Попередження коменданта міста Києва генерал-майора Ебергарда про страту жителів міста (2 листопада 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 538).

Випадки підпалів і саботажу, що поширюються у Києві, змушують мене вдатися до найсуворіших заходів.

З цієї причини сьогодні було розстріляно 300 мешканців Києва.

Після кожного нового випадку зумисних підпалів і саботажу розстрілюватиметься ще більша кількість людей. Кожен мешканець Києва зобов'язаний негайно інформувати німецьку поліцію про всякий підозрілий випадок.

Я встановлю порядок і спокій у Києві за всяку ціну і всіма способами.

Попередження німецьких властей про знищення сіл і страти їх жителів (28 листопада 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 545).

Українські селяни!

За останні дні німецькі війська знищили численні банди, членів яких було розстріляно, а ватажків повішено.

Було встановлено, що бандити отримували допомогу від населення. Внаслідок цього вжито таких заходів:

1. Село Баранівку спалено;

2. Село Обухівку спалено і населення розстріляно;

3. Численні помічники були розстріляні в різних селах.

Чи хочете ви, щоб вас спіткала така доля?

Той, хто зв'язаний з бандитами, надає їм притулок, продовольство, якимось чином допомагає їм чи замовчує місце їхнього сховку, буде покараний смертю. Крім того, він накличе нещастя на свою сім'ю і на все село. (...)

Донесення начальника штабу вермахту про війну проти партизанів на Україні (16 грудня 1941 р. ) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 548-549).

Боротьба проти партизанів увінчається успіхом тільки тоді, коли населення бачить, що партизани і ті, які їм симпатизують, будуть рано чи пізно приречені на смерть. (...)

В ході боротьби з партизанами тисячі їх були публічно повішені чи розстріляні. Смерть від задушення викликає особливий страх. Таким способом також було знищено багато елементів, що блукали по країні без документів, серед яких були виявлені агенти і розвідники партизан. Відтоді саботажі припинено.

Цей досвід учить, що успіх можуть принести тільки такі заходи, яких населення боїться більше, ніж терору партизанів.

Група армії рекомендує при потребі вдаватися до таких заходів.

Наказ сд про страту членів оун Бандери (25 листопада 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 544-545).

Незаперечне встановлено, що рух Бандери готує повстання у Райхскомісаріаті (Україна), мета якого — створення незалежної України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно арештовані і після ґрунтовного допиту таємно знищені як грабіжники.

Протоколи допитів мають бути переслані айнзацкоманді Ц/5.

Цей лист має бути знищений командофюрером негайно після прочитання.

Уривок із донесення начальника поліції безпеки та сд (10 квітня 1942 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 558-559).

Ситуація і настрої на Західній Україні.

На Західній Україні (Волинь, Поділля)..., серед різних етнічних груп, треба уважати український націоналізм найсильнішою політичною течією. Рух Бандери, найбільш активний і найважливіший з усіх націоналістичних груп, став організацією переважно антинімецькою і нелегальною. (...)

Ситуація і настрої на Східній Україні. (...) З іншого боку, багато українців, що емігрували чи прибули із Західної України змальовують українському населенню ситуацію так, що німці мають намір навмисне задушити національні надії та бажання, тобто фізично знищити всі національні рухи.

У цьому плані агітація більшовиків і націоналістів-екстремістів збігається. (...)

Рухи опору

Шовіністичні українські групи.

Група Бандери, ядро якої спочатку було сформоване з молодої інтелігенції Західної України (студенти Львова!), мала підтримку серед молоді, особливо в окрузі Волинь-Поділля. Нелегальна діяльність почалася тут з організації підпільних курсів у школі міліції у Клевані. Молоді українці проходили тут таємну підготовку політичного і військового характеру стосовно їхніх обов’язків як членів націоналістичної „революційної армії”. Пропаганда повинна була проводитись безпосередньо серед сільського населення. У ході широкої облави було арештовано ще 10 членів організації Бандери. (...)

На початку лютого в Києві була розкрита нелегальна організація ОУН (Мельника), яка мала на меті розбудувати струнко розчленовану партійну організацію, котра, побудована на системі п’ятичленних клітин, розширювалася б угору до обласної організації. (...) Організаційна робота ОУН поширюється уже від Києва на великі частини Райхскомісаріату Україна. На основі дотеперішних констатацій доведено, що центр цієї нелегальної діяльності у муніципалітеті Києва, а саме в одній обласній адміністрації, та що авторів нелегальних летючок, імена деяких відомі, прийняв на працю у муніципалітеті мер Києва Багазій, якого недавно було арештовано. (...)

Із українського руху опору:

(...) У Полтаві арештовано мера і трьох інших осіб. Мер проводив у себе збори прихильників Бандери, у ході яких він пропагував ідею створення української армії для боротьби з німецьким вермахтом. (...)