18. Сучасні тенденції в розвитку економічних систем.

Однією з основних характерних сучасної світової економіки є інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства. Під інтернаціоналізацією розуміють зближення національних економік шляхом посилення промислової співпраці та взаємозалежності міжнародного товарообігу, руху капіталів, робочої сили, взаємного впливу на економічні процеси в країнах та регіонах. Глобалізація – це процес накопичення структурних зрушень та поетапного формування органічно цілісного, взаємопов’язаного та взаємозалежного всесвітнього господарства. Сучасна світова економіка характеризується підвищенням ролі науково-технічного прогресу, інформатизацією та комп’ютеризацією. Використання новітніх інформаційних технологій стало визначальним фактором розвитку міжнародної фінансової системи.Загострюються проблеми оточуючого середовища.

19. Формаційний і цивілізаційний підходи до типізації економічних систем.

Формалізаційний підхід був розроблений Марксом і Енгельсом і їхніми послідовниками. Розвиток суспільства ґрунтується на розвитку виробництва суспільних благ. Продуктивні сили у єдності з виробничими відносинами становить певний спосіб виробництва. Продуктивні сили визначають розвиток виробничих відносин, а виробничі відносини впливають на розвиток продуктивних сил. Продуктивні сили і виробничі відносини мають розвиватися одночасно, аби не гальмувати один одного. Спосіб виробництва поєднуючись з політ. структурою суспільства утв. соц.-економічну формацію. Розрізняють такі їх типи: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, а в деяких країнах існував і первіснообщинний лад. Цивілізаційний підхід – при аналізі стану економічних систем дотримуються багато вимірності їх природньої еволюційної поступовості, відмови від класових оцінок змісту і цілей функціонування і розв. системи, пізнання стану системи на конкретному етапі її розвитку у єдності, взаємодії її економічних і соціокультурних складових, врахування зростання ролі людського фактора у розвитку суспільства, трактування світової історії як єдиного планетарного цілого.

20. Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.

Відносини власності виникають між людьми з приводу привласнення матеріальних і духовних благ. Привласнення означає ставлення людей до певних речей як до своїх.

Власність – це належність речей, матеріальних і духовних цінностей, юридичне право на таку належність, економічні відносини між людьми з приводу належності, розподілу і перерозподілу об’єктів власності. Підсистеми власності: економічна власність( означає привласнення суб’єктами засобів виробництва, предметів споживання, послуг, не залежить від волі та свідомості людей) має дві сторони кількісну і якісну; юридичну власність( відображає реальні економічні відносини власності, є виявом волі певного класу і правовим оформленням цієї волі в юридичних акрах і нормах). Аспекти прояву власності: соціальний( формування соціальних класів), політичний( вплив власності на політику держави), психологічний( відображає ставлення до чиєїсь, своєї, нічиєї речі), національний( відображає наявність суспільної власності, народних надбань). Суб’єкти власності – це носії відносин власності, ті кого стосується відносини володіння, користуванням та розпорядженням майном. Об’єкти - це все те, що є власністю, належить суб’єкту власності. Функції власності: 1.визначення цільової спрямованості виробництва, характеру розподілу, обміну споживання його результатів і доходів; 2.формування суспільної форми праці; 3.реалізація і узгодження системи економічних інтересів різних господарських суб’єктів; 4.визначення всього суспільного устрою виробництва соц. ієрархії, становлення людини в суспільстві.

Структура власності:1.правоволодіння; 2.правокористування; 3.праворозпорядження.

Типи власності:

1) суспільна, формами якої є

•державна (види: загальнодержавна, муніципальна)

•колективна (види:кооперативна, акціонерна, партнерська, власн. гром. органів)

2) приватна, торами якої є

•індивідуальна трудова (види: особиста, сімейна)

•індивідуальна нетрудова (види:монополістична, кооперативна, інд. з використ. найм. праці)

Окремою формою є змішана (види: держ-приват, держ-кооперат та ін.)