Хрестоматія з історії срср. Т. 1. Київ, 1940. С. 50-51.

Уривки з “Повісті минулих літ” про греко-руські торгівельні договори та смерть князя Ігоря

... І почали греки просити миру, щоб не розоряв він грецької землі. Олег тоді, трохи відступивши від міста, почав установлювати мир з цесарями грецькими Левом і Олександром, послав до них у місто Карла, Фарлофа, Вермуда, Рулава і Стемида сказати: “Погоджуйтесь на данину мені”. ... і встановив Олег дати воям на дві тисячі кораблів по 12 гривень на когет, а потім давати данину на руські міста, – насамперед на Київ, а тоді й на Чернігів, Переяслав, Полоцьк, Ростов, Любеч і на інші міста, – бо по тих містах сиділи великі князі, що були під владою Олега. “Нехай Русь, приходячи, бере “слюбне”⁵⁴, скільки хоче; а якщо прийдуть купці, хай беруть місячину на 6 місяців: і хліб, і вино, і м’ясо, і риби, і овочі. І нехай пускають їх у лазні, скільки вони хочуть. А коли ж вони підуть додому в Русь, то хай беруть у цесаря нашого на дорогу їжу і якорі, і канати, і паруси, і [все], що їм треба”.

... Коли ж приходять руси, то нехай живуть коло (церкви) святого Мами. А коли пошле цесарство наше (своїх мужів), хай ті перепишуть імена їхні і тоді візьмуть вони місячину свою: спершу (ті, що) від міста в Києва, а тоді з Чернігова і (з) Переяславля і (з) інших міст. І нехай входять вони у місто (Царград) через одні ворога а цесаревими мужем, без зброї, по 50 чоловік і хай торгують, як ото їм треба, не платячи мита від чого…

В літо 6453 (945) прислали Роман і Костянтин, і Стефан послів до Ігоря відновити попередній мир...

І великий князь Ігор, і князі і бояри його і всі руські послали нас до Романа, і до Костянтина, і до Стефана, до великих цесарів грецьких, утвердити дружбу з самими цесарями і з усім боярством, і з усіма людьми грецькими на весь час, доки сяє сонце і весь світ стоїть…

А коли вони приходять [з Русі], хай живуть у святого Мами. А [коли] пошле цесарство наше мужа свого хай перепише він імена їхні, і тоді вони візьмуть місячину свою – і посли посольське своє і купці місячину спершу (ті, що) від міста Києва, а тоді з Чернігова, і свою з Переяславля, і з інших міст. І нехай входять вони у місто одними воротами з цесаевим мужем без зброї, (по) 50 чоловік і хай торгують, як їм треба, а тоді нехай виходять (з міста) і муж цесарства нашого хай охороняє їх; а якщо з русі або з греків вчинить несправедливо, хай він розсуджує. Коли ж руси входять у місто, то хай не творять вони капості і не мають права купити паволок⁵⁵ більше (ніж) на 50 злотих; а якщо хто купить із тих паволок, нехай показує цесаровому мужеві і той їх запечатає і віддасть їм. Коли ж Русь іде (додому), то нехай бере од нас, що треба: їжу на дорогу, і що треба для човнів, як це вже встановлено раніше, і хай повертається безпечно в країну свою; і хай не має права зимувати коло святого Мами…

… 945 р. У цей рік сказала дружина Ігореві: “У отроків Свенельда доволі зброї і одягу, а ми – голі. Піди, князю, з нами за даниною: ти добудеш і ми”. Послухав їх Ігор, пішов до древлян за даниною, добавляв до попередньої данини і чинили насильство над деревлянами він і мужі його. Зібравши данину, він пішов у своє місто. Коли він повертався назад, то, роздумавши, сказали дружині своїй: “Ідіть з даниною додому, а я повернусь і ще походжу (за даниною”. Відпустив дружину свою додому, а сам з невеликою дружиною повернувcя, бажаючи ще більшої здобичі. Древляни, почувши, що він знову іде подумали з князем своїм Малом: “Коли повадиться вовк до овечок, то перетягає все стадо, якщо не вб’ють його, так і тут, якщо не вб’ємо його, то всіх нас загубить”. І вони послали до нього сказати: “Навіщо ідеш знову? Ти взяв усю данину”. І не послухав їх Ігор. І древляни, вийшовши з міста Іскоростеня, убили Ігоря і дружину його: мало їх було.

Хрестоматія з історії СРСР. Т. 1. С.52-53; 56-57, 59-60.

Уривки з твору Констянтина Багрянородного. “Про управління державою”

Про печенігів і русів.

І руси стараються жити в мирі з печенігами; вони купують у них биків, коней і овець і від цього живуть легше і привільніше, бо на Русі жодна з названих тварин не водиться.