
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тези відповіді
- •Рекомендований список джерел та літератури: Джерела:
- •Література:
- •Документи і матеріали Повідомлення давньогрецького історика Геродота про кіммерійців
- •Повідомлення давньогрецького історика Геродота про сарматів
- •Повідомлення римського історика Йосифа Флавія про сарматів.
- •Уривокз декрету херсонеської “ради і народу” на честь Діофанта, полководця понтійського царя Мітрідата Євпатора.
- •Повідомлення римського історика а.Марцеліана про гунів (кінець IV ст.).
- •Повідомлення Нестора Літописця про походження і розселення слов’ян
- •Давньоруський літопис про заснування Києва та перші сторіччя історії східнослов’янського етносу
- •Хронологічна таблиця
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Джерела
- •Література:
- •“Записки” Ахмеда Ібн-Фадлана Ібн-Аббаса Ібн-Рашида Ібн-Хаммада, посланника арабського халіфа Муктадіра при дворі царя камських болгар (921 р.)
- •Хрестоматія з історії срср. Т. 1. Київ, 1940. С. 50-51.
- •Торгівля русів з Грецією.
- •Полюддя київських князів.
- •Уривки з “Руської Правди” Правда Руськая (Коротка редакція)
- •"Руська Правда"(Поширена редакція).
- •Тема № 2.3. Культура Київської Русі. План
- •Рекомендовані теми рефератів Тези відповіді
- •Рекомендована література Джерела
- •Література:
- •Документи та матеріали
- •Уривок з “Повісті минулих літ”.
- •Коли ж цих роздавали на учення книжне, то збулося пророцтво на Руській землі, яке говорить: “у ті дні почують глухії слова книжнії [і] ясною буде мова недорікуватих”.
- •Уривок з “Повісті минулих літ”(Літопис руський. За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. – к.: Дніпро, 1989. – с. 98-99).
- •Уривок з “Повісті минулих літ”.
- •Уривок з “Повісті минулих літ”.
- •Уривок з “Руської Правди”.
- •Хронологічна таблиця
- •Тема № 3.2. Галицько-Волинське князівство в хііі – середині XIV ст.
- •Рекомендовані теми рефератів:
- •Тези відповіді
- •Документи та матеріали Уривок з Галицько-Волинського літопису про діяння князя Романа (Літопис руський. За Іпатським Списком переклавЛеонід Махновець. – к.: Дніпро, 1989. – с. 368.).
- •Звістка Галицько-Волинського літопису про посольство римського папи Інокентія ііі до галицько-волинського князя Романа.
- •Уривок з Галицько-Волинського літопису про боротьбу Данила Романовича проти угорців (Літопис руський. За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. – к.: Дніпро, 1989. – с. 389.).
- •Повідомлення Галицько-Волинського літопису про битву на Калці (Літопис руський. За Іпатським списком переклавЛеонід Махновець. – к.: Дніпро, 1989. – с. 379-381.).
- •Уривок з “Історії монголів” Плано Карпіні посланця римського папи Інокентія IV у Золотій Орді (1246 р.)
- •Запис у Галицько-Волинському літописі про пожежу міста Холма з першою писемною згадкою про Львів
- •Уривок з Галицько-Волинського літопису про боротьбу галицько-волинських князів з татарами (Літопис руський. За Іпатським списком переклавЛеонід Махновець. – к.: Дніпро, 1989. – с. 416-422.).
- •Уривок з „Хроніки Львова” Варфоломія Зиморовича про будівництво князем Львом Даниловичем Високого та Низького замків у Львові та заселення території міста
- •Хронологічна таблиця
- •Тема № 4.2. Соціально-економічне, церковне та культурне життя на українських землях в складі Литви та Польщі у середині XIV – середині XVII ст.
- •Тези відповіді
- •Уривок із „Хроніки Львова” Дениса Зубрицького про будівництво та назви оборонних веж у місті та передачу їх ремісничим цехам (1445 р.)
- •Статут кушнірського цеху, затверджений магістратом м.Львова (19 березня 1470 р.) (Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – к.: Наукова думка, 1986. – с. 26-27).
- •Опис пожежі м.Львова невідомого автора (Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – к.: Наукова думка, 1986. – с. 32-33).
- •Статут львівського цеху мулярів і каменярів (14 квітня 1572 р.) (Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – к.: Наукова думка, 1986. – с. 35-38).
- •Уривок з Іпатського літопису з текстом Городельського привілею (1413р.). (Прибавлєние к Ипатской летописи // Полн. Собр, русских летописей. — сПб., 1860. — т. 2. — с. 279).
- •Уривок з документу про запровадження у Великому князівстві Литовському фільварків131 та їх зв'язок з ринком (1557 р.) (Хрестоматія з історії Української рср. - т. 1. - с. 124).
