- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тези відповіді
- •Рекомендований список джерел та літератури: Джерела:
- •Література:
- •Документи і матеріали Повідомлення давньогрецького історика Геродота про кіммерійців
- •Повідомлення давньогрецького історика Геродота про сарматів
- •Повідомлення римського історика Йосифа Флавія про сарматів.
- •Уривокз декрету херсонеської “ради і народу” на честь Діофанта, полководця понтійського царя Мітрідата Євпатора.
- •Повідомлення римського історика а.Марцеліана про гунів (кінець IV ст.).
- •Повідомлення Нестора Літописця про походження і розселення слов’ян
- •Давньоруський літопис про заснування Києва та перші сторіччя історії східнослов’янського етносу
- •Хронологічна таблиця
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Джерела
- •Література:
- •“Записки” Ахмеда Ібн-Фадлана Ібн-Аббаса Ібн-Рашида Ібн-Хаммада, посланника арабського халіфа Муктадіра при дворі царя камських болгар (921 р.)
- •Хрестоматія з історії срср. Т. 1. Київ, 1940. С. 50-51.
- •Торгівля русів з Грецією.
- •Полюддя київських князів.
- •Уривки з “Руської Правди” Правда Руськая (Коротка редакція)
- •"Руська Правда"(Поширена редакція).
- •Тема № 2.3. Культура Київської Русі. План
- •Рекомендовані теми рефератів Тези відповіді
- •Рекомендована література Джерела
- •Література:
- •Документи та матеріали
- •Уривок з “Повісті минулих літ”.
- •Коли ж цих роздавали на учення книжне, то збулося пророцтво на Руській землі, яке говорить: “у ті дні почують глухії слова книжнії [і] ясною буде мова недорікуватих”.
- •Уривок з “Повісті минулих літ”(Літопис руський. За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. – к.: Дніпро, 1989. – с. 98-99).
- •Уривок з “Повісті минулих літ”.
- •Уривок з “Повісті минулих літ”.
- •Уривок з “Руської Правди”.
- •Хронологічна таблиця
- •Тема № 3.2. Галицько-Волинське князівство в хііі – середині XIV ст.
- •Рекомендовані теми рефератів:
- •Тези відповіді
- •Документи та матеріали Уривок з Галицько-Волинського літопису про діяння князя Романа (Літопис руський. За Іпатським Списком переклавЛеонід Махновець. – к.: Дніпро, 1989. – с. 368.).
- •Звістка Галицько-Волинського літопису про посольство римського папи Інокентія ііі до галицько-волинського князя Романа.
- •Уривок з Галицько-Волинського літопису про боротьбу Данила Романовича проти угорців (Літопис руський. За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. – к.: Дніпро, 1989. – с. 389.).
- •Повідомлення Галицько-Волинського літопису про битву на Калці (Літопис руський. За Іпатським списком переклавЛеонід Махновець. – к.: Дніпро, 1989. – с. 379-381.).
- •Уривок з “Історії монголів” Плано Карпіні посланця римського папи Інокентія IV у Золотій Орді (1246 р.)
- •Запис у Галицько-Волинському літописі про пожежу міста Холма з першою писемною згадкою про Львів
- •Уривок з Галицько-Волинського літопису про боротьбу галицько-волинських князів з татарами (Літопис руський. За Іпатським списком переклавЛеонід Махновець. – к.: Дніпро, 1989. – с. 416-422.).
- •Уривок з „Хроніки Львова” Варфоломія Зиморовича про будівництво князем Львом Даниловичем Високого та Низького замків у Львові та заселення території міста
- •Хронологічна таблиця
- •Тема № 4.2. Соціально-економічне, церковне та культурне життя на українських землях в складі Литви та Польщі у середині XIV – середині XVII ст.
- •Тези відповіді
- •Уривок із „Хроніки Львова” Дениса Зубрицького про будівництво та назви оборонних веж у місті та передачу їх ремісничим цехам (1445 р.)
- •Статут кушнірського цеху, затверджений магістратом м.Львова (19 березня 1470 р.) (Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – к.: Наукова думка, 1986. – с. 26-27).
- •Опис пожежі м.Львова невідомого автора (Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – к.: Наукова думка, 1986. – с. 32-33).
- •Статут львівського цеху мулярів і каменярів (14 квітня 1572 р.) (Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – к.: Наукова думка, 1986. – с. 35-38).
- •Уривок з Іпатського літопису з текстом Городельського привілею (1413р.). (Прибавлєние к Ипатской летописи // Полн. Собр, русских летописей. — сПб., 1860. — т. 2. — с. 279).
- •Уривок з документу про запровадження у Великому князівстві Литовському фільварків131 та їх зв'язок з ринком (1557 р.) (Хрестоматія з історії Української рср. - т. 1. - с. 124).
- •Уривок з Литовського статуту138 про феодальне землеволодіння (1588р.) (Хрестоматія з історії Української рср. – т. 1. — с. 125—126.
