, підручниками, методичними посібниками та методичними вказівками, творчо опановує надану під час аудиторних занять інформацію;
самостійно вивчає відповідні теми з використанням рекомендованої літератури;
користуючись зошитом з практичних занять, що містить типові характерні приклади найбільш вживаних в статистичному аналізі розрахунково-аналітичних задач, а також рекомендованими підручниками-збірниками задач, набуває вмінь та навичок практичного використання отриманих знань, закріплює і поглиблює ці знання;
готується до письмових контрольних робіт поточного та підсумкового контролю (15 + 4);
готується до захисту контрольних робіт, що оцінені викладачем;
користуючись матеріалами з аудиторних занять, а також рекомендованою навчально-науковою літературою (основною, додатковою, науково-методичною, нормативною, довідковою), самостійно виконує розрахунково-аналітичне індивідуальне завдання. Орієнтовна трудомісткість зазначених робіт становить 14 академічних годин;
отримує консультаційно-методичну допомогу з боку викладача в межах 6 годин за семестр (індивідуальна робота студентів ІРС – 6 годин);
здає викладачу (або на кафедру) виконане та оформлене встановленим чином індивідуальне завдання (для перевірки та рецензування їх викладачем);
творчо доопрацьовує індивідуальне завдання в разі його повернення викладачем (за наявності виявлених помилок та недоробок);
готується до захисту індивідуального завдання.
Під час заліково-екзаменаційної сесії студент здійснює наступні заходи:
відвідує заплановані консультаційні заняття, на яких отримує методичну допомогу з боку викладача;
готується до захисту відрецензованого індивідуального завдання;
за встановленим графіком захищає виконані контрольні роботи та відрецензоване індивідуальне завдання;
самостійно (з використанням рекомендованої літератури) готується до підсумкового контрольного заходу - іспиту;
за встановленим заздалегідь графіком здає іспит.