
- •§ 1. Поняття правочину та вимоги до його дійсності
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§ 2. Характеристика загальних правил посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§ 3. Особливості посвідчення правочинів щодо розпорядження часткою нерухомого майна в спільній власності
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§ 4. Посвідчення правочинів щодо відчуження нерухомого майна
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§ 5. Посвідчення договорів про відчуження об'єктів незавершеного будівництва
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§ 7. Посвідчення договорів відчуження транспортних засобів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§ 8. Посвідчення договорів про приватизацію майна державних підприємств
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочини
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§ 9. Посвідчення договорів найму або позички будівлі, іншої
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§ 10. Посвідчення договорів найму (оренди) житла для проживання
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів §11. Посвідчення договору застави (іпотеки)
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочишв
- •§ 12. Посвідчення установчих договорів господарських товариств
- •§ 13. Посвідчення договорів ренти
- •Глава 7, Загальні правила посвідчення правочишв
- •§ 14. Посвідчення договору довічного утримання (догляду) та договорів про надання утримання
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§15. Договір управління майном
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§ 16. Представництво і довіреність
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§17. Посвідчення договорів доручення
- •§ 18. Шлюбний контракт
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§ 19. Спадковий договір
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •§ 20. Посвідчення заповітів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
- •Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
У разі переходу до іпотекодержателя права власності на передане в іпотеку нерухоме майно нотаріус роз'яснює сторонам, що права і вимоги інших осіб на це нерухоме майно, зареєстровані у встановленому законом порядку, залишаються дійсними. Для посвідчення такого договору іпотекодавцем нотаріусу подається правовстановлювальний документ на нерухоме майно, право власності на яке переходить до іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобов'язання, який долучається до примірника договору, що залишається в справах державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса).
Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість. Іпотекодавцем за таким іпотечним договором може бути забудовник — особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва. При посвідченні таких договорів нотаріус роз'яснює іпотекодержателю його обов'язок після закінчення будівництва зареєструвати в установленому законом порядку обтяження прав власника на збудовану нерухомість. У разі зміни в процесі будівництва характеристик нерухомості, яка є предметом іпотеки (зміна площі нерухомості, зміна планування приміщень тощо), а також у разі закінчення будівництва й одержання іпотекодавцем свідоцтва про право власності на предмет іпотеки, до закінчення терміну дії іпотечного договору, за договором сторін вносяться відповідні зміни до іпотечного договору. Указаний договір є підставою для перереєстрації заборони відчуження.
Окремим видом є застава товарів в обороті або у переробці. Цей вид застави має свої ознаки:
предмет застави залишається у заставодавця;
заставодавець має право змінювати склад і натуральну форму предмета застави;
предметом застави є не індивідуально визначена річ, а річ, визначена родовими ознаками;
визначається загальна вартість та місцезнаходження предмета застави;
при заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відновлен-
213
Нотаріат в Україні
ня набувачу, або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності.
Дуже важливу роль грає місцезнаходження, бо майно, яке належить заставодавцеві, але знаходиться в іншому місці, ніж зазначено в договорі, не може бути предметом застави. А якщо майно знаходиться в зазначеному договором місці, яке відповідає родовим ознакам, та в рамках певної вартості, тоді воно стає предметом застави. Якщо ж не буде точно визначено місцезнаходження предмета застави, то від цього опиняється у невигідному становищі заставодавець, оскільки все майно заставодавця, яке підпадатиме під родові ознаки та загальну вартість (незалежно від місця знаходження), буде предметом застави.
Предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо.
Договір застави товарів в обороті або у переробці повинен визначати вид товару, інші його родові ознаки, а також види товарів, якими може бути замінено предмет застави.
Слід відзначити, що в договорі дуже важливим є зазначення точних кількісних та якісних характеристик предмета застави. Також потрібно визначити, яким майном може бути замінений предмет застави. Невизначення цього шкодить інтересам заста-водержателя, адже замість бажаного майна він може отримати інше. В договорі потрібно також зазначити загальну вартість предмета застави.
Заставодавець має право володіти, користуватись та розпоряджатись предметом застави.
Під закладом слід розуміти заставу рухомого майна, за якої майно, що складає предмет застави, передається у володіння зас-таводержателя або за його наказом. Якщо при іпотеці або при заставі товарів в обороті або переробці предмет застави залишається у заставодавця, то заклад є таким видом застави, за якого він переходить у володіння заставо держателя. Майно, яке може бути предметом закладу, обмежується рухомим.
Особливістю закладу є те, що заставо держатель (крім того, що він володіє закладеним майном) має право користуватися предметом закладу, якщо це прямо передбачено договором. Якщо при користуванні були набуті доходи, то вони спрямовуються на покриття витрат на утримання предмета закладу, а також зараховуються в рахунок погашення процентів по боргу, забезпечено-
214