Джерела

Ковалевський А.П. Книга Ахмета Ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в 921-922 гг. Харьков, 1956.

Константин Багрянородный. Об управлении империей. Текст, перевод, комментарий / Под ред. Г.Г. Литаврина, А.П. Новосельцева. Москва, 1989; 1991.

Літопис Руський. За Іпатським списком. Переклад Л. Махновця. Київ, 1990.

Повесть временных лет / Подготовка текста, перевод, статьи и комментарии Д.С. Лихачева; под ред. В.П. Андриановой-Перетц. 2-е издание. Подготовил. М.Б. Свердлов. С.-Петербург, 1996.

Сборник документов по истории СССР. Ч. І. ІХ-ХІІІ вв. Москва, 1970.

Свод древнейших письменных свидетельств о славянах / Составители Г.Г. Литаврин, Л.А. Гиндин. Т. 2. Москва, 1995.

Тихомиров М.Н. Пособие для изучения “Русской Правды”. Москва, 1953.

Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до конца XV в. Москва, 1960.

Хрестоматія з історії СРСР. Т. І. Київ, 1940.

Література:

Греков Б.Д. Киевская Русь. Москва, 1953.

Грушевський М. Історія України-Руси. Т. І. Київ, 1991.

Зимин А.А. Холопы на Руси. М., 1973.

Мавродин В.В. Народные восстания в Древней Руси ХІ-ХІІІ вв. Москва, 1961.

Рыбаков Б.А. Первые века русской истории. Москва, 1964.

Рыбаков Б.А. Ремесла древней Руси. Москва, 1948.

Рыбаков Б.О. Киевская Русь и русские княжества ХІІ-ХІІІ вв. Москва, 1983.

Свердлов М.Б. Генезис и структура феодального общества в Древней Руси. Ленинград, 1983.

Толочко П.П. Київська Русь. Київ, 1996.

Третьяков Н.Н. Сельское хозяйство и промыслы // История культуры Древней Руси. Т. І. Москва, 1951.

Фроянов И.Я. Киевская Русь: очерки отечественной историографии. Ленинград, 1990.

Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства Древней Руси. Ленинград, 1988.

Документи та матеріали

“Записки” Ахмеда Ібн-Фадлана Ібн-Аббаса Ібн-Рашида Ібн-Хаммада, посланника арабського халіфа Муктадіра при дворі царя камських болгар (921 р.)

Я бачив русів , коли вони прийшли із своїми товарами і розташувалися по ріці Ітіль⁴⁹, і я не бачив більш досконалих людей, ніж вони, так ніби вони пальмові дерева; вони руді, не надівають ні курток, ні каптанів, але у них чоловік надіває кісу⁵⁰, якою він обвиває один з боків, і одну руку випускає з-під неї. Кожен з нихмає при собі нерозлучно меч, ніж і сокиру; мечі ж широкі, ч\хвилеподібні, клинки франкської роботи. Починаючи від кінця нігтя кожного з них до його шиї, [видно] зелені дерева, зображення та інші речі. Кожна ж їх жінка має на грудях прикріплену коробочку чи з заліза, чи з міді, із срібла чи золота, зважаючи на достаток чоловіка і його майно; у кожній же коробочці є кільце, до якого прикріплено ніж, також на грудях. На шиї вони мають золоті і срібні ланцюги, бо коли чоловік має 10 000 диргемів⁵¹, робить він дружині ланцюг; коли має 20 000, робить він їй два ланцюги, так само кожного разу, коли у нього додається 10 000 диргемів, добавляє він ще ланцюг своїй дружині, отже, часто одна з них має багато ланцюгів на шиї. Найкраща прикраса у них – зелене намисто з глини, з тих бус, які бувають на кораблях; вони стараються за всяку ціну добути їх, купують одну бусу за диргем і нанизують ними намиста своїх дружин…

... бідній людині роблять у них невеличке судно, кладуть її туди і спалюють її, у багатого ж вони збирають його майно і ділять його на три частини: третину дають його сім’ї, за третину кроять йому одяг і за третину купують гарне пиво, яке п’ють у той день, коли дівчина його убиває себе і спалюється разом зі своїм хазяїном. Вони ж люблять вино, п’ють його і вдень і вночі так, що іноді вмирає один з них з кухлем у руці.

Після того, як вони прийшли до могили його, вони зняли землю з де­рева, вийняли мерця у покривалі, в якому він по­мер... Йому (мерцю) надягли шаровари, шкарпетки, чоботи, куртку і кафтан а дибаджу⁵² з золотими ґудзиками, надягли йому на голову калансуву⁵³ а дибаджу з соболем… принесли також хліб, м’ясо і цибулю і кинули перед ним... потім узяли двох коней, ганяли їх, поки вони не спіткали, потім їх розрубали мечами і м’ясо їх кинули у човен, потім, принесли півня і курку, зарізали і кинули туди ж...