- •Уривок з Литовського статуту138 про феодальне землеволодіння (1588р.) (Хрестоматія з історії Української рср. – т. 1. — с. 125—126.
- •Уривок з Литовського статуту про закріпачення селян і розшук втікачів феодалами (1588 р.) Литовский статут (в московском переводе-редакции). - Юрьев, 1916. - с. 12. -Гл. 12. - с. 354.
- •Постанова сейму Речі Посполитої про роздачу феодалам і шляхті земель за Білою Церквою (1590 р.) (Історія України в документах і матеріалах. — 1941. — т. 3. — с. 8).
- •З опису Запорозької Січі невідомим сучасником (Хрестоматія з історії Української рср. — т. 1. — с. 456-457).
- •Уривок з літопису Григорія Грабянки про козацькі битви, козацьку зброю та їжу (XVI ст.) (Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – к., 1992. — с. 24-27.
- •Уривки з тексту Куруківської угоди141 між представниками польського уряду і запорозькими козаками (27 жовтня 1625 р.) (Історія України в документах і матеріалах. — т. 3. — с. 62—64.
- •Уривок з літопису Григорія Грабянки про причини козацьких повстань (кінець XVI — перша третина XVII ст.) (Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – к., 1992. — с. 28-29).
- •Із статті і. Нечуя-Левицького "Унія. Петро Могила, київський митрополит" (Книга исторических сенсаций. — м., 1993. — с. 64-66).
- •Із записок Павла Алеппського143 про освіту в Україні у XVII ст. (Історія України в документах і матеріалах. — т. 3. — с. 265).
- •Уривок з "Історії української культури" про шкільні звичаї (XVI - XVII ст.) (Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. — к.: Либідь, 1990. —с. 126-128.
- •Уривок з літопису Григорія Грабянки з переліком гетьманів війська Запорізького Малої Русі, які були перед Хмельницьким (Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – к., 1992. — с. 176-179).
- •Уривок із праці професора Пашука а.І. Про ставлення Івана Вишенського до ініціаторів церковної унії (Пашук а.І. Іван Вишенський – мислитель і борець. – Львів: Світ, 1990. – с. 151-153).
- •Хронологічна таблиця
- •Тема № 5.2. Внутрішня та зовнішня політика б. Хмельницького План
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тези відповіді
- •Документи та матеріали
- •Тема № 5.4. Руїна План
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Документи і матеріали
- •Хронологічна таблиця
- •Тема № 6.3. Розвиток культури в Україні у середині XVII – XVIII ст. План
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Тези відповіді
- •Рекомендовані джерела та література
- •Документи та матеріали
- •Хронологічна таблиця
- •Тема № 7.2. Громадсько-політичне життя на українських землях підвладних імперії Габсбургів. Тема № 7.4. Розвиток української культури в хіх- на початку хх ст.
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Список рекомендованої літератури
- •Документи та матеріали Програмні постанови оун Бандери (квітень 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 496-497).
- •Акт відновлення Української Держави (Львів, 30 червня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 504-505).
- •Уривки із листа начальника поліції та сд Гайдріха до найвищих керівників сс і поліції (2 липня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 506-507).
- •Уривок із протоколу засідання Гітлера з керівниками Райху (15 липня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні.
- •Уривок із донесення айнзацгруп поліції безпеки і сд про діяльність і ситуацію в срср (31 липня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 517).
- •Уривок із постанови про поводження з радянськими військовополоненими (8 вересня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 526-527).
- •Думки Гітлера з приводу України (17 вересня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 532).
- •Уривок із розмови Гітлера з наближеними особами (19 вересня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 526-527).
- •Думки Гітлера з приводу України (із жовтня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 535).
- •Уривок із розмови Гітлера у Генеральному штабі (18 жовтня 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 536-537).
- •Попередження коменданта міста Києва генерал-майора Ебергарда про страту жителів міста (2 листопада 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 538).
- •Попередження німецьких властей про знищення сіл і страти їх жителів (28 листопада 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 545).
- •Донесення начальника штабу вермахту про війну проти партизанів на Україні (16 грудня 1941 р. ) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 548-549).
- •Наказ сд про страту членів оун Бандери (25 листопада 1941 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 544-545).
- •Уривок із донесення начальника поліції безпеки та сд (10 квітня 1942 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 558-559).
- •Офіційні радянські дані про втрати на Україні за час війни (1945 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 625-626).
- •Уривок із листівки оун Бендери (Березень 1943 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 607-608).
- •Уривок із виступу райхскомісара е. Коха про поводження з населенням на Україні (1 квітня 1943 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 608-609).
- •Лист е. Коха до а. Розенберга стосовно опору в Райхскомісаріаті Україна (25 червня 1943 р.) (Косик в. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів. – с. 614-615).