- •Уривок з Литовського статуту про закріпачення селян і розшук втікачів феодалами (1588 р.) Литовский статут (в московском переводе-редакции). - Юрьев, 1916. - с. 12. -Гл. 12. - с. 354.
- •Постанова сейму Речі Посполитої про роздачу феодалам і шляхті земель за Білою Церквою (1590 р.) (Історія України в документах і матеріалах. — 1941. — т. 3. — с. 8).
- •З опису Запорозької Січі невідомим сучасником (Хрестоматія з історії Української рср. — т. 1. — с. 456-457).
- •Уривок з літопису Григорія Грабянки про козацькі битви, козацьку зброю та їжу (XVI ст.) (Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – к., 1992. — с. 24-27.
- •Уривки з тексту Куруківської угоди141 між представниками польського уряду і запорозькими козаками (27 жовтня 1625 р.) (Історія України в документах і матеріалах. — т. 3. — с. 62—64.
- •Уривок з літопису Григорія Грабянки про причини козацьких повстань (кінець XVI — перша третина XVII ст.) (Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – к., 1992. — с. 28-29).
- •Із статті і. Нечуя-Левицького "Унія. Петро Могила, київський митрополит" (Книга исторических сенсаций. — м., 1993. — с. 64-66).
- •Із записок Павла Алеппського143 про освіту в Україні у XVII ст. (Історія України в документах і матеріалах. — т. 3. — с. 265).
- •Уривок з "Історії української культури" про шкільні звичаї (XVI - XVII ст.) (Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. — к.: Либідь, 1990. —с. 126-128.
- •Уривок з літопису Григорія Грабянки з переліком гетьманів війська Запорізького Малої Русі, які були перед Хмельницьким (Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – к., 1992. — с. 176-179).
- •Уривок із праці професора Пашука а.І. Про ставлення Івана Вишенського до ініціаторів церковної унії (Пашук а.І. Іван Вишенський – мислитель і борець. – Львів: Світ, 1990. – с. 151-153).
- •Хронологічна таблиця
- •Тема № 5.2. Внутрішня та зовнішня політика б. Хмельницького План
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тези відповіді
- •Документи та матеріали
- •Тема № 5.4. Руїна План
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Документи і матеріали
- •Хронологічна таблиця
- •Тема № 6.3. Розвиток культури в Україні у середині XVII – XVIII ст. План
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тези відповіді
- •Рекомендовані джерела та література
- •Документи та матеріали
- •Хронологічна таблиця
- •Тема № 7.2. Громадсько-політичне життя на українських землях підвладних імперії Габсбургів. Тема № 7.4. Розвиток української культури в хіх- на початку хх ст.
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Список рекомендованої літератури
- •Документи та матеріали Програмні постанови оун Бандери (квітень 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 496-497).
- •Акт відновлення Української Держави (Львів, 30 червня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 504-505).
- •Уривки із листа начальника поліції та сд Гайдріха до найвищих керівників сс і поліції (2 липня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 506-507).
- •Уривок із протоколу засідання Гітлера з керівниками Райху (15 липня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні.
- •Уривок із донесення айнзацгруп поліції безпеки і сд про діяльність і ситуацію в срср (31 липня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 517).
- •Уривок із постанови про поводження з радянськими військовополоненими (8 вересня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 526-527).
- •Думки Гітлера з приводу України (17 вересня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 532).
- •Уривок із розмови Гітлера з наближеними особами (19 вересня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 526-527).
- •Думки Гітлера з приводу України (із жовтня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 535).
- •Уривок із розмови Гітлера у Генеральному штабі (18 жовтня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 536-537).
- •Попередження коменданта міста Києва генерал-майора Ебергарда про страту жителів міста (2 листопада 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 538).
- •Попередження німецьких властей про знищення сіл і страти їх жителів (28 листопада 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 545).
- •Донесення начальника штабу вермахту про війну проти партизанів на Україні (16 грудня 1941 р. ) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 548-549).
- •Наказ сд про страту членів оун Бандери (25 листопада 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 544-545).
- •Уривок із донесення начальника поліції безпеки та сд (10 квітня 1942 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 558-559).
- •Офіційні радянські дані про втрати на Україні за час війни (1945 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 625-626).
- •Уривок із листівки оун Бендери (Березень 1943 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 607-608).
- •Уривок із виступу райхскомісара е. Коха про поводження з населенням на Україні (1 квітня 1943 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 608-609).
- •Лист е. Коха до а. Розенберга стосовно опору в Райхскомісаріаті Україна (25 червня 1943 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 614-615).
- •Тема № 12. 2. Наростання системної кризи тоталітарного ладу (1965-1985 рр.) План
- •Тема № 13. Перші роки незалежності України План
Із статті і. Нечуя-Левицького "Унія. Петро Могила, київський митрополит" (Книга исторических сенсаций. — м., 1993. — с. 64-66).
