
- •Сумського державного університету методичні вказівки
- •1 Загальні положення
- •1.1 Мета та завдання викладання дисципліни
- •1.2 Значення, характерні особливості та місце дисципліни у
- •1.3 Зв’язок статистики з іншими навчальними дисциплінами
- •1.4 Формування знань та вмінь
- •2 Загальні методичні вказівки
- •2.1 Витяг із навчального плану
- •2.2 Види та зміст навчальної роботи
- •2.3 Рекомендації щодо організації самостійної роботи при вивченні дисципліни
- •3 Методичні вказівки до вивчення тем
- •Тема 1. Предмет, метод та завдання статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •Тема 4. Подання статистичних даних
- •Тема 5. Статистичні показники
- •Тема 6. Середні величини та показники варіації
- •Тема 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків соціально-економічних явищ
- •Тема 8. Статистичне вивчення динаміки соціально-економічних явищ
- •Тема 9. Статистичні індекси
- •Тема 10. Вибірковий метод статистичного спостереження
- •4 Вимоги до знань та умінь студентів
- •Тема 1
- •Тема 2
- •Тема 3
- •Тема 4
- •Тема 5
- •Тема 6
- •Тема 7
- •Тема 8
- •Тема 9
- •Тема 10
- •5.1 Основна навчально-методична література
- •5.2 Додаткова рекомендована література
- •5.3 Інші джерела навчальної, методичної, статистичної
- •6 Порядок підсумкової оцінки знань
- •7 Підсумкові питання для самоконтролю
- •8 Перелік екзаменаційних питань
- •9 Приклад екзаменаційного білету
- •Спеціальність е,ф,м Семестр____3_____________________________
- •Екзаменаційний білет № 25
1.2 Значення, характерні особливості та місце дисципліни у
навчальному процесі
Оволодіння методологією статистичного вимірювання, аналізу та інтерпретації складних суспільно-економічних явищ і процесів є невід’ємним елементом підготовки висококваліфікованих підприємців, менеджерів, економістів, фінансистів для народного господарства України, тобто, формування фахівців високого рівня відповідних спеціальностей.
При вивченні суспільно-економічних явищ статистика керується положенням матеріалістичної діалектики про перехід кількісних змін у якісні. Це має важливе значення при вивченні кількісних змін у масових суспільно-економічних явищах для пізнання глибоких якісних змін. При цьому статистика спирається на діалектичні категорії випадкового і необхідного, одиничного і масового, індивідуального і загального.
Оскільки статистична наука сформувалась внаслідок теоретичних узагальнень накопиченого людством досвіду обліково-статистичних робіт, зумовлених потребами управління виробництвом та життям суспільства, то вона, як ефективний інструмент аналізу, в цілому є складною багатогалузевою системою наукових дисциплін різних напрямків: соціального, промислового, демографічного, сільськогосподарського та ін. Однак, основними розділами, які вивчаються відповідно до вимог робочої програми дисципліни, є питання загальної теорії статистики.
1.3 Зв’язок статистики з іншими навчальними дисциплінами
Статистика як наука, навчальна дисципліна та галузь практичної діяльності пов’язана з такими навчальними дисциплінами, як „Економічна теорія”, „Математика”, „Економічний аналіз”, „Теорія ймовірностей”, „Математична статистика”, „Бухгалтерський облік та аудит” та ін. Саме тому від студента вимагається знання основ цих перелічених дисциплін в обсязі відповідних робочих програм.
1.4 Формування знань та вмінь
Після вивчення дисципліни від студентів вимагаються наступні знання та вміння :
знання основних етапів статистичного дослідження;
знання методів збору, обробки та аналізу статистичних даних;
знання основних статистичних показників та методів їх вимірювання;
поглиблені знання середніх величин, методів їх обчислення та показників варіації;
знання сутності статистичних індексів та уміння застосувати їх для аналізу економічних явищ (процесів);
знання методології вибіркового спостереження, визначення випадкових помилок репрезентативності та побудови довірчих інтервалів оцінюваних параметрів;
уміння узагальнювати статистичні показники та робити відповідні висновки по них;
уміння виявляти взаємозв’язки між суспільно-економічними явищами та їх показниками;
уміння встановлювати характерні закономірності;
уміння будувати і аналізувати ряди статистичного розподілу за вихідними даними;
уміння будувати і аналізувати ряди динаміки за вихідними даними;
уміння будувати і аналізувати статистичні таблиці та графіки;
уміння прогнозувати поведінку досліджуваних явищ та процесів.
2 Загальні методичні вказівки
2.1 Витяг із навчального плану
Структура навчальної дисципліни
Семестр викл. |
Загальний обсяг, годин / кредит |
Аудиторна робота, годин |
СРС, годин |
Форма контро-лю |
|||||
Всього |
Лекції |
Практ. |
Лаб. |
Загалом |
ІРС |
ІДЗ |
|||
3 |
180/5,0 |
70 |
40 |
30 |
– |
110 |
6 |
РР |
іспит |
Розподіл навчальної роботи за модульними циклами
І модульний цикл |
ІІ модульний цикл (5 тижнів) |
ІІІ модульний цикл (5 тижнів) |
||||||||||||
Всього |
Ауд. |
Лк. |
Пр. |
Лб. |
Всього |
Ауд. |
Лк. |
Пр. |
Лб. |
Всього |
Ауд. |
Лк. |
Пр. |
Лб. |
Кред. |
г/т |
г/т |
г/т |
г/т |
Кред. |
г/т |
г/т |
г/т |
Г/т |
Кред. |
г/т |
г/т |
г/т |
г/т |
2,0 |
6 |
4 |
2 |
– |
1,5 |
4 |
2 |
2 |
– |
1,5 |
4 |
2 |
2 |
– |