- •Тема № 12. 2. Наростання системної кризи тоталітарного ладу (1965-1985 рр.) План
- •Тема № 13. Перші роки незалежності України План
Повідомлення давньогрецького історика Геродота про сарматів
110. Про савроматів розповідать таке. Коли елліни билися з амазонками19 (а амазонок називають ойорпата, а ця назва означає грецькою мовою чоловіковбивці, бо ойор – це їхньою мовою чоловік, а пата – вбивати), тоді, кажуть, елліни після перемоги на Термодонті відпливли на своїх кораблях із усіма полонянками, яких вони захопили, але на морі амазонки, напавши на чоловіків, зарізали їх. Проте амазонки не вміли поводитися з кораблями, не знали, як користуватися ні кермом, ні вітрилами, ні весліми. Коли вони зарізали чоловіків, вони віддалися на силу хвиль і вітру. І так вони прибули на Меотідське озеро до Кремнів. А Кремни розташовані на землі вільних скіфів. Там амазонки, зійшовши з кораблів, пішли далі в глиб країни. Спершу, знайшовши там стайню коней, вони захопили їх і почали на конях грабувати скіфські господарства..
111.Скіфи не могли зрозуміти, що це таке: вони не знали їхньої мови, не бачили такого одягу, не знали, що це за плем’я. Вони були здивовані, звідки ті прибули, і спочатку вважали їх за чоловіків у юному віці, і почали з ними битися. Після битви, підібравши трупи, вони довідалися, що то були жінки. Порадившись, вони вирішили більше ні в який спосіб не вбивати їх, але послати до них своїх юнаків у такому числі, скільки було там жінок. Вони наказалиїм отаборитися поблизу них і робити все те, що ті роблять.Так вирішили скіфи, бажаючи мати дітей від амазонок.
112. Пішли туди юнаки і робили, як їм було доручено. Отже, коли амазонки зрозуміли, що юнаки прийшли не для того, щоб їм шкодити, вони перестали звертати на них увагу.Так із дня на день один табір наближався до іншого. Юнаки, як і амазонки, не мали з собою нічого іншого, крім зброї та своїх коней. І вони жили так само, як і ті, їздили на полювання і робили наскоки.
114. Потім вони об’єднали обидва табори і почали жити разом… Що ж до мови, то чоловіки не спромоглися вивчити мову жінок, але жінки швидко засвоїли мову чоловіків. Коли стало можливим взаємопорозуміння між ними, чоловіки сказали амзонкам: “У нас є батьки, є в нас і своє майно. Отже, досить нам цього життя. Нумо повернімося і житимемо з усіма іншими. Ми візьмемо вас із собою як наших дружин, а не якихось там інших”. Але амазонки ось що відповіли на це: ”Ми не можемо жити з вашими жінками, бо в нас і в них різні звичаї. Адже ми стріляємо з луків і кидаємо дротики, їздимо верхи, не знаємо жіночих робіт. А ваші жінки нічого того не вміють робити, про що ми сказали, але живуть там на возах і займаються жіночими справами і на полювання не ходять і взагалі не ходять нікуди. Отже, ми не зможемо з ними затоваришувати. А якщо ви хочете мати нас своїми дружинами і бути чесними людьми, ідіть до ваших батьків і візьміть належну вам частину майна, і тоді ми будемо жити з вами окремо від них.
115. Юнаки послухалися їх і так зробили. Але коли вони взяли частину свого майна і повернулися до амазонок, жінки сказали їм: “Ми занепокоєні і нас охоплює страх, якщо ми житимемо в цій країні, по-перше, тому, що ми спричинилися до того, що ваші батьки втратили вас, а по-друге, тому, що ми завдали стільки шкоди вашій країні. Якщо ви вважаєте нас достойними бути вашими жінками, хай ми всі зробимо таке: від'’демо з цієї країни, переїдемо за ріку Танаїд20 і там оселемося”.
116. Юнаки і на це погодилися. Вони перейшли річку Танаїд і пройшли ще на відстань трьох днів шляху на північ від Маєтідського озера. Коли вони прибули в край, де вони й тепер мешкають, там і оселилися. І відтоді і дотепер жінки савроматів живуть, як і за давніх часів, тобто і на полювання їздять увесь час верхи і разом із своїми чоловіками, і без них, і на війну ходять, і одягаються так, як чоловіки.
117. Савромати21 розмовляють скіфською мовою, але розмовляють нею з давніх часів погано, бо амазонки не навчилися їй як слід. Що ж до шлюбів, то ось у них як встановлено: жодна дівчина не виходить заміж, поки вона не вб’є якогось ворога. Буває так, що деякі з них помирають неодружені, якщо їм не довелося виконати це за звичаєм.
Геродот. Історії.... – С. 205-206.