Коли так страшно оплутала Польща Україну, коли побачили всі українці, що православна віра гине, почали вони думати і гадати, що їм тепер робити і як боронитися.
.. Петро Могила за походженням не українець: він був молдаванин ... проте дуже багато зробив Україні. Він був із знатного молдавського роду. Кілька предків Могили були молдавськими господарями, тобто князями. Могили були поріднені з найбагатшимн польськими домами і були дуже багаті. Але турки, захопивши Молдавію, вигнали Могил, які втікли до своїх родичів у Польщу. Петро Могила також був змушений полишити батьківщину. Він навчався у Франції... приїхав до Польщі, почав служити у польському війську. Натомість він залишив цю службу, приїхав до Києва і, як православний, прийняв постриг у монахи в Києво-Печерській лаврі в 1625 році. Йому ще не було тридцяти років. Через рік в Лаврі помер архімандрит. ...В Лаврі монахи почали говорити, що добре було б обрати Петра Могилу архімандритом. ...Монахи вірили, що Могила, маючи силу, буде відстоювати православну віру і буде охороняти її від поляків і уніатів. ...Митрополит Іов Борецький підтримав його. Могилу обрали архімандритом. ....
Новий архімандрит, як людина розумна і вчена, відремонтував церкву, обновив печери, побудував монастир Голосіївський неподалік від Києва, куди до сих пір ходять богомольці; побудував у Лаврі притулок для прошаків на свої гроші. ...Могила відібрав молодих розумних хлопців, дав їм грошей на дорогу, на проживання зі своєї кишені і послав навчатися за кордон до німців і французів. ...
Хлопці вивчилися, набралися розуму і науки і повернулися до Києва. Петро Могила хотів їх залишити в Лаврі і відкрити для цього школу. Але тут до нього прийшло все київське братство, почали просити духовні брати, і горожани, і козаки, і сам козацький гетьман Петражицький не відкривати особливої школи в Лаврі, а краще підтримати ту школу, що заснувала Галя, або Галашка, Гулевичева в Братському монастирі на Подолі, щоби в Києві була одна школа, але дуже хороша.
Петро Могила настояв на тому, щоб його записали в братство старшиною і опікуном. Гетьман Петражицький, козацькі полковники і все запорізьке військо обіцяли Могилі охороняти братство і школу від ляхів і уніатів. ...
...В Польщі пани обрали нового короля, Владислава. ...Петро Могила разом з депутацією священиків, дворян і козаків поїхав до Польщі. ...Так почав він умовляти короля, що все ж випросив для православної віри прав побільше. Владислав був більш прихильний до православ'я і погодився дати манускрипт про повернення уніатами забраних і закритих православних храмів, про повернення забраних церковних земель. ...В самому Києві повелів повернути православні монастирі і церкви. Тільки Софійський собор і Видубицький монастир залишилися в руках уніатів. Могила випросив для себе право перетворити Братську школу на академію, де б навчалися майбутні священики та архієреї. В подяку Могилі за його труди православне дворянство, духовенство і козаки саме там, в Польщі, обрали його митрополитом. Царгородський патріарх затвердив це рішення, і в городі Львові його, Могилу, висвятили митрополитом.
Петро Могила, повернувшись до Києва вже митрополитом, тут же вичистив Софійський собор, і в другий раз освятив його, і почав служити у ньому службу Божу. Після цього він відремонтував інші церкви і побудував нові. Розбираючи залишки старовинної Десятинної церкви, знайшли тоді труну в землі князя київського Володимира, чий образ із міді, з великим хрестом, стоїть на горі над Дніпром. Петро Могила звелів перенести голову Володимира до Лаври, де вона тепер лежить у церкві142.
Ставши митрополитом всієї України і Білої Русі, Могила зробив багато добра для народу і православної віри.
Скрізь він відбирав церкви в уніатів, обновляв ті з них, які були перетворені на хліви, забирав у жидів ключі від православних церков і знову скрізь призначав православних священиків. ...Петро Могила написав книги, як вести службу Божу. ...А щоби кожний православний знав добре свою віру, Могила написав все про віру в книзі, яка називалася Катехізис. ...
У Братському монастирі при школі він відкрив для бідних дітей бурсу. ...Крім Братської школи, він відкрив школи у Вінниці, Подільській губернії. ...Він почав писати книги проти Польщі, проти католицизму й унії. ...Тепер було кому захищатися від ярих з католиків. ...
Петро Могила помер 1 січня 1647 року, саме під новий рік, або на св. Василія. ...Перед смертю він відписав на Братську школу всі гроші: 81 тисячу золотих. ...Кажуть, що, помираючи, він благословив на боротьбу проти Польщі за вільну Україну. ...
Після смерті Петра Могили ... Запоріжжя і всі українські козаки ... піднялись проти Польщі. Козачий гетьман Богдан Хмельницький підняв проти Польщі всіх козаків і народ.